Виборці в самих різних країнах світу сьогодні вже не хочуть визнавати вибори, якщо є підозри на їх фальсифікацію. А оскільки фальсифікації - улюблений інструмент можновладців залишати за собою всі керівні посади, протести охопили сьогодні мало не весь світ. Правда, Україна після місцевих виборів утримується від масових виходів на вулицю: підсумки в багатьох округах поки що оскаржуються в судах. Але на вулицях в Україні теж гаряче.
Ось невеликий дайджест - хроніка протестів проти фальсифікаторів та їх поплічників.
Протести у США
У багатьох американських містах поблизу будівель місцевої влади зібралися протестувальники, які виступають на підтримку Дональда Трампа, який програв у виборчих перегонах. Серія акцій протесту відбулася у суботу, 7 листопада, повідомляє інформаційне агентство DW.
"Це ще не кінець!" та "Зупиніть крадіжку!". З такими гаслами, згідно з повідомленням, прихильники чинного президента США виражають свою підтримку Трампу та його поки нічим не підкріпленим заявам про те, що у Демократичній партії виграли вибори за допомогою фальсифікацій. Кількість учасників таких акцій у різних містах складає від декількох десятків, та подекуди вони переростають у сутички із прихильниками Байдена", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у Атланті зібралося близько тисячі учасників мітингу. Також декілька тисяч прихильників Трампа зібралися у Харрісбурзі у штаті Пенсильванія, щонайменше одна тисяча учасників подібних акцій повідомляється і у столиці Арізони Феніксі та столиці Техасу Остіні. Декілька сотень демонстрантів зібралися у Салемі в Орегоні з закликами "зупинити крадіжку". Менш чисельні акції відбулися у багатьох інших населених пунктах країни.
Як повідомлялося раніше, згідно з експертною оцінкою всіх головних і найбільших американських ЗМІ - кандидат від Демократичної партії Джо Байден перемагає на президентських виборах у США. У відповідь Трамп написав про свою перемогу на виборах - Twitter це заперечив.
Протести у Білорусі
В результаті недільних протестів у Білорусі кількість затриманих демонстрантів в Мінську та інших містах перевалила за 1 тисячу осіб. Про це повідомили у правозахисному центрі “Вясна”.
Кількість затриманих регулярно зростає. Станом на 00:30 9 листопада (за часом Києва) в списках правозахисників налічується вже 1023 затриманих особи.
Крім повідомлень зі столиці, затримання фіксуються у Ляховичах, Гомелі, Бобруйську, Пінську, Жлобині, Вітебську та інших населених пунктах.
Нагадаємо, акції протесту у Мінську та інших містах республіки Білорусь тривають вже майже чотири місяці. Вони почалися після виборів президента 9 серпня, перемогу на яких, як оголосила ЦВК, здобув Олександр Лукашенко. Опозиція не визнає ці результати. Переобрання Лукашенка, крім того, не визнають країни Євросоюзу і США.
Протести у Таїланді
У Бангкоку поліція застосувала водомети проти демонстрантів, що вийшли на антиурядову акцію протесту. У неділю в центральній частині столиці Таїланду зібралося близько п’яти тисяч громадян, котрі вирушили маршем до королівського палацу з метою передати листи з вимогами до монарха Маха Ваджіралонгкорна, передає DW.
Раніше поліція закликала протестувальників припинити рухатися в бік королівського палацу. Крім того, влада заявила, що в радіусі 150 метрів від палацу не допускається присутність демонстрантів. Загалом органи влади задіяли близько дев’яти тисяч силовиків та правоохоронців. Це вже вдруге з початку липневих акцій протесту поліція застосувала водомети проти демонстрантів.
Уже кілька місяців поспіль демонстранти вимагають відставки глави уряду і реформи закону про захист монархії, що передбачає сурові покарання за критику королівського дому. У Таїланді свобода думки нерідко обмежувалася з посиланням на цей закон.
У Таїланді з часу військового путчу 2014 року прийшов до влади генерал у відставці Прают Чан-Оча. Після парламентських виборів 2019 року, затьмарених скандалом щодо фальшування їх результатів, Чан-Оча обійняв посаду прем’єр-міністра коаліційного уряду.
Протести у Грузії
У столиці Грузії Тбілісі учасники мітингу біля будівлі ЦВК почали розходитися на ніч по домівках на прохання лідерів опозиції. Протести планують відновити увечері 9 листопада біля парламенту. Про це повідомляє грузинський телеканал “Руставі-2”.
Як передає телеканал, мітингувальників попросив піти один з лідерів опозиційного блоку “Єдиний національний рух — Сила в єдності” Ніка Меліа. Він пообіцяв, що в понеділок вони зберуться о 18:00 за місцевим часом (16:00 за київським часом) на проспекті Руставелі.
Лідер руху “Громадяни” Алеко Елісашвілі звернув увагу присутніх на те, що силовики почали бити і затримувати людей. “Ми хочемо, щоб ситуація розрядилася, і процес повернувся в безпечне русло”, — сказав він.
Елісашвілі зазначив, що опозиція не має наміру дотримуватися комендантської години, які діє з 9 листопада в Тбілісі і ще шести містах. Комендантський час обмежує рух пішки і з використанням транспорту з 22:00 до 05:00, порушників чекає штраф.
Влада країни пояснила заборону профілактичними заходами проти коронавірусу. Представник опозиційної партії “Єдиний національний рух” Мірдат Камададзе назвав COVID-19 другорядною загрозою, коли мова йде про загрозу втрати свободи.
Раніше грузинська поліція застосувала водомети при розгоні протестувальників. Тоді був щонайменше один постраждалий.
У неділю 8 листопада грузинська опозиція оголосила про початок безстрокової протестної акції біля будівлі Центральної виборчої комісії країни.
Біля будівлі парламенту в Тбілісі тисячі людей зібралися, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 31 жовтня. За підрахунками опозиційного телеканалу “Мтаварі”, до акції долучилися до 45 тисяч людей. Проурядовий “Імеді” і “Грузинська мрія” стверджують, що на мітингу було приблизно 6 тисяч демонстрантів.
Протести в Україні
Представники малого бізнесу оголосили акції протесту по всій Україні. Протестують проти касових апаратів, введених з 1 січня 2021 року, і карантину, повідомляє УНН із посиланням на группу у Facebook "Підприємці України/#SaveФОП".
Представники малого бізнесу стверджують, що фіскалізація зруйнує малий бізнес, який ще не встиг оговтатися після карантинних обмежень.
"Ми за можливість для кожного простого українця розпочати свою маленьку справу на спрощеній системі оподаткування, без касового апарату і без вибіркових обмежень чи закриття бізнесу на карантин", - інформували на сторінці Facebook.
Водночас, у вівторок, 10 листопада, заплановані відкриті дебати із представниками бізнесу на базі комітету ВР, повідомила нардеп від "Слуги народу" Ірина Верещук.
"Зараз з однієї сторони закон, який уже прийнятий, який діє і наздоганяє ФОПів, з іншої - люди, які не можуть на сьогодні собі дозволити такі видатки", - сказала вона.
Сама же Верещук вважає, що правила повинні бути єдині для всіх, але потрібно починати не з малого бізнесу, а з контрабанди на митниці, наприклад.
"Моя теза дуже проста: я не є фахівцем, але я тверезо мислю і дивлюсь очима реаліста – де я живу, з ким я живу, і як я маю себе поводити у тому суспільстві, де ми проживаємо. Звісно, що правила мають бути одні для всіх. Звичайно, що в Європі, у США, де є фіскальна політика, де є інститути судочинства, права, правоохоронна система, яка не переслідує тих, хто не хоче платити щомісяця "мзду" - звичайно, що правила мають бути для всіх. А де ми зараз живемо? Як ми можемо пояснити ФОПам на сьогодні, що правила дійсно одні для всіх? І для великого бізнесу, і для малого, коли вони бачать, наприклад, контрабанду на митниці. Коли вони самі змушені користатися контрабандним товаром, бо без нього вони не виживуть. То давайте припинимо контрабанду? Давайте не починати з ФОПів", - наголосила вона.
Нагадаємо, Верховна Рада України відправила на повторне перше читання законопроект, яким пропонується до 2022 року відтермінувати обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для малого та середнього бізнесу.
А під Кабміном пройшов мітинг проти вилучення предмету "українська література" з ЗНО: ГС "Музичний Батальйон" вимагає відставки міністра освіти і науки Шкарлета та повернення української літератури в обов’язкове ЗНО.
Нагадаємо, завдання у тестах на ЗНО-2021 з української мови та української мови і літератури матимуть компетентнісну орієнтацію.
Як повідомлялося, у 2021 році зовнішнє незалежне тестування (ЗНО) з української мови буде проводитися як окремий тест. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав зберегти зовнішнє незалежне тестування (ЗНО) з української мови та літератури для всіх випускників шкіл.
Пресофіцер Печерського управління поліції ГУНП у Києві Оксана Тищенко на запитання, яка була ситуація під Кабінетом міністрів України, де проходив мітинг проти вилучення предмету "українська література" з ЗНО, відповіла: "Затриманих немає. Правоохоронці забезпечують громадський порядок".
InfoKava за матеріалами ЗМІ
