Взагалі-то - не дуже багато, як на думку деяких фантастів. Ми не маємо космічних баз на планетах та супутниках планет Сонячної системи. Ми не літаємо до Проксими Центавра. Ми ще не віднайшли засоби для надшвидкого пересування у космічному просторі. Але... Дещо важливе із 50-х років двадцятого століття ми все ж зробили.
Спочатку про саме космонавтику.
В нас є станція над Землею, де вже поставлено сотні надважливих експериментів для створення комфортного життя людини у холодній та насиченій космічним промінням порожнечі.
Ми встигли очима наших космічних апаратів роздивитися багато цікавого на сусідних планетах, на їх супутниках та на астероїдах.
Ми відпрацювали старти надважких космічних лайнерів, що можуть доставити на орбіту людей, та все необхідне для життя. І не тільки старти, а й повернення на Землю.
Ми майже готові для того, щоб збудувати бази на Місяці та на Марсі. А може, й на деяких цікавих супутниках Сатурну та Юпітеру.
Тобто - ми гарно підготувалися й стоїмо на порозі вражаючих змін у нашій космічній епопеї.
Але це не все. Людство уважно вивчає далекі світи, готуючись до освоєння не тільки Сонячної системи, але й глибокого космосу.
Ось, наприклад, 10 квітня вчені з міжнародного проекту Event Horizon Telescope вперше в історії презентували фото горизонту подій чорної діри, яка відстоїть від нас на мільони світових років. Декілька надпотужних радіотелескопів не один рік робили фото двох надмасивних чорних дірок - Стрільця А и М870, а згодом спеціалісти об'єднали ці фото в одне зображення. Чорні діри вирахував Ейнштейн, а зараз ми вже маємо змогу підтвердити його теорії.
Ейнштейн, серед іншого, відкрив й гравітаціцйні хвилі ще у 1916 році. І ось, через 100 років, 11 лютого 2016 року їх вдалося знайти та спостерігати. За теорією Ейнштейна, час та простір - одне ціле, а гравітаційні хвилі - це брижі на поверхні цього вселенського океану, що її, поверхню, порушує. І ось ми маємо пряму реєстрацію цих хвиль, про що сповістили вчені обсерваторії LIGO, що отримали за це Нобелевську премію. Відкриття гравітаційних хвиль підтвердило одне з передбачень загальновизнаної теорії гравітації - ОТО, сформульованої Ейнштейном близько століття тому і використовується, наприклад, для точного калібрування супутників GPS-навігації та розрахунків траєкторій космічних тіл. Якби проект не побачив хвиль, ОТО довелося б переглядати.
Також, вчені підтвердили наявність у Всесвіті "темної матерії", "темної енергії" та розширення Всесвіту. У 2013 році завдяки супутнику "Планк" вчені отримали підтвердження, що темна енергія існує. Вона становить майже три чверті, 68%, всієї маси-енергії Всесвіту. Близько 27% припадає на темну матерію. Решта - баріонів матерія: зірки, планети, галактики, чорні діри. Що таке темна енергія, точно не відомо, але вона рівномірно заповнює Всесвіт і відповідає за її прискорене розширення. Це зміцнило вчених на думці, що Всесвіт завжди буде розширюватися, і чим далі, тим швидше.
Марс ми зараз досліджуємо за допомогою апаратів Curiosity. Це - сама амбіційна місій із вивчення сусідніх планет. Марсохід Curiosity сів на Марс у 2019 році і працював там майже дві з половиною тисячі марсіанських діб, проїхавши від Кратера Гейла до гори Шарп. І ми майже впевнилися, що на Марсі таки була вода й життя. Але є й сумні звістки: радиація там завелика для перебування людини. Тепер треба вирішуваати цю проблему.
Отже, вивчення Всесвіту не така вже й далека від життя справа. Нагадаємо, наприклад, що навігація по GPS, дослідження міграції тварин або вирубки лісів можливі завдяки супутникам та вивченню космосу. Космотнавтика, космічні дослідження і наукові відкриття тільки здаються чимось абстрактним, але вони впливають і на сьогодення, і на майбутнє людства.
По матеріалам ЗМІ
