Автор-початківець з Дніпра Олександр Шепітко взяв участь в літературному конкурсі україномовних письменників Сходу України «Кальміюс» в Краматорську і виграв відразу в трьох номінаціях. Літератор і журналіст Ірина Шевченко, яка також взяла участь в цьому конкурсі і посіла перше місце в номінації "Публіцистика", розповідає про Олександра Шепітко, і не тільки про нього.
Крила для кота
Прийнято вважати, що на Сході України не розмовляють державною мовою. Але це не так. І говорять, і пишуть! Уже втретє в новій "столиці Донбасу", в Краматорську, відбувся літературно-музичний конкурс «Кальміюс» серед україномовних авторів сходу країни. В цьому році на конкурс було надіслано понад 100 робіт від авторів з п'яти областей (Луганська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська і Запорізька): твори для дітей, вірші і проза для дорослих, драматургія і публіцистика.
Олександр Шепітко побачив оголошення про конкурс в Інтернеті і подумав: а чому б і не відправити свої твори?
«Я не звик до уваги до своєї особи. Пишу більше для себе. Щоб себе виразити. Вірші писав ще в школі, але ніхто їх ніколи не оцінював. У 2016 році почав писати прозу. І завжди писав російською. Але раптом - зустрів Музу! І зрозумів, що тепер завжди буду писати тільки українською мовою! У цьому вона винна - моя Муза! Вона з'явилася другого лютого, і вже четвертого я почав писати по-українськи! Казково? Але так воно і було!»
Написав Олександр багато всякого: і казки про кота, і прозу про людину Зеро, і навіть п'єсу написав. І, недовго думаючи, все відправив на «Кальміюс».
Організатори конкурсу - краматорчани Оксана Проселкова і Максим Потапчук - люди дуже творчі і активні: влаштовують не тільки регіональні літературні конкурси, а й музичні фестивалі. І взагалі багато усього цікавого для дітей і дорослих. В цьому році вони вирішили ці два дійства поєднати. Для концерту запросили джазову групу Aleksandra Kutrzepa Quartet (Польща) та Ground Beat (Краматорськ).
А для оцінювання літературних робіт - відомих майстрів слова з усієї України. Конкурсні тексти читали Іван Андрусяк, Галина Ткачук (видавництво «Барабука»), Ростислав Семків (видавництво «Рабулум»), Олег Соловей, Олексій Чупа, Дара Корній, Ксенія Мацкевич (видавництво «Кальварія»), Ольга Байбак, Неда Неждана і інші. Але їх, цих робіт, було так багато, і всі вони були такими об'ємними і цікавими, що оцінювання, що називається, не на жарт затяглося. Останні оцінки виставлялися за день-два до вручення дипломів, всіх переможців навіть не встигли попередити, і багато приїхати не змогли.
«Всі роботи члени журі читали під кодами, вони не знали, хто їх написав і звідки надіслав, - розповіла Оксана Проселкова. - Коли відома письменниця Дара Корній прочитала «Подоляночку» (Донецьк, прізвище автора не публікується обґрунтовано), то поставила їй найвищу оцінку з усіх двадцяти романів, які автори надіслали на конкурс. У цьому «Кальміюсі» нам вдалося поєднати два береги, залучити і тих людей, що зараз на окупованій території».
Потрібно віддати належне організаторам, рівень суддівства був настільки високим, що роботи для нагородження були відібрані дійсно гідні.
Олександру Шепітко пощастило. Про те, що його ім'я в списку переможців, він дізнався вчасно, але навіть не підозрював, що отримає не один, а відразу три дипломи.
«Хто я за професією? А не злякаєтеся? Я - сантехнік! Тверезий творчий сантехнік. Освіта у мене - металургійний технікум. Чому пишу - знає тільки небо. І, напевно, тепер знає моя Муза! Раніше я якось не особливо звертав увагу на свою творчість. Навчався, одружився, діти росли, заробляти потрібно було... А тут раптом діти виросли - і з'явився вільний час. На роботі вночі робити ж нічого! Я - черговий сантехнік: подобово працюю. Ну і, щоб не заснути, і пишу всяке! А тепер ось - і Муза стимулює! «Крила для кота» - це якраз про мене і мою Музу. Я там кіт, а вона - фея! Спочатку я писав книжку для дорослих. А влітку побачив оголошення «Напиши про мене книжку» - і написав! І вона, книжка, рік у мене лежала. А потім так сталося ненавмисно, що її побачив Андрусяк. От якби не його відгук, я на «Кальміюс» новий варіант не відправив би... »
Іван Андрусяк: «Крила для кота» - неймовірні пригоди сільського кота: симпатичні образи, притомна мова, загально таки некепський рокопис! Попрацювати - й буде добряче книжка!»
Герой всіх трьох тепер уже дипломованих творів, кіт, який, як сказав автор, сам Олександр і є, твариною виявився іронічною, самовпевненою і навіть нахабнуватою. Однак, цікавою і місцями навіть привабливою. І члени журі - купилися.
«…Рудий дочекався, поки відчиняться двері нової розрекламованої забігайлівки під смачною назвою «Укрлітнет», швиденько першим заскочив туди, понакладав куп, щоб місце зайняти, розкидав приманки для мишей та кішок (а раптом?) і став чекати.
Спочатку відвідувачі якось мляво заходили до забігайлівки, втім, на купи кота увагу звертали (бо вибір поки що невеликий був). Тинялися, принюхувалися й навіть пробували погортати - може щось цікаве всередині сховане? Рудий слідкував за всім цим, затамувавши подих - отже, недарма тужився, отже, можна ще трішки напудити й викласти на блюдце - якщо розглядають, то щось, напевне, в тому є!
Потроху назбирав біля себе поціновувачів, ходив залою і сам теж роздивлятися витвори інших «викладачів». В деяких купках навіть копирсався (цікаво ж бо!). Дуже багато було відвертого г…(гм!), але подекуди кота навіть завидки брали: «Таку ось купу й сам би наклав, але поки що не вмію…»
Після того, як кіт, тобто - Олександр, тричі піднявся на сцену і притиснув до грудей три тяжкою нічною сантехнічною працею зароблених дипломи, він вже і сам задумався про те, як тепер самому стати частиною літературного процесу України.
«...Що далі робити - просто не знаю. З «Укрлітнетом» у нас не склалося: вони видаляють роботи про війну в Донбасі. Я від них пішов і намагаюся з ними більше не спілкуватися. Хочу свої рукописи побачити в книгах, але не знаю, як це робиться. І редактора у мене немає, який же редактор у сантехніка... Я ось вперше вийшов на люди, зв'язків немає, до кого звернутися не знаю... Ну, ось те, що я три дипломи взяв - може, тепер і помітить хто, як ви думаєте?»
Ми впевнені, що майбутнє у кота, у простої людини Василя (герой «Людини Зеро») і в Олександра, поза всяким сумнівом, є, і дана публікація допоможе сантехніку знайти свого редактора - уважного і дбайливого. Тому що автор - перспективний. Він неодмінно повинен радувати любителів іронічного чтива.
Ймовірно, всі переможці цьогорічного «Кальміюсу», як і двох попередніх конкурсів, теж цілком перспективні і талановиті.
Вчитайтеся в їх імена, цілком можливо, що це майбутні (або такі, що вже зійшливже!) зірки україномовної літератури Сходу України, які стануть гордістю країни.
Переможці в номінації «Проза і поезія для дітей»:
Олена Костенко (Краматорськ, «Чий пляж»),
Олександр Шепітко (Дніпро, «Крила до кота»),
Аліна Борщова (Слобожанське, Харківська область, «Тося»),
Марія Козиренко (Харків, «Комаховірші»).
Кращі поети:
Марія Козиренко (Харків),
Ольга Крамар (Дніпропетровська область),
Кіра Снова (Харків).
Кращі прозаїки:
(Донецьк, «Подоляночка»),
Олександр Шепітко (Дніпро, «Людина Зеро»),
Володимир Коваль (Дніпро, «Чужі»),
Людмила Данько (Краматорськ, «Довоєнний роман»).
Кращі драматурги:
Надія Тубальцева (Дніпро, «Азов»),
Олександр Шепітко (Дніпро, «Уламок невидимої планети»),
Володимир Коваль (Дніпро, «рабів до раю НЕ пускають»).
Кращі журналісти:
Ірина Шевченко (Харків, «На краю епохи»),
Дарина Метельніцька (Харків, «Апофеоз»),
Леонід Гапеев (Харків, «Про загальнолюдські цінності»).
За підсумками конкурсу, автори з Дніпра і Харкова виявилися найцікавішими і отримали найбільше призових місць.
Грошей на видання альманаху у організаторів немає. Роботи переможців усіх трьох конкурсів «Кальміюс», за згодою авторів, будуть розміщені на сторінках сайту харківського відділення Національної спілки письменників України в розділі «Літературний процес».
Ірина Шевченко, Харків
