Податковий прес: як, скільки і за що платити податків на нерухомість

Всі новини

Податок на нерухомість на сьогоднішній день - один з найбільш незрозумілих пересічним платникам податків. Ніхто не може оцінити благу думку чиновників, які передбачали, що такий податок стане засобом впливу на багатих. Не може, бо в підсумку більше платять... бідні. Журналіст Ірина Шевченко проаналізувала ситуацію з новим податком і зробила висновок: порятунок платників податків - справа рук самих платників податків. А дійсно, кому ми ще потрібні?

Італійський письменник Джанні Родарі у своїй знаменитій казці «Чиполліно» раз і назавжди розставив всі крапки над «і» в податковому питанні. Після історії про кума Гарбуза і його друзів всі платники податків світу зрозуміли: від відповідальності не тільки за свою нерухомість, а й за повітря, яким дихають, їм не відкрутитися. Починаючи з 2015 року, це зрозуміли і все куми, вибачте, - платники податків України. На щастя, за повітря нам рахунки ще не виставляють, але ось наше житло вже працює на користь держави.

В Україні фіскальне оподаткування нерухомості замислювалося як податок на розкіш: щоб багаті платили на користь бідних. Але всі знають, що у нас, як правило, хочуть як краще, а виходить - як завжди. Саме так вийшло і з податком на нерухомість, коли бідним замість допомоги ускладнили життя: запропонували платити не тільки за житлову площу, але за кожен курник укупі з собачою будкою і навіть за підвали для зберігання запасів.

За останні три роки правила оподаткування нерухомості в Україні змінювалися вже тричі. Останній раз - з 1 січня 2018 року. Сьогодні скарг від населення на несправедливість цих правил так багато, що уряд заговорив про необхідність нових змін в системі оподаткування. Але вони поки в проекті (можливо, щось зміниться в 2019-му), а ми в даний момент живемо якраз в звітний податковий період. Тому, давайте розберемося, хто, як, за що і скільки повинен заплатити державі в цьому році.

Все вирішує місцева влада

Перш за все, потрібно пам'ятати і розуміти, що податок на нерухомість - місцевий. Це означає, що держава пропонує його стягувати, але місцева влада сама вирішує, чи варто це робити і яким чином. Вона можуть прийняти рішення і про меншу суму, і про пільги платникам податків в особливих умовах, і навіть про скасування цього податку для всіх, якщо так вирішить місцева громада.

Якщо ж громада вважатиме, що цей податок дасть можливість наповнити казну (велика частина грошей залишається саме в місцевому бюджеті), вступає в силу наступне.

Держава обмежила суму податку з одного квадратного метра. З 1 січня 2018 року ця 1,5% від мінімальної зарплати за звітний рік. Оскільки зараз ми повинні платити за 2017 рік, а мінімалка тоді була 3200 грн, півтора відсотка від неї - це 48 гривень. Це той максимум, який може зажадати місцева влада за один квадратний метр оподатковуваної нерухомості від фізособи. Більше не можна, але менше - можна.

Податківці мають право нараховувати суму податку виключно після і на підставі рішення місцевих рад про податкову ставку в цілому і по кожному платнику індивідуально. Тому що будь-який платник має право звернутися до своєї ради з проханням знизити ставку саме для нього через його обмежені обставини або скасувати для нього податок взагалі.

У разі відсутності рішення місцевої ради про введення податку на нерухомість і встановлення ставок - такий податок в звітному році оплаті не підлягає.

Подбай про себе сам

Кожен платник податків повинен сам подбати про те, щоб йому податок правильно нарахували або НЕ нарахували на законних підставах.

По-перше, потрібно перевірити, чи є рішення місцевої влади про введення податку на нерухомість і про величину податкової ставки, якщо податок введений.

По-друге, якщо податок введений, можна звернутися в місцеві органи влади з проханням про пільги, якщо ви вважаєте, що у вас є для цього підстави.

І, по-третє, обов'язково необхідно вчасно перевірити, що саме внесено до державного реєстру щодо вашої нерухомості.

Головне - щоб реєстр відображав реальні об'єкти, що перебувають у власності платника податків.

Оскільки ми тепер повинні платити не тільки конкретно за квартиру або будинок, але і за всі присадибні споруди аж до вуличного туалету та літнього душу, потрібно перевірити: чи не забули ми прибрати з реєстру те, що знесено або додати те, що прибудовано.

Те, що знесено, але це знесене не відображено в реєстрі, буде обов'язково було оподатковано.

А якщо щось, що ви побудували на своїй території, до реєстру, не внесено, це загрожує не тільки нарахуванням податку за цей об'єкт за три роки, але і штрафом, якщо податкова, звичайно, якимось чином дізнається про ці додаткові метри.

Податкова орієнтується на реєстр, в якому зберігається план вашого володіння, складений БТІ. Так що убезпечте себе: візьміть в руки документи на нерухомість і уважно вивчіть план квартири або садиби. Порахуйте всі метри, внесені в цей план (прибудову, будинок, веранду, сараї, гаражі, літні кухні, погреби, душові і так далі), перевірте, чого вже немає в реальності, а що добудовано і визначте, що ви повинні зробити, щоб не потрапити в халепу з загальною сумою податку.

Якщо щось знесено або добудовано - офіційно внесіть до реєстру (можна дізнатися у БТІ і змініть план). Стаття 349 Цивільного кодексу визначає, що право власності на майно припиняється в разі його знищення, але з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Що робити, якщо ви запізнилися зі змінами в реєстрі

Якщо ви не встигли внести зміни, і вам вже прийшло повідомлення про підвищений податок - доведеться звертатися з письмовою заявою до податкової служби за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних.

Звірці підлягають об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частини, що перебувають у власності платника податків; розмір загальної площі об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебуває у власності платника податків; право на користування пільгою щодо сплати податку; розмір ставки податку; і нарахована сума податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податків здійснює перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Якщо ж податківці не погоджуються з вашими доводами і не збираються робити перерахунок, потрібно звертатися в суд з документами, що підтверджують знесення об'єктів оподаткування. Можуть стати в нагоді наступні документи: угоди про розірвання договорів з постачальниками комунальних послуг (перед знесенням); договір з підрядником про знесення (рахунок, квитанція), тобто первинні документи, що підтверджують зазначену дію;

в разі самостійного знесення (господарським способом) - акт, складений за участю сусідів; фотографії як фіксація відсутності об'єкта в садибі.

Є питання з продажем і купівлею житла, які практично ніколи не збігаються з закінченням календарного року. Податкова інспекція може нарахувати податок за весь рік, не беручи до уваги зміну власника в цьому періоді. В даному випадку необхідно написати лист в ГФС і додати документи, що доводять, з якого моменту людина перестала володіти нерухомістю. Податковий кодекс передбачає сплату податку продавцем з 1 січня до місяця, в якому була проведена продаж, а покупцям - з місяця покупки і до кінця року.

Необхідно також завжди мати під рукою для податкової документи про співвласності нерухомістю та про поділ власності по частках, наприклад, для квартири, тому що пільгу для оплати має кожен співвласник (якщо квартира розміром, скажімо, в 100 метрів квадратних, але у неї два власника, і кожному належить по 50 метрів, податок на нерухомість не буде платити ніхто).

Що буде, якщо податок не заплатити

Якщо податок нараховано, вам принесли рішення про оплату, і у вас немає зауважень по суті, краще його заплатити: зв'язуватися з податковою - собі дорожче.

З 2018 року скасовано відповідальність платника податків за несплату податку, тільки в разі, якщо він не отримав повідомлення про сплату податку. Але радіти рано: потрібно пам'ятати, що, згідно з нововведеннями 2018 року, ДФС може за прямим приписом закону (п.п. 266.10.2 Податкового кодексу) нарахувати податок за три роки (термін позовної давності - 1095 днів, починаючи з 31 серпня), спасибі хоча б, що в даному випадку - без штрафних санкцій.

Для фізичних осіб встановлено термін сплати податку - 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

За несвоєчасну сплату податку на нерухомість законодавством України передбачена відповідальність у вигляді штрафів. Так, якщо затримка зі сплати становить не більше 30 календарних днів, крім самого податку, доведеться доплатити 10% від його розміру. А якщо ви не платите більше 30 календарних, то розмір штрафу зростає до 20%.

Крім штрафів, податкова інспекція може нарахувати ще й пеню (це штраф, розмір якого збільшується щодня). Розмір пені залежить від розміру облікової ставки Національного банку України, яка періодично змінюється. Подивитися актуальний розмір ставки можна на сайті Нацбанку. Пеня нараховується в розмірі 120% річних облікової ставки. Тобто при підрахунку необхідно враховувати кількість днів в році і кількість днів прострочення.

Ірина Шевченко, InfoKava

Консультант: Євген Синиця

Радимо прочитати і ці ДОДАТКИ:

Платники податку на нерухомість

Платниками податку є суб'єкти, які володіють об'єктами оподаткування на території України: фізичні особи, юридичні особи, нерезиденти.

Дуже часто в об'єкта нерухомості є кілька власників. В такому випадку закон визначає платників податку наступним чином:

* якщо об'єкт знаходиться у спільній частковій власності - платником є кожна особа в частині належної частки;

* якщо об'єкт перебуває у спільній сумісній власності, але не поділений - платником є один із співвласників за домовленістю між ними (якщо інше не встановив суд).

Пільги при оподаткуванні для фізичних осіб:

* для квартири (незалежно від колічествава квартир) - сумарна пільга 60 кв. м;

* для житлового будинку (незалежно від кількості будинків) - сумарна пільга (включаючи надвірні господарські споруди) 120 кв. м;

* при володінні різнотипними об'єктами (квартирою і будинком, незалежно від їх кількості і включає госп. споруди) - сумарна пільга 180 кв. м.

Податок для квартир розміром понад 300 метрів квадратних і для будинків більше 500 метрів квадратних - збільшується на 25 тис. грн. за кожен об'єкт.

Додаткові пільги (звільнення від сплати) при оподаткуванні на нерухомість надаються:

    * багатодітним сім'ям (п'ять і більше дітей);
    * дітям-сиротам, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (не більше 1 об'єкту на дитину);
    * внутрішньо переміщеним особам - переселенцям (за об'єкти, що знаходяться в їх власності, але залишилися на окупованих територіях і в зоні бойових дій, межі якої визначаються відповідними органами);
    * не підлягають оподаткуванню гуртожитку, а також непридатні квартири і будинки в аварійному стані, визнані такими за рішенням комунальних органів.

Об'єкти оподатковуваної нерухомості

Житлові приміщення: житловий будинок (садового типу і багатоквартирний); прибудова до житлового будинку; квартира; прибудова до квартири; котедж; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах; садовий будинок; дачний будинок.

Допоміжні (нежитлові) приміщення: сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції та інші об'єкти, внесені в план садиби.

Не є об'єктами оподаткування такі об'єкти:

об'єкти нерухомості, що належать державі або територіальним громадам, а також знаходяться в їх спільній власності; об'єкти нерухомості в зонах відчуження і безумовного відселення; дитячі будинки сімейного типу; об'єкти житлової нерухомості, які належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими батьками (але не більше ніж один такий об'єкт на дитину); гуртожитку; житлова нерухомість, визнана органами місцевої влади непридатною до проживання; об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються малим і середнім бізнесом, що здійснює діяльність у МАФах і на ринках; будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності; об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємства

Недобудовані будівлі і споруди, поки вони не введені в експлуатацію (і в реєстр), теж не вважаються об'єктом оподаткування, про це, зокрема, йдеться в листі ДФС №1680 / Е / 99-99-13-03-01 / ІПК від 19 серпня 2017 року.

Джерела: