Лідери 20 країн з найбільшими економіками світу (G20) схвалять угоду ОЕСР про глобальний мінімальний корпоративний податок у 15%, правила мають набути чинності 2023 року. Про це з посиланням на проект комюніке дводенного саміту G20 повідомляє Reuters.
“Ми закликаємо Інклюзивну рамкову програму ОЕСР/G20 щодо BEPS у найкоротші терміни розробити типові правила та багатосторонні інструменти, узгоджені у Детальному плані реалізації, з метою забезпечення того, щоб нові правила набули чинності на глобальному рівні у 2023 році”, — йдеться у драфті висновків саміту.
У жовтні 136 країн досягли угоди про мінімальний податок для глобальних корпорацій, включаючи таких інтернет-гігантів, як Google, Amazon, Facebook, Microsoft або Apple, щоб їм було важче ухилятися від оподаткування, відкривши офіси в юрисдикціях з низькими податками.
Що ще обговорили на полях G20 у Римі
Чотиристоронні переговори з приводу іранської "ядерної угоди" відбулися в межах саміту G20 у Римі. Лідери США, Німеччини, Великої Британії та Франції - Джо Байден, Ангела Меркель, Борис Джонсон та Еммануель Макрон відповідно - підкреслили у підсумковому комюніке, що провідні світові держави не допустять того, щоб у розпорядженні Тегерана опинилася ядерна зброя, висловивши занепокоєння останніми діями Ірану.
У комюніке зазначається, що Іран, починаючи з червня, “прискорив темпи провокаційних дій у своїй ядерній програмі, включаючи виробництво високозбагаченого урану та збагаченого металевого урану. Іран не має реальної суспільної потреби в будь-якому з цих заходів, але обидва вони важливі для програми створення ядерної зброї”. Учасники переговорів погодилися, що дії Тегерана ставлять під загрозу можливість повернення до “ядерної угоди”.
* * *
У комюніке за підсумками зустрічі лідери G20 закликали обмежити глобальне потепління в межах 1,5 градуса та забезпечити загальний доступ до вакцин від ковіда.
Лідери країн-учасниць (саміт G20) визнали "ключове значення" досягнення глобальних нульових викидів парникових газів до середини 21 століття. Про це йдеться у тексті підсумкового комюніке, погодженому в неділю, 31 жовтня. Проте документ містить мало конкретних зобов'язань. Крім того, учасники зустрічі не встановили чіткого терміну для досягнення глобальної вуглецевої нейтральності.
У той час як США і Європейський Союз раніше поставили собі за мету вийти на рівень нульових викидів до 2050 року, Китай, Росія і Саудівська Аравія мають намір домогтися вуглецевої нейтральності лише до 2060 року. Лідери цих трьох країн особисто не були присутні на зустрічі у Римі.
Учасники саміту заявили, що національні плани дій щодо скорочення викидів парникових газів необхідно буде доопрацювати "при потребі". Вони також пообіцяли припинити фінансування виробництва електроенергії на вугільних електростанціях за кордоном до кінця поточного року, але конкретної дати відмови від використання вугілля лідери не назвали, пообіцявши зробити це якнайшвидше.
Країни-учасниці G20 закликали до вжиття "значних та ефективних" заходів для обмеження глобального потепління в межах 1,5 градуса за Цельсієм. "Ми визнаємо, що наслідки зміни клімату при 1,5 градусах Цельсія набагато нижчі, ніж при 2 градусах. Утримання (потепління - Ред.) на рівні 1,5 градусів вимагатиме значних та ефективних дій та прихильності з боку всіх країн", - йдеться у комюніке.
Експерти ООН тим часом попереджають, що якщо рівень викидів парникових газів у світі не буде радикально скорочений, до кінця 21 століття середня температура на планеті підвищиться на 2,7 градуса за Цельсієм, що стане катастрофою з точки зору клімату.
Крім кліматичних питань лідери країн "двадцятки" обговорили ситуацію з пандемією COVID-19 та нерівномірний розподіл вакцин у світі. У підсумковому комюніке учасники зустрічі пообіцяли забезпечити "своєчасний, справедливий та загальний доступ" до вакцин. Таким чином, вони хочуть сприяти досягненню мети Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) прищепити не менше 40 відсотків населення від коронавірусу в усіх країнах до кінця 2021 року та 70 відсотків до середини 2022-го.
Крім того, країни G20 мають намір співпрацювати з метою взаємного визнання вакцин, які ВООЗ вважає за ефективні.
