Лідери Організації Північноатлантичного договору, в тому числі президент США Джо Байден, в понеділок провели одноденний саміт у Брюсселі, за підсумками якого була зроблені потужні заяви щодо Росії та в меншій мірі щодо Китаю. Обидві країни були названі «викликами базованому на нормах міжнародному правопорядку». У підсумковому комюніке лідери погодились відкрити нову главу трансатлантичних відносин» у той час, коли вони зіткнулися з «все більш комплексним» безпековим середовищем. Про це пише Voanews.
Учасники саміту затвердили документ «НАТО 2030», який закріплює механізм консультацій для підготовки розробки Стратегічної Концепції – документу який повинен стати вказівкою для Альянсу в умовах зростаючої глобальної конкуренції та більш непередбачуваних загроз.
Згідно з підсумковим заявою учасників саміту, лідери НАТО домовилися посилити колективну оборону «від усіх загроз в усіх напрямках».
Як заявив генеральний секретар Єнс Столтенберг, члени Альянсу домовилися збільшити спільне фінансування всіх трьох загальних бюджетів організації. У лютому Столтенберг запропонував союзникам вкладати більше грошей в існуючі, хоча і невеликі загальні бюджети. В рамках нинішньої системи кожна держава оплачує власні військові операції.
У спільній заяві союзників також вперше відзначається, що Китай є «системним викликом» для Альянсу.
Крім того, в заяві йдеться про те, що НАТО необхідно адаптуватися до викликів, пов'язаних зі зміною клімату.
«НАТО 2030» включає визнання «більш напористої Росії», «більш брутальної форми тероризму , постійної нестабільності, кібер та гібридних загроз, які постійно посилюються, нових технологій, пандемій, кліматичних змін та інших загроз. «НАТО 2030» також визнав, що «зростання Китаю фундаментально міняє баланс сил».
Як і на минулих самітах НАТО, Росія займає важливе місце в порядку денному альянсу. Москва заперечує будь-які порушення зі свого боку, але союзники стурбовані її недавньої агресією на східному фланзі Альянсу і кібератаками проти західних держав.
Альянс закликав Росію відмовитися від визнання «недружніми державами» двох його членів: Сполучених Штатів і Чеської Республіки. У заяві також наголошується, що НАТО буде реагувати на збільшення ядерного арсеналу Росії.
На полях саміту Байден також провів переговори з президентами Естонії, Латвії та Литви. Радник з нацбезпеки Білого дому Джейк Салліван назвав ці країни «яскравим прикладом демократичного врядування на східному фланзі НАТО».
У Брюсселі Байден також зустрінеться з лідерами Європейського союзу. Ці переговори відбудуться у вівторок, напередодні зустрічі Байдена з президентом Росії Володимиром Путіним, яка пройде в середу в Женеві.
У недавньому інтерв'ю NBC президент Росії Володимир Путін назвав НАТО «рудиментом холодної війни». «Навіщо вона існує на сьогоднішній день, не дуже зрозуміло», - сказав він.
Інша важлива тема саміту - закінчення військових операцій в Афганістані. Сполучені Штати вивели з країни як мінімум половину своїх сил.
Як заявив Столтенберг, члени Альянсу поки не домовилися про те, хто буде забезпечувати безпеку кабульського аеропорту після виведення союзних сил, але зобов'язалися виділити фінансування на час перехідного періоду. Генсек також повідомив, що ключову роль в цьому процесі відіграватиме Туреччина.
Хоча Альянс не є основною платформою для обговорення проблеми зміни клімату, експерти відзначають, що НАТО приділяє більше уваги наслідків цього процесу для безпеки.
Принцип відкритих дверей, закріплений у статті 10 Статуту НАТО, передбачає, що будь-яку країну можна запросити приєднатися до Альянсу при одностайній згоді. Цей принцип став предметом розбіжностей серед тих, хто вважає, що він сприяє стабільності організації, і тих, хто побоюється, що розширення може зробити організацію занадто громіздкою і поставити під загрозу її мандат.
На цьому тижні в Брюсселі спостерігався підвищений інтерес до питання про вступ України і Грузії в НАТО. Єнс Столтенберг висловив солідарність з Україною та Грузією та запевнив, що Альянс продовжуватиме підтримувати реформи, які наближають ці країни до НАТО.
Присутність Байдена на саміті НАТО покликана продемонструвати прагнення США знову зайняти лідерську роль в Альянсі.
Як повідомляють в Білому домі, у вівторок Байден і європейські лідери «обговорять спільний порядок денний для забезпечення глобальної безпеки в області охорони здоров'я, стимулювання відновлення світової економіки, вирішення проблеми зміни клімату, розширення цифрового і торгового співробітництва, зміцнення демократії та вирішення спільних зовнішньополітичних проблем».
Україна буде в НАТО
Згідно з підсумковим документом, в НАТО підтверджують рішення, прийняте на саміті в Бухаресті в 2008 році, про те, що Україна стане членом Альянсу з Планом дій щодо членства (ПДЧ).
"Ми підтверджуємо всі елементи цього рішення, а також подальші рішення. Ми твердо підтримуємо право України визначати своє майбутнє і свій зовнішньополітичний курс без втручання ззовні. Щорічні національні програми залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, пов'язані з її прагненням до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти для досягнення своєї мети щодо реалізації принципів і стандартів НАТО", - йдеться в документі.
У НАТО наголосили на важливості подальших реформ у сфері безпеки, включаючи реформу Служби безпеки України. Також наголошується, що країни Альянсу продовжать надавати практичну підтримку реформ в сфері безпеки і оборони, в тому числі в рамках Комплексного пакету допомоги.
"Ми також продовжимо підтримувати зусилля України в рамках Платформи НАТО-Україна з протидії гібридної війні. Ми вітаємо співпрацю між НАТО і Україною в галузі безпеки в Чорноморському регіоні. Ми високо цінуємо значний внесок України в операції союзників, Сили реагування НАТО та навчання НАТО", - зазначають у відомстві.
Отже, завтра у Альянс та у ЕС Україну, звісно, не візьмуть, але, якщо не спиняться реформи, якщо країна сама стане сильнішою та стабільнішою, якщо ми навчимося самостійно протистояти Росії, тоді... Тоді вони самі покличуть. А ми - подумаємо.
