В Україні з 1 вересня посилюється контроль бізнесу на предмет трудового оформлення своїх працівників. «На виконання доручення Кабінету Міністрів України Держпраці починає за участі та сприяння інших органів (Державної податкової служби, Пенсійного фонду, центрів зайнятості, органів місцевого самоврядування, Національної поліції і т.д.) проведення контрольних заходів з питань виявлення неоформлених працівників», - йдеться в офіційній заяві Держпраці.
Взагалі, у цьому немає нічого безпрецедентного - перевірки законні і традиційні: Держслужба з питань праці повідомила, що аудит здійснюється згідно з Порядком відповідного контролю, який діє з 31 грудня 2019 року. Але по «дивній» випадковості, тотальна перевірка не тільки збігається з пом'якшенням карантину (його ще називають адаптивним, а значить мораторій на аудит бізнесу автоматично знімається), але і з підвищенням з 1 вересня мінімальної зарплати до 5 тисяч гривень (всього на 277 гривень) .
Головні ризики для бізнесу
Бізнес відразу завив, що в умовах гострої економічної кризи і пандемії коронавируса, рішення по минималке неприйнятне. Основні аргументи - ризик зростання інфляції, значне підвищення витрат бюджету, дефіцит якого і так в цьому році перевищує 300 мільярдів гривень, а також збільшення податкового навантаження на бізнес. Найбільше постраждає сумлінний бізнес, вважають експерти.
«Цим рішенням самий чутливий удар буде завдано саме по сумлінним платникам податків, які чесно сплачують заробітну плату своїм працівникам. При цьому під ударом опиняться навіть ті бізнеси, які легально платять офіційну зарплату набагато вище мінімальної... Збільшення податкового тиску на оплату праці, та ще й в період економічної кризи, буде стимулювати зростання сектора «тіньових» заробітних плат. А в гіршому випадку - призведе до посилення тиску на сумлінних платників з боку державних органів. Тому навряд чи ці наслідки можна назвати позитивними для бізнесу, громадян і країни в цілому», - вважають в Європейській Бізнес Асоціації.
Що і як перевірятимуть
І все ж мінімалку підвищили, а бізнес, на якого «натиснули», за погляд «в тінь» стануть жорсткіше карати. У Держпраці повідомили, що, в першу чергу, перевірені будуть ті роботодавці, які мають високі ризики використання найманої праці без укладення договорів. Виявлення таких порушників здійснюється шляхом аналізу інформації, наявної в різних органах державної та місцевої влади.
Чиновники нагадують, що чинне законодавство передбачає кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність за «тіньові» порушення. Так, кримінальна відповідальність - це штраф від 34 до 85 тисяч гривень, позбавлення права займати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до п'яти років, виправні роботи до двох років, арешт до 6 місяців. Адміністративна відповідальність: штраф від 8,5 до 34 тисяч гривень. Фінансова відповідальність: штраф від 47,2 тисячі гривень до 141,7 тисячі гривень.
Основні правила аудиту
Інспектор праці може прийти без попередження в будь-який час;
перевірка може проходити на місці або дистанційно;
інспектор має право на вільний доступ до будь-яких виробничих, службових і адміністративних приміщень;
інспектор може перевіряти будь-які документи, що стосуються працівників, один або в присутності свідків спілкуватися з керівником і працівниками;
під час перевірки дозволяється робити фото, відео або аудіозапису, залучати правоохоронні органи.
За порушення доведеться платити штраф.
В яких випадках може прийти інспектор праці
Є 11 підстав для цього:
за зверненням працівника про порушення законодавства про працю;
за зверненням фізособи про порушення правил оформлення трудових відносин;
за рішенням керівника Держпраці після аналізу інформації з ЗМІ та інших джерел;
за рішенням суду;
за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду, правоохоронних органів;
за інформацією Державної податкової служби та Пенсійного фонду;
за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників;
за дорученням прем'єр-міністра України;
за зверненням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
за запитом народного депутата;
в разі невиконання вимог припису.
У Держпраці попереджають: «Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованого праці значно перевищують витрати, що виникають при оформленні трудових відносин з працівниками відповідно до законодавства. Зрештою, навантаження на забезпечення виплати пенсій, лікарняних, утримання шкіл, лікарень, ремонту доріг і т.д. лягає на плечі відповідальних роботодавців і працівників, які сплачують податки».
Експертна оцінка
Керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько вважає, що підвищення мінімальної зарплати стало лише черговим приводом для старту «кадрових» перевірок, але основу слід шукати в тому, що під час карантинних заходів, викликаних пандемією COVID-19, керівники підприємств переводили своїх працівників на віддалену роботу і також віддалено наймали нових.
«Держпраці повідомляє про тенденції зменшення кількості офіційно зайнятого населення: в травні цього року було майже на півмільйона менше, ніж в травні минулого року. Хоча під час жорсткого карантину був введений мораторій на проведення перевірок, Держпраці продовжувала розглядати звернення громадян, аналізувати інформацію, отриману з публічних джерел, від правоохоронних і податкових органів. Тобто, інспектори вже визначили для себе підприємців, які, на їхню думку, порушують вимоги законодавства про працю та щодо яких є підстави для здійснення заходів контролю в послекарантінній період », - зазначив експерт.
За його словами, в червні, одразу після послаблення карантинних заходів, підприємці могли бачити у себе «на порозі» інспекторів, які проводили інформаційну кампанію про важливість дотримання трудового законодавства. І тепер перевіряючі переходять до активних дій.
В першу чергу, заходи контролю торкнуться тих роботодавців, які мають високі ризики використання найманої праці без укладення трудових договорів.
«Найбільш ризиковими сферами діяльності в плані використання неоформленої зайнятості для Держпраці є сфера послуг (готельний, ресторанний бізнес, перевезення вантажів і пасажирів), громадське харчування, торгівля, будівництво, охоронна діяльність, сільське, лісове, рибне господарства ...», - розповів Ігор Ясько.
Крім цього, в даній зоні найчастіше виявляються підприємства, у яких є ознаки мінімізації кількості працівників і, відповідно, фонду оплати праці:
роботодавці, які встановили мінімальну зарплату і неповний робочий день для працівників;
підприємства, технічне оснащення, обороти господарської діяльності яких не можна порівняти з кількістю працівників і розміром середньої заробітної плати на аналогічних підприємствах;
підприємства, оптимізувати витрати на карантин, провівши масові звільнення, але замаскували їх під скорочення персоналу або змусили працівників написати заяви на звільнення за власним бажанням при відсутності їх реальної на те волі.
Такі працівники могли подати скаргу в Держпраці, а перевірки можуть проводитися, в тому числі, за зверненням громадян, тобто, колишніх скривджених співробітників.
Перевірок стане більше
«Так чого чекати підприємцям? Наприклад, виїзної перевірки, яка може проводитися за адресою реєстрації платників податків, а також за іншими адресами, які за інформацією органів податкової служби можуть бути пов'язані з об'єктами оподаткування таких платників.
Перевірятися буде багато: штатний розклад, табеля обліку робочого часу, трудові договори (контракти), документи, що підтверджують нарахування та виплату заробітної плати, авансу, індексації, відпускних та інших нарахувань працівникам, податкова звітність та звітність по єдиному внеску і т.д.
Бізнесу, як мінімум, необхідно провести аудит кадрової документації підприємства і підготувати документи, яких не вистачає. Документи, форма яких регламентована законом, повинні бути приведені у відповідність, підкреслив юрист.
Економічний експерт Олег Пендзин вважає, що зв'язок тотальної перевірки бізнесу з підвищенням мінімалки є: «Ну, звичайно, зв'язок є. Незалежно від «добрих спонукань», бізнес завжди прагне мінімізувати податки. Результатом підвищення мінімальної заробітної плати однозначно буде збільшення платежів єдиного соціального внеску. Тому залишається ризик того, що частина бізнесу може спробувати піти в тінь. Державні органи, природно, будуть контролювати дотримання легальних договірних відносин між найманим працівником і роботодавцем. Інша справа, що контроль буде носити моніторинговий характер. Наприклад, якщо, без всяких на те фінансових підстав, нормально працююче підприємство, раптом почне своїх співробітників з повного робочого дня переводити на скорочений день, це привід задати підприємцю питання».
Асоціації підкреслюють, що кризовий період позначився на всьому бізнес-співтоваристві, тому зараз важливо підтримати компанії, а не створювати додаткові перешкоди для прозорої діяльності. Підвищення мінімалки не є частиною системних ініціатив щодо підтримки підприємництва. Навпаки, це рішення здатне поглибити кризові явища. Так що замість допомоги бізнесу його чекає тотальний аудит. А чим це відгукнеться, побачимо дуже скоро.
Джерело: unian.net
