"Міністерство збройних сил Франції зібрало колектив письменників, щоб ті допомогли йому підготуватися до оборони майбутнього. Об'єднавшись в "Червону команду", вони працюють над сценаріями, в яких армія може виявитися в скрутному становищі", - пише журналістка Le Monde Рафаель Рероль.
(...) "Сценарій, що має назву" Хроніка оголошеної культурної смерті", не претендує на звання літературного твору: насправді мова йде про наказ французької армії, виражений словами і образами групою цивільних письменників, сценаристів, ілюстраторів і графічних дизайнерів, деякі з них добре відомі в своїй області, такі як Лоран Женфор, Ксав'є Момежан, DOA, сценарист і колорист Ксав'є Дорісон або бельгійський дизайнер і сценограф Франсуа Шуит. "Червона команда", так її називають, є результатом новаторської співпраці між Міністерством збройних сил, Паризьким університетом наук і літератури (PSL) і десятком або близько того авторів (точна цифра не повідомляється), в тому числі деякі з них вважають за краще залишатися анонімними", - йдеться в статті.
"Як і в телесеріалі, програма знаходиться в другому "сезоні", перший з яких був представлений в грудні 2020 року під назвою "Нові пірати". Ініціативою керує Агентство оборонних інновацій (AID), яке знаходиться у веденні генерального представника з питань озброєнь і відповідає за координацію інноваційних ініціатив міністерства збройних сил. Все тримається в секреті, члени "Червоної команди" почали свою роботу на початку 2020 року. Кожен сезон включає в себе кілька сценаріїв, лише невелика частина з яких буде оприлюднена", - вказує автор статті.
(...) "Мова не йде про те, щоб дати противнику ідеї, виявити його слабкості, показати йому те, що знає або не знає французька армія. Це говорить про те, що міністерство збройних сил ставиться до цього серйозно, воно виділило 2 млн євро на дану операцію, яка триватиме протягом чотирьох сезонів. (...) Офіційно жоден проект такого масштабу ніколи не розроблявся де-небудь ще. Співпраця з письменниками в жанрі наукової фантастики мало місце в США та у Канаді, але в менш великих і систематичних формах. У Франції міністр збройних сил Флоранс Парлі уважно стежить за роботою "Червоної команди", і її "шанувальником", за словами представників програми, є президент Макрон", - пише Le Monde.
(...) "Слід зазначити, що вираз "red team" або "червона команда" був придуманий не для цього випадку. На думку Ніколя Мінвьеля, професора бізнес-школи Audencia і одного з керівників "Червоної команди" від імені PSL, витоки сходять до настільних військових ігор, придуманих австрійською армією в XIX столітті. "Їх формений одяг був синьій, тому вони змушували ворога грати солдатами в червоному", - пояснює Мінвьель. З тих пір "red teaming", що означає те, що дружня група змушує грати "лиходіїв" для перевірки стійкості тієї чи іншої організації, поширився на безліч областей, включаючи корпоративну кібербезпеку. Американські військові застосовують цей принцип протягом тривалого часу, а у французькій армії навіть є спеціальний підрозділ Фораділ, який одноосібно відповідає за ускользаніє від ворога", - зазначає автор публікації.
"Таким чином, "Червона команда" виросла на цьому грунті, але з великим стрибком в майбутнє. Її образ дії полягає в тому, щоб розігрувати, завдяки науковій фантастиці, ситуації, в яких французька армія може виявитися в скрутному становищі. Не тільки з точки зору обладнання, але і з точки зору її взаємодії з суспільством, навколишнім середовищем або геополітичним контекстом. Керівний принцип, резюмує 36-летнгій командир піхотного батальйону Жан-Батист Кола, дуже активний в області оборонних інновацій: "Те, що уявляє "Червона команда", має нас дестабілізувати, налякати, розбудувати наші плани, навіть вразити нас вогнем, трохи полоскотати нерви, щоб допомогти військовим сформувати свою стратегію на майбутнє. Це, звичайно, служить в якості доповнення: збройні сили довгий час працювали над тим, щоб передбачити конфлікти, але вони роблять це в перспективі на 2030-2040 роки ("передбачувана військова потреба"), тоді як у фантастики є свобода проектувати далі. А значить, уявити собі такі неприємні сюрпризи, про які поки ніхто не подумав. Або те, що насправді ніхто не хоче бачити", - коментує Рероль.
"Фахівці, які вивчають перспективи розвитку суспільства, починають з реальності, щоб протягнути нитку в майбутнє, - пояснює 53-річний письменник Лоран Женфор, член "Червоної команди". - Обрізавши цю нитку раніше, ми отримаємо свободу не застрівати в реальності".
У більшості випадків це концептуальний розрив, що дозволяє уявити собі інший світ. У сезоні 0, присвяченому "Новим піратам", один із сценаріїв являє піратську націю, діючу за межами державного кордону. "Тому що історія теж складається з цього, - зазначає письменник. - Якби задумалися в 1980 році: "Давайте уявимо, яким буде 2020 рік", то хто б подумав про організацію "Ісламська держава"?"
"Це парадоксальна організаційна вправа для того, щоб реагувати на невідоме майбутнє, - зауважує письменник Ромен Люказо, якому лише 40 років. - Виходячи з принципу "А що, якщо?" в науковій фантастиці ми змінюємо параметри системи, працюючи над змінами правил. Якщо ви знаєте, що майбутнє буде дивним, то ви краще підготовлені, щоб протистояти несподіванкам".
У другому публічному сценарії 1-го сезону, "Піднесені двері знову відкриваються", сценаристи придумали концепцію "гіпер-фортеці". Припустимо, противник спрямовує проти Франції надшвидкісні ракети, тобто летять зі швидкістю, в 6-24 рази перевищує швидкість звуку (Росія пишається тим, що у неї є такі ракети). Як країна буде захищатися? Автори стверджують, що шляхом розробки повітряних щитів, настільки щільних, що вони в кінцевому підсумку поглинули б величезну кількість енергії і зробили б військовий рух неможливим. Тоді конфлікт перетворився б на позиційну війну, як і за часів укріплених феодальних замків", - йдеться в статті.
"Цінність звернення до неспеціалістів в військових питаннях добре ілюструє Еммануель Шива, глава Агентства оборонної ініціативи AID. "Якщо ви попросите експерта з розвідки подумати про шпигуна майбутнього, він представить вам шпигуна. Але якщо ви запитаєте письменника-фантаста, то є велика ймовірність, що він придумає вам щось інше".
(...) "Звичайно, мова йде про свободу творчості, але з одним імперативом: залишатися в "конусі правдоподібності", за висловом Седріка Дені-Ремі, віце-президента PSL. Іншими словами, не переноситися ні в 3000-й рік, ні у вторгнення маленьких зелених чоловічків. І, звичайно ж, дотримуватися сценаріїв, які заслуговують на довіру з наукової-технічної, але також і зі стратегічної точки зору. Військові повинні повірити в те, що вони читають, щоб надихнутися цим. Звідси важливість розповіді й зображення, з тим, щоб втілити загрозу, зробити її відчутною. Сильний вплив науково-фантастичної літератури також пояснює її історичні "зв'язки" з владою, як пояснив письменник, сценарист і критик Серж Леман, який не є частиною "Червоної команди", але дуже добре знає історію наукової фантастики. "Герберт Уеллс, автор "Війни світів", уявляв собі танки до Першої світової війни і зустрічався зі Сталіним та Рузвельтом між двома війнами. У той час його вважали свого роду пророком".
(...) "Особливості застосування здаються очевидними для всієї "Червоної команди", а тим більше для тих її членів, які належать до команди B. На відміну від команди A, яка працює над публічними сценаріями, група B працює у повністю конфіденційному просторі. У її членів є доступ до секретних документів, до яких вони звертаються в охоронюваних приміщеннях міністерства збройних сил з олівцями і папером, наданими на місці і контрольованими офіцерами. "Ми починаємо з реальної загрози, яку армія допомагає нам зробити ще більш правдоподібною, більш тривожною", - пояснює Ксав'є Момежан, який належить до обох команд. - Зрештою, їх тексти безпосередньо скріплені печаткою секретного захисту і, отже, ніколи не потраплять на очі громадськості (або через століття, і тоді ми дізнаємося, втілилося в життя те, що вони уявляли)", - описує журналістка.
"(...) Французька науково-фантастична літературне середовище, традиційно більш ліве, дотримується особливої позиції. У дебатах з Еммануелем Шива під час міжнародного фестивалю наукової фантастики Utopiales 2019 року, письменник Ален Дамасіо висловився проти використання "уявного творіння у військових цілях". На його думку, письменники-фантасти не повинні вважати, що війна буде вічно залишатися центральним питанням, а повинні "працювати заради миру і уявляти мирний світ".
Таку позицію оскаржує Ромен Люказо: "Для мене мова йде про надання послуг для розробки можливих варіантів майбутнього. У ці сценарії я вкладаю не свою літературну уяву, а свою творчість. Це зовсім інше, і це нічого не змінює в моїй роботі в якості письменника".
(...) "Ворожі реакції обмежені, проте вони показують, що армія зацікавлена в поліпшенні свого іміджу і, перш за все, в тому, щоб заявити про себе. Зокрема, наймолодші люди нерідко втратили будь-який зв'язок з військовими, за винятком випадків, коли вони зустрічають на вулиці солдатів, які беруть участь в операції "Страж" (Sentinelle). Що б сталося, якби завтра нам довелося захищати територію Франції? Звідси інтерес до оприлюднення деяких результатів роботи "Червоної команди".
"Ми також будуємо зв'язок між армією і народом", - вважає Жан-Батист Кола, вказуючи на те, що міністерство збройних сил хотіло "вдихнути в громадянське суспільство - дослідників, промисловців, громадян - проблеми завтрашнього дня".
На думку Ромена Люказо, "це обнадійливий сигнал для французів, армія - це не просто спадщина минулого: вона працює в сьогоденні, маючи можливості проектування. Це розумна сила, здатна знаходити найкращі ресурси для підготовки до невизначеного майбутнього".
Між тим, ця програма викликає великий інтерес з боку інших міністерств: сільського господарства, охорони навколишнього середовища та солідарності або закордонних справ, які просять ознайомитися зі сценаріями", - резюмує Рафаель Рероль.
