Упродовж останніх місяців таке знайоме кожному українцю явище як інфляція стало центром уваги для всього світу. У жовтні споживча інфляція у Великій Британії сягнула 4,2%, що є максимальним значенням за 10 років. Інфляція у США стрибнула ще вище – до 6,2%, чого не бачили з 1990 року (той випадок, коли старожили ще пам’ятають, а молодь – ще ніколи не стикалася з таким).
Ці новини мають відлуння і в Україні, хоч і з певним іронічним присмаком.
Інфляцію на рівні 4-6% в Україні офіційно вважають бажаною. Наш поточний показник інфляції – близько 11% – навряд чи здивує навіть українську молодь, яка могла постійно відчувати подібну інфляцію досить недавно: і у 2018, і у 2017, і у 2016 роках. А бувало і набагато більше. Загалом, за останні 10 років, середній показник споживчої інфляції в Україні становив 12%. Тобто суто з історичного погляду, ситуація у нас нормальна.
Проте постає слушне запитання: якщо провідні економіки світу стикаються зі своїми історичними максимумами, чи не готуватися нам до власних історичних максимумів, за українськими стандартами? А це десятки відсотків (звісно, якщо не брати до уваги гіперінфляцію середини 1990-х з її тисячами відсотків).
Для відповіді на це запитання варто проаналізувати структурно поточні рушії інфляції у світі та в Україні.
Подивимося на американську інфляцію. Прискорення там зосереджено у двох групах – продовольчій і енергетичній. Разом на них припадає 21% американського споживчого кошику, за яким рахують інфляцію. Найбільший внесок у останній епізод прискорення здійснила саме порівняно невелика (7%) енергетична складова. За цією складовою зростання цін у США становить відчутні 30% у річному вимірі.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) у США у жовтні 2021 року
Утім, в Україні ситуація дещо інша.
Споживча інфляція сягнула піку 11% у вересні, і у жовтні навіть почала поступово сповільнюватися: до 10,9%. За базовим прогнозом Альфа-Банку, на кінець цього року динаміка індексу споживчих цін (ІСЦ) сповільниться до 10,1%. То чому ж світова історія з розгоном інфляції не повторюється у нас?
Відповідь дуже проста – на шляху швидкого проникнення зростання цін енергоносіїв у споживчу інфляцію поставлено адміністративний заслін. Частка енергії в українському споживчому кошику (8,4%) навіть більша, ніж у США. Проте уряд із залученням державних компаній ухвалив рішення про стабільні споживчі ціни на природний газ, електроенергію та теплопостачання. (Ціна таких рішень – тема поза рамками цього тексту.) Як видно із таблиці нижче, в останні місяці динаміка споживчих цін на певні види енергії (газ, електроенергія) навіть сповільнюється.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) в Україні у жовтні 2021 року
Таким чином, енергетичну інфляцію, яка сьогодні наводить жах на весь світ, в Україні "замели під килим". Проте вона все одно є. Наприклад, для комерційних споживачів ціни на енергоресурси стрімко зросли. У жовтні зростання індексу цін виробників (ІЦВ) стрімко прискорилося з 45% до 57% – саме через енергетичну складову. Зростання енергетичної компоненти ІЦВ у жовтні прискорилося із 61% до 148%!
Поступово збільшення собівартості бізнесу через подорожчання енергоносіїв буде просочуватися у споживчу інфляцію. Разом з тим, і самі тарифи для населення рано чи пізно доведеться коригувати вгору. Тому вплив однозначно буде значним, тільки відтермінованим у часі.
Що стосується продовольчої складової інфляції, то Україна як ключовий гравець світового ринку базових продовольчих товарів дуже швидко реагує на зміну цін. До того ж в Україні вага продовольчої компоненти у ІСЦ дуже велика в порівнянні з тими ж США: 43% проти 14%.
Однак стрибок світових цін на продовольчі товари відбувся не вчора, він триває вже досить давно. Якщо відслідкувати динаміку зростання експортних цін на ключові продтовари (кукурудза, соняшникова олія), стане очевидно, що пік зростання стався півроку тому, і з тих пір приріст стабілізувався (ціни не впали, просто високі ціни порівнюються із вже високими цінами торік).
Тому первинний вплив світової продовольчої інфляції на українську споживчу інфляцію вже навіть вщухає (що наочно виражено у швидкому сповільненні динаміки цін на цукор і соняшникову олію, яка ще кілька місяців тому була астрономічною).
Але і тут другорядні ефекти досі даються взнаки, поступово проникаючи в ціни деяких похідних товарів. Наприклад, ціни на хліб лише недавно почали "приймати" підвищені ціни на зерно. У 2022 році ми спостерігатимемо широкий фронт проникнення саме другорядних інфляційних ефектів до тренду зростання цін.
За останні дев'ять місяців центральні банки розвинених економік пройшли певний шлях у сприйнятті інфляційного стрибка від заперечення (І квартал) до торгу ("інфляція має тимчасовий характер") і до прийняття (анонс заходів пожорсткішання монетарної політики, ІІІ квартал).
Центробанки країн, що розвиваються, не обтяжені таким психологічним арсеналом, і реагують на інфляційний тренд монетарними рішеннями ще з І кварталу 2021 року, підвищуючи процентні ставки (окрім Туреччини, яка є особливим випадком, що тільки підтверджує правило). Інфляційна перспектива стала глобальною даністю.
Україні потрібно бути готовою до того, що часи низької інфляції, які і без того ще не стали національним стандартом, настануть нескоро. За базовим сценарієм нашого макроекономічного прогнозу, середньорічна споживча інфляція у 2022 році перевищуватиме 8%.
Алексей Блинов
начальник Аналитического отдела Альфа-Банка Украина
