Як сталося, що гарна і зворушлива традиція - після випускного у стінах школи, останнього шкільного вальсу йти зустрічати сонце - перетворилася на банальну пиятику у ресторанах? Адже виросло покоління, яке навіть не розуміє що перший крок у доросле життя - це не рівень алкоголю у крові. Передові педагоги розуміють, що треба згадувати гарні традиції і започатковувати нові, власні або запозичувати найкращі там, де вони існують.
Останній дзвоник у Тернопільській школі-ліцеї №6 ім. Назарія Яремчука пройде без традиційної лінійки, і святкуватимуть випускники на теплоході.
Директор навчального закладу Олександр Остапчук каже, ідея проведення свята Першого й Останнього дзвоника не у вигляді традиційної лінійки звучить давно. Багато років заслужений вчитель України Віктор Громовий розміщує різноманітні пости про те, як ці свята відзначають чи не відзначають у різних країнах.
- Ми вже чотири роки підряд , обміркувавши пропозиції В. Громового, І. Співаковського, й інших творчо мислячих людей, не проводимо традиційних лінійок, а маємо своє Родинне вогнище (перший дзвоник) і “Відпливають білі кораблі”(останній дзвоник). Це гарно! І дуже мріємо відмінити випускний у ресторанах, а наприклад, як у школі М.Гузика (Южне, Одеської обл.) діти на випускний усіма класами їдуть у Карпати і в горах зустрічають сонце, отримують атестати, радіють природі. Ось це - романтика! – вважає директор школи-ліцею № 6 Олександр Остапчук.
Директор наголошує, що дуже хотів би, щоб всі освітяни України відмовилися від святкування випускних у ресторанах, пише Галас. А ще ідеями потрібно обмінюватися, але завжди казати, хто їх автор: і автору буде приємно і ви будете “мати лице”.
- Так хочеться вищого мислення і вищих дійств, а не приземлених банальних випускних у ресторанах (проти власне ресторанів нічого не маю). Міркуючи над питанням доброчесності, хочу звернутися до тих керівників шкіл, які чужі ідеї видають за свої: перш ніж сказати, що ви перші запроваджуєте свято Останнього дзвоника не як лінійку – подивіться на освітній світ інших шкіл – можливо, там уже давно вас випередили? Але не біда – ще є море ідей, які ви можете віднайти. Просто думайте і щиро любіть свою роботу. Бо все-таки, неприємно дивитися, як ідеї вищезгаданих педагогів видають за свої. Прошу всіх: проявімо мудрість і зловімо романтику! – підсумував Олександр Остапчук.
До слова, випускники школи-ліцею № 6 ім. Н. Яремчука не вперше прощатимуться зі школою по-особливому. Торік свято останнього дзвоника відбулося на пристані Тернопільського озера. Одинадцятикласники говорили слова подяки вчителям, дивували вокальними вміннями, майстерною хореографією. За доброю традицією, яка склалася в школі, випускники подарували рушники, на яких вишиті їхні імена. Радісним моментом стали маленькі каченята, які символізували безтурботне дитинство. Школярі та гості гучними оплесками проводжали випускників на кораблик, який очікував біля пристані. Саме він став символом великого плавання – у доросле життя.
