Соціологи мало не щодня вимірюють і публікують рейтинги, дістаючи народ питанням: а якби ви голосували вже зараз? Але важливіше те, як ці рейтинги реалізуються в уже обраній Раді і як буде формуватися коаліція.
Хто б сумнівався в тому, що Конституційний суд у нас виносить... е-е-е... політичні рішення! Спочатку влаштовують шоу з відкритими засіданнями, під час яких кидають народу привабливий такий, законно-справедливий, шматочок "м'яса на ниточці", а потім, в закритому режимі все вирішують, як завжди...
Словом, указ нового президента, природно, цілком конституційний, і новій Раді бути вже в липні!
Тепер питання в тому, як же буде формуватися нова чесна коаліція.
У Зеленського мріють про таку кількість місць, що ні з ким домовлятися буде не потрібно, тому що своїх багнетів вистачить.
Панікери кричать про можливу узурпацію влади. Захід застерігає від спроб такої узурпації. А поінформовані скептики пропонують просто взяти і порахувати перспектіви.
І таки цікава виходить аріфметіка.
Судіть самі.
Для коаліції потрібно 226 голосів. За партійними списками обирається 225 депутатів.
Якщо навіть "Слуга народу" за партійними списками і по квотам отримає 50 з копійками відсотків, це буде всього 110-130 місць. Решту доведеться добирати зі своїх мажоритарників і за допомогою партнерів, з якими "слуги" захочуть увійти у коаліцію.
На мажоритарному фронті обирається теж 225 депутатів, і тут будуть смертельні бої, тому що зареєстровано, приблизно, три кандидати на одне депутатське крісло. За прогнозами, "слуги" навряд чи зможуть відвоювати більше 30-40 місць.
В сумі це може дати "слугам", приблизно, 140-170 місць. Тобто, для коаліції потрібно буде знайти ще не менше 60 голосів.
Це означає, що без партнерів не обійтися. Питання - що це будуть за партнери.
Від Бойка, Тимошенко і Порошенка Зеленський вже відхрестився (хоча передумати завжди можна!)
Тепер ходять чутки, що можливий договір з Вакарчуком. Але його голосів теж може не вистачити. Та й незрозуміло, чи піде в коаліцію "Голос" чи захоче бути самостійним гравцем.
І хто ж тоді підтримає молодих і завзятих "слуг" народу, які, втім, вже щосили домовляються з олігархами про розподіл пирога влади і фінансових потоків (інакше навіщо Зе зустрічався з Ахметовим та іншими)?
Смешко або Ляшко, мабуть, для Зеленського мало чим відрізняються від Порошенка і Тимошенко - старі і токсичні.
А якщо навіть і пройдуть об'єднані націоналісти, припущення, що Зеленський захоче і зможе домовитися з Ярошем - взагалі фантастика.
Що ж залишається нашому президентові, який любить купатися в фонтанах і не бажає відвідувати військові акції? Мабуть, піти вже второваним шляхом: порушити свої ж обіцянки і плани. Тобто - домовлятися або з Бойком, або з Порошенком/Тимошенко, або з не менш проросійським, ніж Бойко, "опозиціонером" Мураєвим, політсила якого теж на межі проходження у Раду. І тоді вже буде звосім не до сміху.
Ірина Шевченко, Харків
