Українські контррозвідники запобігли масштабному теракту від Росії, який міг залишити Харків без води, а також спричинити витік отруйної хімічної речовини. Очисні споруди виведені з ладу, спалах інфекційних хвороб, соціальний вибух, - саме така ситуація чекала на Харків, якби вдалося все, що запланував молодик в камуфляжі на ім'я Іван Обручников.
Він пробрався на стратегічний об'єкт, добре підготувавшись. У рюкзаку те, що мовою саперів зветься "пекельна машинка".
"Зловмисник поклав вибуховий пристрій до рюкзака, застібнув його і поклав прямо під цю цистерну", - розповідає офіцер контррозвідки.
Поруч, за два метри від цистерни, випарювач із хлором - украй токсичною речовиною, якою знезаражують дніпровську воду перед тим, як водогін пожене її в бік Харкова. У цій споруді, куди заходити можна лише в протигазах, кілька тонн хлору.
Чистий хлор - хімічна зброя. У Першій світовій війні на його рахунку сотні тисяч отруєних до смерті, із випаленими легенями і сліпотою. Але саме ця його здатність - ефективно вбивати все живе - зробила хлор незамінним у знищенні мікробів у питній воді.
"На хвилинку, третина всіх втрат людських під час Першої світової війни була від хімічної зброї. І десь п'ята частина – винятково від хлору. Відповідно, внаслідок руйнування цистерни відбувся б виток отруйної речовини", - розповів заступник начальника вибухотехнічного управління ГУ Нацполіції України у Харківській області Дмитро Каракуркчі.
Якщо вам здається, що спричинити масштабну катастрофу може лише добре підготовлений диверсант, то ви помиляєтесь. Вибухівка, в буквальному сенсі, вражає простотою. Годинник. Примітивна електросхема. І два кілограми тротилу. Головне - потрапити на станцію очищення води. А куратори вже розкажуть куди підкласти вибухівку.
"Дуже все просто, дуже все зручно було зроблено для виконавця: потрібно зробити лише виставити відповідний будильник двома кнопками, натиснути ще раз кнопку – і пристрій приведений до бойової дії. У відповідний час, який вказано на будильнику, відбудеться вибух", - пояснив Каракуркчі.
Іван Обручников з тих, кого називають "ідейними", щирий шанувальник "руського міра", працював непомітним заправником на АЗС. Ось цитата з його щоденника:
"Ми творимо справи на благо російського народу та на шкоду політиці США".
Йому давно свербіло помститися Україні. Через мережу "вКонтакті" сам вийшов на бойовиків і запропонував сепаратистам співпрацю.
"Раз на тиждень їздить український потяг з боєприпасами. Сказали, що їдуть двоє людей - машиніст і його помічник. І запропонували цей поїзд, як би, вивести з ладу, підірвати", - розповів Обручников.
Його вивели на кураторів у Росії. Іван поїхав до російського Бєлгорода і власноруч підписав зобов’язання – працювати на російську спецслужбу.
"Вони мені сказали розписку написати. Напиши розписку, що ти готовий співпрацювати зі співробітниками ФСБ, для того, щоб ми могли тобі виділяти фінанси", - каже він.
Але розпочати вирішили з диверсії проти цивільних.
"Вони сказали, є така тема - "Харківводоканал" в селі Краснопавлівка. Є колектори. Ці колектори потрібно вивести з ладу. Я запитав, для чого це потрібно. Вони пояснювали так - вивести колектори з ладу, більше половини Харкова залишається без води", - пояснив Обручников.
Далі - екологічна катастрофа, яка мала спровокувати протести проти української влади. Такий був план. Про те, що він спричинить іще й хлорну атаку після вибуху, куратори з Бєлгорода підривнику не повідомили. Як і не сказали, що Іван для них так званий однозарядний диверсант. Виставити таймер, піднести вибухівку – ось і вся його функція.
На щастя, саме на етапі отримання вибухівки диверсант потрапив у поле зору української контррозвідки. На жаль, відслідкувати того, хто приготував тут для Івана смертоносний пристрій, не вдалося. Ворог використав безпрограшну схему торговців наркотиками. Тільки цього разу "закладку" зробила ворожа спецслужба.
Завдяки українським спеціалістам диверсії не сталося. Катастрофа оминула місто-мільйонник.
"Народ України, вибачте мене за те, що я хотів зробити. Ну, я трошки наївний і я помилився, я більше не допущу таких помилок. Я люблю тебе, народ України, я частина його", - розкаявся у СІЗО Обручников.
Джерело: unian
