Зеленський хоче якнайшвидше прийняти заплановані закони, тому що у нього є побоювання: депутати-слуги раптом прокинуться і почнуть приймати власні рішення.
Про депутатську недоторканість в УС вже відправили. Сьогодні ще мають відправити:
- про скасування адвокатської монополії (№1013),
- про право Президента звільняти і призначати голів НАБУ і ДБР (№1014),
- про законодавчу ініціативу народу (№1015),
- про уповноважених ВР (№1016),
- про зменшення конституційного складу ВР (№1017),
- про підстави дострокового припинення повноважень народного депутата (№1027),
- і про допоміжні органи Верховної Ради (№1028)
Всі ці законопроекти розглянуто та рекомендовано внести до порядку денного у комітетах напередодні сесії, що є прямим порушенням регламенту, що прописаний у Конституції: комітети мають працювати виключно під час сесії. Депутати від партії "Слуга народу" на це порушення пішли свідомо. У кулуарах (та й на трибуні у сесійній залі) вони радо коментують, що не дозволять якимось там процедурним питанням перешкодити їм виконати те, що заплановано.
Порушень взагалі багато.
Наприклад, всі вищезгадані закони не пройшли експертизу у антикорупційному комітеті.
Оппозиціонери заявляють про те, що сутність роздрукованих та рекомендованих до голосування законів не співпадає із їх назвою, що вони - популістичні, сирі, нелогічні, юридично безграмотні, "бездарно написані новели", що прямо суперечать Конституції. Дехто, сумно шуткуючи, нагадує, що буває при перевищенні швидкості...
Але...
Але у сесійній залі все відбувається за однією простою схемою.
Все вноситься у порядок денний силами "слуг". Все обговорюється. Всі висловлюються. Досвідчені депутати застерігають про неприйнятність порушень, непродуманость та зайву швидкість, яка не дає змоги усвідомити те, що відбувається. Всіх ввічливо вислуховують. Всім ввічливо дають договорити, якщо не вклалися у регламент. Ніхто не вступає у дискусії. І голосують. І відправляють проголосоване на розгляд у Конституційний суд.
А хто сумнівається, що КС знову, як у випадку із рішенням про конституційність розпуску Ради, не прийме, як вони тоді пояснили, політичного рішення?
А всі ж розуміють, що "політичне" - не еквівалент поняття "правосудне", "правове" чи то "демократичне" і навіть просто "логічне"?
До того ж, взагалі не йдеться про направлення прийнятих законопроектів на експертизу до Венеціанської комісії, яка розглядає їх відповідність європейському та міжнародному законодавству та, у разі потреби, надає поради до адаптації того, що цьому законодавству не відповідає. Це потрібно, бо Україна взяла на себе зобов'язання прислухатися до цієї інституції. Бо ми ж йдемо у Європу. Бо вони ж нас без такої адаптації, у кращому випадку, не зрозуміють.
Отже - як висновок
Все робиться показово із поспіхом. Заплановано - якнайшвидше.
А цей поспіх - має свої причини.
І вони прості: встигнути сконцентрувати владу в одніх руках, поки всі не оговталися та не почали думати.
"Слугам" - найгірше. Навіть якщо вони "оговтаються", в них нема "люфту", вони повинні підкорятися людині, що її ім'ям потрапили до Ради, і що сидить навпроти них, коли вони приймають нібито особисті рішення щодо голосувань.
А от чому свої голоси додають до "слуг", щоби у сумі мати 300 конституційних, інші депутати - це велике питання. Питання про мотиви, мету та, можливо, суму заохочень...
P.S.
Вони там визначають нашу долю, а ми - дивимося.
Хто - радіє, хто жахається.
А більшість і не дивиться.
Комусь - не цікаво. Хтось - нічого не розуміє. А хтось - просто не хоче зайвий раз хвилюватися. Але...
Але хвилюватися все одно рано чи пізно прийдеться... То ж, готуватися до цього треба вже зараз...
Так, мова все про ту ж саму соломку, щобі підстилати.
Запаслися вже?
Костянтин Кузьменко, Київ
Нагадаємо:
остаточне затвердження Радою обговорених зараз законів можливо лише після експертизи у Конституційному суді. Це буде через три-чотири місяці. Тобто - нічого ще не вирішено. Все тільки починається.
