Споживачі зацікавлені у низьких тарифах, а бізнес - в окупності інвестицій. "Зелена" енергетика - недешеве задоволення для інвесторів, тому розвиток сфери - це завжди непросто. Про економічну обгрунтованість "зелених" тарифів на електроенергію в Україні розповів голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Козакевич, повідомляє УНН.
Він нагадав, що у першому півріччі 2019 року оптово-ринкова ціна на електроенергію в Україні становила 163 коп. без ПДВ. На друге півріччя регулятор ринку НКРЕКП запланувала тариф у розмірі 172 коп.
Але з 1 липня 2019 року Україна перейшла на нову модель ринку електроенергії, і індикативом стала ціна на ринку на добу наперед (РДН).
"Що ми бачимо тепер: середня ціна на ринку РДН у попередній місяць була 125 коп., за останні три місяці - 130 коп. Тариф системи оператора - 16 коп. Тобто разом менше 1 грн 50 коп. І говорити, що ціна не знижується, що вона висока і це вбиває промисловість - це просто маніпуляція. Якщо точково на ринку РДН йде зниження ціни, коли мале споживання - падає до 80 коп., іноді до 65 коп. - звичайно, що кожен споживач хоче, щоб його ціна залишалася на цьому рівні, але це все миттєві показники, вони не можуть братися до уваги. Ми розуміємо, що споживач хоче завжди низьку ціну, але вона повинна покривати економічно обґрунтовані витрати на неї", - пояснює Козакевич.
Говорити про те, що виробники "зеленої" енергетики в Україні мають надприбутки - не доводиться, продовжив експерт. Як і про те, що в Україні "зелені" тарифи на суттєво дорожчі, ніж у країнах ЄС. Останні дають вигідні умови кредитування, і не на 5 років, а на 15.
"Заходячи в Україну, мало хто з інвесторів сподівається, що він не ризикує своїми інвестиціями, настільки, наскільки він не ризикує, вкладаючи їх у Німеччині або ж у сусідній Польщі. Тобто, розраховується і рівень ризику", - говорить Козакевич.
Раніше колишній глава НКРЕКП Дмитро Вовк своїм розпорядженням підвищив генерацію "зеленої" енергетики до 11% у вигляді зобов'язань перед Радою Міністрів Енергетичного Співтовариства.
При цьому держава гарантувала інвесторам у "зелену" енергетику викуп всієї виробленої електроенергії за законодавчо зафіксованим тарифом.
Однак, на тлі падіння промисловості, карантину та раптового відкриття з боку ВР імпорту електроенергії з РФ і Білорусі виявилося, що виробництво електроенергії в Україні перевищує попит і потребу, тому генерацію доводиться скорочувати.
Антикризовим штабом було прийнято рішення скорочувати у тому числі і атомну генерацію - на сьогоднішній день її частка в загальному балансі становить 56%. Однак у травні АЕС виробили навіть більше, ніж було передбачено прогнозом, узгодженим главою "Енергоатому".
* * *
"Зелена" енергетика за короткий час залучила в Україну 4 млрд євро інвестицій. Але вона ще потребує стимулів для капіталовкладень. Про це заявив собственик консорціуму Сатурн, виконавчий партнер Energy Investment Fund Олександр Павловський в ефірі ток-шоу "Право на владу".
Той факт, що Україна тільки почала розвиток виробництва електроенергії з поновлюваних джерел (сонце, вітер) і пояснює підвищений "зелений" тариф, далі він буде менше, каже Павловський.
"Якщо ми говоримо про Німеччину, де" зелений "тариф - 0,06 євро, то це означає, що в енергобалансі Німеччини зараз 43% саме поновлюваних джерел енергії. У нас - менше 8%. Тому у нас ще ця галузь повинна стимулюватися, а Німеччині це вже не потрібно", - зазначив він.
За словами Павловського, Німеччина йшла до такого "зеленого" тарифу двадцять років, Україна - лише п'ять років практикує "зелене" виробництво, але вже за цей час встигла залучити мільярдні інвестиції.
Павловський також пояснив, чому Україна зменшує генерацію атомної електроенергії.
"По всьому світу через вірус менше споживається електроенергії. Коли електроенергія падає, згідно з технічними характеристиками і в цілях безпеки, атомна енергетика не може виробляти більше 60% від загального енергобалансу. Якщо більше - вона не може себе балансувати", - пояснив він.
При цьому Україна перебуває поки в якійсь ізоляції - до мереж Європи вона ще не приєднана, а Росія і Білорусь хоче продавати свою електроенергію, але не купувати в Україні.