В Україні готуються до перепису населення. За словами топчиновників з Кабінету міністрів, він відбудеться в електронному вигляді й допоможе заощадити кілька мільярдів. Деякі соціологи ж називають це профанацією та марним витрачанням грошей.
Головне:
- у 2020 році в країні відбудеться масштабний перепис населення. Його не було вже 20 років;
- уряд обіцяє зробити його всемеро дешевшим, організувавши дослідження за SIM-картками і даними з Пенсійного фонду;
- соціологи впевнені, що це все профанація і непрофесіоналізм. Адже такі масштабні статистичні роботи потрібно проводити за класикою: опитувати українців особисто;
- водночас у Кабміні вже організували пробний перепис, він почався в окремих районах Київської області.
Порахувати пенсіонерів і дітей через смартфони
Востаннє перепис населення організовували майже 20 років тому, у 2001 році. Щоправда, нормативні правила та світовий досвід свідчать — це необхідно робити щонайменше один раз на 10 років.
Навіщо це потрібно:
- для повноцінного планування бюджету. Щоб приблизно знати, скільки людей платять податки, скільки пенсіонерів, дітей тощо;
- для потенційної боротьби з міграцією (зокрема і внутрішнім переміщенням) і плануванням соціально-економічних програм: де потрібно побудувати садок, школу чи лікарню.
У нашій країні ситуація ще складніша — внаслідок анексії Криму та окупації ОРДЛО щонайменше кілька мільйонів осіб вимушено проживають не в Україні. Також до кінця невідомо, скільки громадян емігрувало з країни за кордон. Йдеться як про п'ять мільйонів осіб, так і про еміграцію одного мільйона щорічно. Точні цифри невідомі.
Ідею з переписом в уряді курирує екстопменеджер "ПриватБанку", творець "monobank", а нині міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет. За його словами, до Держбюджету на 2020 рік вже закладено 3,4 млрд гривень на цю ідею. Спершу планувалося виділити 100 тисяч інтерв'юерів, які мали з планшетами обійти практично кожен будинок і запропонувати українцям заповнити спеціальні анкети.
Але пізніше в Кабміні зрозуміли, що це застаріла і дорога практика. Була запропонована ідея провести перепис у електронному форматі. З підключенням потужностей усіх мобільних операторів, Пенсійного фонду та РАГСу.
Загалом вийшла ось така схема:
- збираємо анонімну інформацію у мобільних операторів про кількість користувачів і їхнє розташування;
- збираємо дані з реєстрів про дітей (РАЦСи) і пенсіонерів (Пенсійний Фонд). Адже ці групи мають менше проникнення мобільних;
- проводимо "калібруванням" соціологічні опитування. Уточнюємо, скільки SIM-карт припадає в середньому на одного українця в різних групах;
- вставляємо ці дані в математичну модель.
Дубілет стверджує — це допоможе заощадити бюджету приблизно 2 млрд гривень. А якщо постаратися, то і всі 3. Більш спеціалізовані ж дослідження проведуть дешевими способами, зокрема й через фокус-групи.
Важливо зазначити: прихильників ідеї електронного перепису в уряді вистачає. Раніше підхід підтримав і віцепрем'єр-міністр з питань інформатизації Михайло Федоров. Він прямо говорив, що необхідну інформацію можна брати безпосередньо з різних держреєстрів.
Профанація, трата грошей чи революційне рішення?
Різко розкритикувала підхід Кабміну директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. "Навіть якщо допустити, що все населення нашої країни, кожна людина від 0 до 100 років має хоча б один мобільний телефон (ймовірність чого дорівнює нулю), то все одно є території, не охоплені вишками. Це сільська", — зазначила вона в недавньому інтерв'ю.
Не допоможуть, на її думку, і різного роду реєстри. Адже там банально досить багато "мертвих душ". "Але навіть якщо допустити неймовірне, і у нас буде вся та інформація, про яку говорить Дубілет, то, повторю в 148-й раз: це буде всього лише оцінка чисельності населення...
Ми маємо отримати інформацію про статево-віковий склад. Про сімейні стосунки, тому що нам важливо знати, як побудована сім'я в Україні", — підсумувала вона.
На думку соціолога Євгена Головахи, організовувати дослідження й перепис необхідно за вже відомими методологіями, щоб все було правильно й точно.
"Потрібно нормальний проводити. Лопідарний перепис через 20 років нам робити не варто. Нам необхідна класична статистика, бо ми знову залишимося без реальних цифр, на яких будується бюджет країни.
Ми залишаємо лише шпарини для різних корупційних схем... Звісно, можна враховувати сучасну ситуацію, не ходити з папером, а з ґаджетами. Але проводити тільки класичну", — розповів соціолог.
Розкритикував ідею Дмитра Дубілета і директор Центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук. Він упевнений, що замінити повноцінний перепис неможливо. Це дуже трудомісткий процес, що вимагає точної методології й даних.
"Те, що написано в публікації Дубілета нічого спільного з переписом населення не має. Це може бути допоміжним дослідженням, підготовкою перепису, але це не статистичне дослідження", — пояснив Дмитрук.
Простіше кажучи, опитані соціологи дійшли висновку:
- проводити перепис стандартними методами доведеться в будь-якому разі;
- але краще це зробити відразу, ніж витрачати гроші на електронну, а потім знову наймати десятки тисяч інтерв'юерів.
Справді, попередньо випробують механізм на жителях Оболонського району столиці та Пісковської об'єднаної територіальної громади Бородянського району Київської області.
Опитування триватиме в кілька етапів
* На першому (1-10 грудня) громадяни зможуть самостійно заповнити відповідну анкету (переписний лист) на спеціальному порталі в інтернеті (для цього потрібно мати електронний підпис).
* На другому етапі (14-23 грудня) можна буде відповісти на питання переписувача, який відвідає приміщення, заповнивши анкету (переписний лист) на планшеті.
* На третьому етапі (14-23 грудня) громадяни можуть самі прийти в переписний відділ або інструкторську ділянку і дати відповіді на питання анкети (переписного листа) тимчасовому переписному персоналу.
* 24-26 грудня відбудеться контрольний обхід окремих домогосподарств.
Автор: Віталій Тисячний
Джерело: obozrevatel
