В Україні кардинально виріс рівень бідності. Пенсії нижче прожиткового мінімуму (реального) отримують близько 80% українців. Щоб виправити ситуацію, потрібно істотно підвищити мінімалку, пише OBOZREVATEL.
Українська економіка продовжує «падати». І найбільше це твердження відноситься до рівня життя громадян країни, особливо - пенсіонерів.
Хто в Україні за межею бідності
Кожен четвертий українець перебуває за межею бідності, заявила на соціальному форумі Ради ООН уповноважена з прав людини Людмила Денісова. Живуть за межею навіть ті, хто працює: кожному третьому не вистачає зарплати на задоволення базових життєвих потреб.
"Незважаючи на збільшення рівня оплати праці, в Україні спостерігається таке явище, як бідність тих, хто працює. За оцінками експертів, кожному третьому працівнику не вистачає заробітної плати на задоволення необхідних життєвих потреб, а кожен другий працездатний працює на умовах вторинної зайнятості", – цитує Денісову пресслужба Офісу омбудсмена.
І ці оцінки ще можна назвати оптимістичними. Наприклад, кандидатка економічних наук Людмила Черенько, яка вивчає рівень життя в Інституті демографії та соцдосліджень Національної академії наук, заявила: за їхніми підрахунками, у 2020 році рівень бідності в Україні досягне 45%. Тобто практично кожному другому не буде вистачати коштів на найнеобхідніше.
І проблеми почалися ще до початку карантину. Для прикладу, якщо в першому кварталі 2019 го було 38,1% бідних, то в першому кварталі 2020 го це вже 43,8%, говориться в даних Інституту демографії та соціальних досліджень.
Стратегії виходу з такої ситуації або немає, або ж її просто не показують, говорить аналітик Володимир Мазуренко. Міністерство соціальної політики показало графік підвищення пенсій, хоча попередні кроки влади, такі як нівелювання жорсткого покарання за зарплати в конвертах, на тлі економічних проблем призвели до зростання дефіциту Пенсійного фонду.
В Україні ж абсолютно всі пенсіонери бідують. За оцінками Денісової, пенсії нижче від прожиткового мінімуму отримують 80% українців. В Інституті демографії більш позитивно оцінили ситуацію: якщо врахувати допомогу від дітей, монетизовані субсидії та інші виплати, наявність додаткового доходу, то виявиться, що бідує в Україні кожен другий пенсіонер.
Бідність населення, яке працює – ганебне явище, з яким потрібно боротися насамперед, упевнений аналітик Єгор Комов. З кожної зарплати йдуть відрахування і на пенсії, і в місцевий, державні бюджети. А це зокрема й гроші на зарплати бюджетникам.
"Поки в нас є таке ганебне явище, як бідність серед населення, яке працює, побороти бідність пенсіонерів буде неможливо. Я вже не кажу про ще одну критичну проблему – тінізація економіки. Це все потрібно вирішувати комплексно й негайно", – говорить Комов.
Проблема бідності посилилася в умовах пандемії COVID-19: зростанням рівня бідності та безробіття, відсутністю належного соціального забезпечення осіб із інвалідністю та малозабезпечених громадян, обмеженням доступу до дистанційного онлайн-навчання більшості дітей із малозабезпечених сімей, пояснює Людмила Денісова.
Як вивести Україну з бідності
Підвищення прожиткового мінімуму (ПМ) до істотного зниження рівня бідності не призведе, впевнена вчена Людмила Черенько. Вона вважає, що такий крок у Кабміні лобіюють, щоб без згоди Мінфіну підвищити мінімальну пенсію (вона прив'язана до рівня ПМ).
А ось дійсно відчутний результат, вважає Черенько, може дати кардинальне підвищення мінімальної зарплати. Це сприятиме не тільки зростанню зайнятості, а й дозволить вивести частину зарплат із тіні, зростуть надходження до бюджетів різних рівнів.
"Те, що може допомогти, – це кардинальне підвищення мінімальної зарплати. Підвищення мінімальної зарплати у вересні – це правильний крок, але дуже незначний. Ми бачили результат від підвищення мінімалки в 2017-му. Тоді росли всі показники, це був просто вододіл. Отримали розкішний результат. Усе пішло вгору. Як саме підвищувати, потрібно обговорювати. Це складне питання", – розповідає Черенько.
Після підвищення мінімальної зарплати з 1600 до 3200 грн у 2017-му доходи місцевих бюджетів зросли на 38%, податкові надходження в загальну скарбницю – на 23%. Крім того, це стимулювало зростання економіки додатково на 0,5% ВВП і дозволило збільшити бюджет Пенсійного фонду на 51 млрд грн.
Для прикладу, в Женеві мінімальна зарплата становить близько 4 тисяч євро, що дорівнює 72,8% від середньої. Якби таку пропорцію використовували б і в Україні, то в Києві (з огляду на середню зарплату в столиці) мінімалка мала становити 11,2 тис. грн.
Зараз же в Женеві українську мінімальну зарплату можна отримати всього за один день роботи. Правда, тут варто враховувати, що ціни в швейцарському місті в рази вищі. Наприклад, одна поїздка метро в українській столиці коштує 8 грн, а в Женеві – 92,8 грн.
