Експерти запевняють, что значна частина ліків, якими ми звикли користуватися та на які подекуди витрачаємо шалені гроші, зовсім неефективні, а часом навіть і шкідливі. Не перший раз у суспільстві та у експертному середовищі піднімаються питання щодо доцільності реєстрації окремих ліків, але фармкомпанії продовжують їх випускати та продавати в аптеках по всій країні.
Близько двох років тому за підписом Заступника міністра охорони здоров'я Олександра Лінчевського МОЗ опублікувало листа у якому наголошується, що цілий перелік груп лікарських засобів не мають лікувальної дії проти хвороб для яких ці ліки були створені й допущені МОЗ для медичного застосування в нашій країні.
В основному цей лист стосувався лікування вірусних інфекцій, грипу та ГРВІ. Та й дійсно в Україні з надр МОЗу випущено в обіг доволі великий перелік ліків для лікування цих інфекцій. В основному це гомеопатичні препарати і так звані імуномодулятори (в Британському протоколі лікування грипу присутні лише дві молекули з конкретним і відомим науці механізмом прямої противірусної дії).
Варто наголосити що уся медична спільнота країн з розвинутою медициною, опираючись на принципи доказової медицини, заявляє – ефективність гомеопатичних ліків дорівнює ефективності плацебо (пустушки).
Свого часу ми звертались до провідних фахівців України з алергології, імунології, інфекційних хвороб, вірусології, клінічної фармації та клінічної фармакології, які надали нам свої фахові висновки щодо доцільності та безпеки імуномодуляторів, і вони застерігають про наступне:
втручатися в імунітет, особливо дитини, небезпечно;
індуктори інтерферонів можуть стимулювати не тільки інтерфероногенез, але й те, що не потрібно стимулювати в організмі людини;
неспецифічні імуностимулюючі (імуномоделюючі) засоби можуть простимулювати клітини, які повинні бути в сплячому стані – це може сприяти розвитку лімфопроліферативних захворювань і, навіть, малігнізації (набуття клітинами нормальної або патологічно зміненої тканини організму (у тому числі доброякісної пухлини) властивостей злоякісної пухлини);
при інфекційних захворюваннях імуномодулятори можуть призвести до хронізації інфекційних процесів, особливо у дітей;
індуктори інтерферону мають імунотоксичну дію, тому важливим є вивчення імунотоксичної дії при оцінці безпеки цих препаратів;
такі препарати слід відпускати з аптек і застосовувати лише за призначенням лікаря (по рецепту).
Відомі наукові дослідження свідчать, що вкрай небезпечні схеми щоденного застосування потужних індукторів інтерфероногенезу протягом 5 днів і більше, оскільки імунна система за цей час переходить у стан рефрактерності (гіпореактивності). Іншими словами – власна імунна система людини вимикається і організм стає фактично беззахисним перед вірусами.
Міністерство охорони здоров'я України надає застереження, що численний перелік лікарських засобів не рекомендований при ГРВІ, а ефективність та безпечність цих груп ліків не доведена.
При цьому офіційні інструкції на ці ж препарати містять показання (рекомендації) для лікування цілого ряду вірусних інфекційних захворювань, в т.ч. грипу і ГРВІ. І усі ці ліки допущені до медичного застосування, а їх інструкції затверджені МОЗ, що дозволяє виробникам лікарських засобів включати ці показання в рекламу препаратів.
Це свідчить про корупцію в питаннях надання дозволу до широкого медичного застосування лікарськів.
МОЗ України та в.о. Міністра Уляна Супрун в своєму зверненні до громадян і медичної спільноти із застереженням про відсутність ефективності лікарських засобів, зареєстрованих з показаннями для лікування Грипу та ГРВІ, також визнали наявність тотальної корупції в системі реєстрації лікарських засобів в Україні та неможливості будь-якого контролю із-за закритості інформації про безпечність та ефективність ліків.
4 вересня 2018 року прийнято Закон України за №2519-VIII.
Яка тепер буде форма звіту про доклінічні дослідження та звіту про клінічні випробування, яку має затвердити МОЗ? Будемо ми мати реальну доказову базу, чи видимість бурхливої діяльності?
На жаль, з часу прийняття закону Міністерство охорони здоров'я не спромоглося виконати положення цього закону. А саме – затвердити своїм наказом Форму звіту про доклінічні дослідження та звіту про клінічні випробування лікарських засобів для забезпечення вільного доступу до них на своєму офіційному веб-сайті. На сьогоднішній день відсутній навіть проект цього наказу для обговорення. Таким чином, складається враження, що вже через Міністерство охорони здоров'я України йдуть спроби заблокувати, на рівні підзаконних актів, вільний доступ до доказової бази про ефективність й безпечність ліків.
Джерело: ОБозреватель
