Міністерство екології та природних ресурсів України затвердило методики визначення та заповідності пралісів, квазі-пралісів та природних лісів. Це інструмент, який допоможе на практиці реалізувати Закон України щодо охорони пралісів, а саме — створення пам’яток природи. Про це можна почитати на Українському Лісовому Порталі.
“Відтепер в Україні є офіційний механізм реалізації вимог Карпатської конвенції, за яким ці ділянки зможуть отримати належний статус та стати пралісовими пам’ятками природи, де заборонені будь-які рубки. Вже зовсім скоро робочі групи з верифікації пралісів розпочнуть свою роботу”,— каже координатор лісових проектів WWF в Україні Роман Волосянчук.
Питання пралісів давно актуально у країнах Європи. Про них, як про окремі важливі природні цінності європейського значення, турбуються як на національному, так і на загальноєвропейському рівні, і Україна поступово стає учасником цього процесу.
Зокрема, у Кракові під час 41-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини було прийняте рішення про внесення букових пралісів України до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. (http://whc.unesco.org/archive/2017/whc17-41com-8B-en.pdf).
До об’єкта занесено українські лісові масиви Горгани (заповідна зона – 753,48 га), Розточчя (384,81 га) Сатанівська Дача (212,01 га), Синевир – Дарвайка (1588,46 га), Синевир – Квасовець (561,62 га), Синевир – Стримба (260,65 га), Синевир – Вільшани (454,31 га), Зачарований Край – Іршава (93,97 га) та Зачарований Край – Великий Діл (1164,16 га).
Ліси потрапили до списку Всесвітньої спадщини в рамках розширення об’єкта «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини і реліктові букові ліси Німеччини». Тепер він має назву «Незаймані букові ліси в Карпатах та інших регіонах Європи» і охоплює не 3 країни, як раніше (Україна, Словаччина і Німеччина), а 12 – додані також Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Іспанія, Італія, Румунія, Словенія.
У серпні 2017 року за для виконання вимог Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», якій заборонив будь-яких вирубки у пралісах.
У січні 2018 року Держлісагентство зобов’язало Закарпатське, Івано-Франківське та Чернівецьке обласні управління лісового і мисливського господарства припинити видачу лісорубних квитків на проведення будь-яких лісогосподарських заходів на лісових ділянках, які ідентифіковані як праліси і квазі-праліси.
В минулі роки WWF в Україні при підтримці компанії ІКЕА, DEG та Фонду Суккова провів масштабні роботи з попередньої ідентифікації пралісів і старовікових лісів в Українських Карпатах.
За спільними даними Держлісагенства і наукових організацій, в Україні є близько 110 – 130 тис. га лісів віком понад 120 років, з яких до пралісів, квазіпралісів або природних лісів може бути віднесено близько 95 тис. га. До складу національних природних парків, біосферних та природних заповідників уже увійшли 49 тис. га цих лісів. Інші 46 тис. га старовікових лісів потенційно можуть отримати статус пралісових пам’яток природи після їх ідентифікації.
“Затвердження методики дає можливість зберегти старовікові ліси і розширити мережу природоохоронних територій. Ми ставимо собі за завдання прискорити цей процес, бо на жаль, існує ризик втрати цих масивів. Хоча критерії визначення пралісів у методиці доволі жорсткі, ми сподіваємося, що деякі ділянки вдасться заповісти як найцінніші ліси, що в Карпатській конвенції зазначаються як праліси”, – зазначає Віктор Клід, директор Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України.
Праліси, з точки зору біорізноманіття, є найціннішими ділянками лісу, оскільки живуть і розвиваються лише під впливом природи і практично не зазнали втручання людини. Вони мають високу життєздатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги, котрі не в змозі повноцінно надати господарські ліси.
