Надзвичайно відома українська диригентка Оксана Линів вчергове пише історію. 43-річну українку з Бродів призначили новою музичною директоркою Муніципального театру Болоньї в Італії. У січні 2022 року розпочнеться її трирічний контракт. Вона стане першою жінкою-очільницею опери в Італії. Про це пише Радіо Свобода.
Линів не вперше перша. Протягом своєї видатної кар’єри вона часто торувала шлях, часто ставила під сумнів гендерні стереотипи та переписувала правила гри.
Вона народилася в українській сім’ї музикантів наприкінці брежнєвської доби. Її шлях до визнання розпочався під час навчання у Львівській музичній академії імені Миколи Лисенка у другій половині дев’яностих. Вже тоді її вважали обдарованою, завдяки чому її професійна кар’єра почалася рано: під час навчання вона працювала молодшою диригенткою у Львівській опері. Згодом вона продовжила навчання у Німеччині.
Хоч більшу частину останніх двадцяти років вона провела у німецькомовних осередках європейської класичної музики, утім, Линів встигла також попрацювати в Одесі. У 2008-2013 роках вона була диригенткою Одеської опери. На березі Чорного моря у розкішній оперній будівлі кінця ХІХ сторіччя вона змогла отримати багато цінного досвіду.
Визначальним для репутації української диригентки був 2017 рік, адже тоді вона стала першою жінкою, яка отримала посаду головної диригентки Опери Ґраца та Філармонічного оркестру Ґраца в Австрії, де вона пропрацювала до 2020 року. Проте навіть це вражаюче досягнення було затьмарене тим, через що влітку 2021 року Линів потрапила на шпальти світової преси: вона стала першою жінкою, яка диригувала оркестром на всесвітньо відомому німецькому фестивалі у місті Байройт.
На Байройтському фестивалі у липні оркестр під орудою Линів слухала висока публіка, зокрема канцлерка Німеччини Ангела Меркель. У світі класичної музики це була по-справжньому важлива подія, тож українська диригентка стала зіркою. Минуло понад 140 років від першого фестивалю в Байройті, який Ріхард Вагнер організував у 1876 році. За весь цей час жінка-диригентка ніколи не вела фестивальний оркестр.
«Ясна річ, надзвичайно бути першою жінкою, що диригуватиме оркестр у цьому магічному місці, на Байройтському фестивалі, – сказала Линів у коментарі для Deutsche Welle напередодні свого історичного виступу на фестивалі. – Ріхард Вагнер створював у своїх операх провідні, наповнені дією жіночі ролі, він зображав жінок емансипованими. Я вважаю, він пишався би тим, що за 140 років після його смерті жінка вперше на сцені втілить у життя у його чудову музику».
Минуло всього лише декілька тижнів після її німецького тріумфу, а Линів знову встановила рекорд – цього разу в Італії. Направду сказати, вперше вона з’явилася у Муніципальному театрі Болоньї ще за декілька місяців до фестивалю: у березні вона була гостьовою диригенткою концерту, який відбувся без аудиторії через протиепідемічні заходи. А вже у травні вона знову приїхала в Болонью і вперше зібрала там повний зал. Цього виявилося достатньо для отримання посади музичної директорки.
Диригентка визнає історичну значущість призначення її на цю посаду в північноіталійському місті. «Мені випала честь і відповідальність стати першою жінкою в Італії, яка є запрошеною на посаду музичного директора одного з важливих державних театрів. Це країна, де класична музика має надзвичайну історію, що відчувається в кожному куточку та є невід’ємною частиною національної культури», – пише вона на своїй сторінці у фейсбуці.
Диригентці не бракує визнання – протягом своєї кар’єри вона отримала цілу низку почестей та відзнак. У грудні 2020 року престижний німецький журнал «Oper!» вручив їй нагороду «Диригентка року». А нещодавно Линів отримала досить нову і незвичну відзнаку – ляльку Барбі, створену за образом диригентки. Її було приурочено до одеської виставки «Мрійники та винахідники». Чи не найважливішу нагороду Линів здобула у жовтні 2021 року. Це Саксонська премія Моцарта, яку вона отримала разом з Молодіжним симфонічним оркестром України. Линів заснувала цей оркестр для того, щоб зібрати молодих талановитих музикантів з усієї країни і цим сприяти об’єднанню України.
Автор: Пітер Дікінсон – редактор розділу блогів про Україну UkraineAlert аналітичного центру «Атлантична рада» (Atlantic Council), США
