Не секрет, що багато людей, які виїхали на неокуповану територію України з ОРДЛО, повертаються назад. І це далеко не всі ті, хто, так або інакше, приймає існування фейкової "республіки". Особливо це відноситься до людей, яким далеко за 50-60. У багатьох банально немає грошей, немає житла, звичайно ж, немає роботи. Поневіряючись по приватних квартирах, поживши в очікуванні переведеної з одного місця проживання на інше пенсії три-чотири місяці на голодному пайку, вони відправляються додому - там хоча б свої стіни. Більше ніхто не знає, як вони там живуть - українські чиновники вважають: раз повернулися, значить, все. Що ж робити з ними? У одних немає грошей, інші хочуть за свої гроші звичайної поваги, лікування і догляду, як за людьми. Але у нас і в мирний час не надто це було прийнято стосовно до людей похилого віку...
Історія колишнього директора Горлівського музею мініатюрної книги, яка приймала участь в створенні музею на основі унікального подарунка місту горлівчанина Веніаміна Разумова, протягом багатьох років зберігала і примножувала музей, Галини Ніколаєнко - показова багато в чому. Вона сколихнула соцмережі, земляки Ніколаєнко, які виїхали з окупованої Горлівки, дуже просили її і чоловіка не їхати назад в ОРДЛО: всі, хто знає цю сім'ю, розуміє, що їм буде несолодко на окупованій території, особливо після такого резонансу. Але виходу старі люди - Галині Ніколаєнко 77 років, її чоловікові Миколі Ніколаєнко, кавалеру знаків "Шахтарська слава" трьох ступенів, 85 років - не бачать. Квитки на поїзд до Костянтинівки куплені на понеділок.
За проживання в Ржищівському геріатричному пансіонаті (Київська область) доводиться платити до 10 тисяч гривень на місяць, але за ці чималі гроші людям не пропонують жодних елементарних умов і догляду, розповіла Галина Ніколаєнко.
За словами Галини Ніколаєнко, вона разом з чоловіком покинула Горлівку відразу після початку окупації. У рідному місті залишилися дочка і внучка. Зв'язок з дочкою перервався ще в 2014 році, що з нею - чоловік і жінка не знають. Вона вважається зниклою безвісти.
«У мого чоловіка пенсія десять з половиною тисяч гривень, у нього багато трудових нагород, - розповіла Галина Ніколаєнко. - У мене пенсія дві тисячі гривень. 9-10 тисяч гривень на місяць ми віддаємо пансіонату за проживання, при цьому нас позбавили переселенських виплат, тому що ми, начебто, як на держзабезпеченні. Але знаєте, яке це держзабезпечення? Ми сидимо голодні. І навіть вийти з пансіонату і купити їжі ми не можемо, тому що пансіонат розташований далеко від міста».
Галина Ніколаєнко повідомила, що старих годують погано, в кімнатах холодно і немає гарячої води.
«Щоб помити, нас виводять в коридор, садять на пластмасовий стілець і поливають з глечика, - розповідає колишній директор унікального музею. - Їжі, начебто, і чимало, але, наприклад, суп - це просто вода і картопля. У мене цукровий діабет, і мені не вистачає цього, у мене весь час крутиться голова, постійний стан паніки. Мені збільшили дозу інсуліну. Але я сюди два місяці тому прийшла більш здоровою, ніж я зараз. І я не хочу померти в таких умовах - в голоді, задусі».
Галина Ніколаєнко стверджує, що на життя в пансіонаті вона погодилася з-за чоловіка, за яким їй було дуже важко доглядати (у нього була серія мікроінсультів, він погано себе почуває).
«Я сподівалася, що мені допоможуть доглядати за Миколою, але замість нормального догляду нам дають психотропні речовини, щоб ми мовчали, - каже літня жінка. - За що нас так принижують? Ми цілий день лежимо на ліжках і просто чекаємо, що нам принесуть їжу. Ми обидва інваліди, погано стоїмо на ногах. Ми понад 50 років віддали країні, щоб отримати таке ставлення? ».
Вони завжди були активними членами суспільства, цінували Україну, працювали для неї. І поїхали, бо не погодилися з тим, що сталося, а не від страху. Але переносити приниження виявилося болючіше, ніж обстріли. І це не тільки про них - так живуть всі мешканці цього пансіонату. І не тільки, напевно, цього.
«Найголовніше, нам сказали, що там, в Горлівці, ми не будемо отримувати наші пенсії, - плаче жінка. - Та хай забере Порошенко наші пенсії, які ми все життя заробляли! Ми дуже віддані Україні, ми не заслужили такого приниження».
Джерело: ІА «Вчасно»
Фото gorlovka.ua
