На початку року в Україні стався тектонічний зсув - вперше інтернет як джерело отримання співвітчизниками інформації обійшов ТВ. Більше половини співвітчизників тепер черпає інформацію з інтернета. Онлайн-новини несуть з собою велику свободу і підвищені ризики маніпуляцій. Про це пише НВ.
Три роки тому в житті Любові Андрущенко, 68-річної мешканки Запоріжжя, з’явився смартфон. Разом із ним прийшли й суцільні потоки різних новин зі всесвітньої мережі, які допомогли пенсіонерці вийти з-під впливу телевізора. Останній довго формував політичні погляди Андрущенко, але тепер це залишилося у минулому. «В інтернеті є вибір: де шукати інформацію і як її сприймати, — каже жінка. — З телевізором ти підкоряєшся інтонації ведучого, і здебільшого емоційний фон змінюється. А тепер я відключилася від ящика і стала менш нервовою».
«Менш нервовим» уперше у своїй історії стало все населення країни — у січні цьогоріч соціологи компанії Research&Branding Group зафіксували раніше небувале: інтернет як джерело інформації обігнав у очах українців телебачення. Виявилося, що 51% співвітчизників тепер черпають новини зі всесвітньої мережі. Частка ж тих, хто як і раніше звертається до ТБ, знизилася до 44%.
Лише рік тому пропорція була зворотна: сегмент телеглядачів становив 54%, а інтернетників — 38%.
Частка тих, хто використовує інтернет заради отримання інформації, за даними Research&Branding Group, максимальна на сході України — 56%. Далі йде центр — 55%, південь — 49%, а замикає цей своєрідний регіональний рейтинг захід із його 44%.
Чіткіше зрозуміти, що саме стало головним джерелом новин для співвітчизників, допомагає інше дослідження, проведене USAID — Internews. Його ініціатори поцікавилися в українців, звідки вони черпають інформацію, дозволивши дати не один, а кілька варіантів відповідей. Телевізор переміг новинні сайти — 52% проти 48%, але відверто програв № 1 за популярністю — соціальним мережам: останні назвали головним джерелом новин 62% опитаних.
Схожі дослідження, проведені у низці інших країн, показують, що українці у цьому сенсі унікальні: подібне переважання соцмереж рідко де зустрічається. У країнах західних демократій, як правило, домінують новинні сайти, а за ними йде ТБ. А в Росії, наприклад, телебачення все ще випереджає всі інші джерела інформації, хоча соцмережі до нього підтягуються.
Те, що ТБ втратило в Україні позиції, Олексій Ляшенко, аналітик Research&Branding Group, пояснює насамперед розширенням проникнення інтернету в інформаційне поле країні. Якщо у 2016 році кількість користувачів усесвітньої павутини, за даними Держстату, становило 14 млн осіб, то в 2020-му — вже 28 млн із населенням країни 37,7 млн.
Падінню популярності ТБ сприяв і легший доступ до інформації, який надають соцмережі й інтернет загалом. Водночас українці серйозно залучені у політичне життя, що відбивається на кількості, якості й спрямованості онлайн-контенту.
Доступ до новин значно спростився, констатує Наталія Лигачова, шеф-редакторка інтернет-видання Детектор медіа: не потрібно сидіти перед телевізором, достатньо використовувати те, що майже завжди під рукою, — смартфон або планшет. Тим паче, що водночас у користувачів виникає відчуття свободи вибору, чого у ТБ немає.
«Це світовий тренд, — каже Лигачова. — Але не потрібно забувати і про темний бік сили: зростає кількість маніпуляцій думкою, вибором людей і зростає ймовірність отримання дезінформації».