Журналіст Ліля Гафурова побувала в серці України не у справах за основною професією, а як координатор по роботі з переселенцями з окупованих територій громадської організації "Калинове гроно" в місті Суми. Але журналіст ніколи не пройде повз того, що здається цікавим. Сьогодні її розповідь - про Полтаву.
Є міста, в які люди закохуються з першого погляду. А є такі,які треба довше розглядати. Познайомитись, поблукати містом, проїхатись транспортом.
Полтава- одне з таких. З першого враження складно розібратись, яка вона. Придивлятись треба, але після детального ознайомлення, місто здається таким рідним, давно знайомим. Це не найбільший обласний центр України, але й не найменший. За статистичними даними, на 1 січня 2015 року було зареєстровано майже 300 тисяч жителів.
Полтава – історична
На кожному кроці тут натикаєшся на якісь історичні пам’ятки. Чи не на кожному кроці - якісь фрагменти історії, на які вказують барельє’фи, монументальні погруддя, таблички на будівлях.
Ходиш містом і розумієш, яке воно давнє, яка багата в нього історична минувшина. Вперше про Лтаву (так називалося місто дуже давно), згадується на сторінках Іпатієвського списку «Повісті минулих літ», аж 1173 року! Але історики твердять, що Полтава виникла значно раніше, і археологічні знахідки доводять це. Полтавці (чи - лтавці) жили на цій місцині, аж до 7-9 століття. З у вжитку більше назва «полтавчани» використовується, але і так, і так називати уродженців Полтави буде правильно. Отож, місто має солідний вік, якщо рахувати від того часу – 1100 років! Але офіційно, відлік ведуть від першої згадки у літописі.
Щоб знати все, або майже все, про історичну Полтаву, треба прямувати до місцевого краєзнавчого музею. Заради нього вже треба їхати на екскурсію до міста. Ну, по-перше, це найстаріший музей України. По-друге, він неймовірно красивий. Будівля зведена в стилі українського модерну 1891-го року, так що їй вже 126 років. Орнаменти, оздоблення на фасаді, герби повітових містечок Полтавської губернії, вас вразить все. А що вже говорити про експонати! Там ціла колекція східних старожитностей. До речі, його будівлю внесено до Списку пам’яток архітектури національного значення. Так що до Полтави можна їхати лише через цей музей. Але скільки ще цікавинок можна знайти! Пам’ятник гетьману Мазепі. Чи є де ще такий? А біля нього і молодь, і старші, і поважні віком полтавчани збираються, і військові, і в цивільному.
Полтава – туристична
Першим, що порадять полтавчани( полтавці), - сходити подивитись на їхню білу альтанку, окрасу Полтави. Це дуже популярне місце. Світлини з альтанкою є на усіх полтавських весільних світлинах. З альтанки відкривається чудовий краєвид на один із районів міста. Він називається – Левада.
Сама альтанка – це вісім білих колон, встановлених півколом, як підтримують ажурний вінок, схожий на підкову. А підкова, у нас, українців, на щастя. Так ось чому навколо так багато молодят!
Альтанці теж за сотню років перевалило, але виглядає, ніби юна, щойно побудована. Секрет у тому, що під час німецької окупації вона була повністю зруйнована і відновили її лише в 1954 році. А ось вперше звели на честь святкування 200-річчя Полтавської битви. Саме там, де вона стоїть, перебував Подільський сторожовий бастіон міцності, який якраз у брав участь в історичній битві. Історії Полтавської битви відведено цілий музей. Ось так.
Взагалі, в Полтаві якісь незвичайні музеї: музеї-садиби Котляревського і Панаса Мирного, музей військових конфліктів 20-го століття, музей авіації і космонавтики ім. Юрія Кондратюка, художній музей-галерея мистецтв Ярошенка, літературно-меморіальні музеї Короленка і Котляревського.
А навколо білої альтанки ще маса такого, що є лише в Полтаві.
Ось з чим асоціюється у вас місто? Правильно, з галушками. Полтавська страва відома на весь світ. То де можна знайти пам’ятник галушці? В Полтаві! А біля миски з галушками – велика ложка! І всі фотографуються, то, ніби, ложку тримають, то у галушки лізуть. Десь там недалечко від тих туристичних галушок, у вихідні, стоять старенькі чоловік і жінка з голубами. А птиця яка в них гарна і розумна! Голубів дають напрокат молодятам. Ті, за наказом фотографа, відпускають їх у небо, а вони повертаються до хазяїв. Такий невеличкий бізнес по-полтавському. Потримати поштового голуба – 5 гривень. Недорого, а дітям – радість і втіха. Ще й світлина на згадку.
Полтава – літературна
Цитати з творів автора легендарної «Енеїди» розкидані всією Полтавою. На тій же альтанці, вгорі напис з «Наталки-Полтавки» Котляревського: «Де згода в сімействі, де мир і тишинаа, щасливі там люди, блаженна сторона». На святковому ярмарку у Полтаві ви можете вивчити на пам’ять чи не всю «Енеїду», якщо в школі проґавили цей урок з літератури. Одразу на вході на ярмарок вас зустріне намальований Еней і перші рядки з віршованого твору: «Еней був парубок моторний». На прилавках з наїдками і напоями на ярмарку знову цитати, цитати, цитати з «Енеїди» - «Лежала ковбаса чимала і хліба повне решето».
А ще ж книжковий ярмарок! І там розмаїття різних видань творів Котляревського і про Котляревського. Про письменника є згадка у драмтеатрі міста. Та і як не буде, як його ім’я тісно з ним пов’язане. Прочитаєте і рядки з вірша іншого поета, з Донеччини, Володимира Сосюри, але вони, звичайно будуть, про «Енеїду».
Полтава – театральна
Полтавчани дуже люблять театр. А їм є за що його любити. Це не просто культурне місце, а й історичне. Храм Мельпомени був заснований самим Іваном Петровичем! Котляревським, звичайно. Більш того, він був першим його директором і саме на сцені полтавського театру відбулась прем’єра «Наталки-Полтавки» та п’єси «Москаль-Чарівник».
Але носить театр ім’я іншого уродженця Полтавщини Миколи Гоголя. Гіпсове погруддя письменника зустрічає глядачів у фойє театру.
Полтавчани люблять свій театр. Люблять акторську трупу, завжди довгими оплесками проводжають їх після вистави. Треба зауважити, що акторський склад, справді професійний. Тут повірте на слово. А можна переконатись, поїхавши до Полтави.
Полтава – православна
Прогулюючись містом, ви обов’язково проходитимете повз храми, церкви, каплички. Родзинкою Полтави вважають Свято-Успенський кафедральний собор. Цей храм – частина унікального архітектурно-історичного комплексу Полтави. Собор розташований на Івановій горі. Його звели у 1770 році. Головна духовна святиня Полтави щасливо існувала і успішно продовжувала виконувати свої релігійні функції до 1934 року. На жаль, культ загального «атеїзму» не оминув храм. Рішення про його відновлення прийняли вже в незалежній Україні, через 59 років після його закриття. На його реставрацію витратили 12 років. Перше богослужіння відбулося у 2005 році. У Полтаві живуть дуже віруючі люди. Від мала до велика, і діточки, так щиро і старанно хрестяться. А навколо храму гуде ярмарок…
Полтава – незабутня. Полтава – різна
Вона і гумористична, і патріотична, і козацька, і співоча (один народний хор «Калина» чого вартий!), і ласкава, особливо восени. Вона, як калейдоскоп, побачити її можна під різним кутом, вона викликає цілий мікс з емоцій: подив, радість, захоплення і смуток. Тож, приїжджати до Полтави можна будь-коли, але краще на свята. Чому такий вир з вражень від міста? Все просто: того дня полтавчани святкували 14 жовтня - День захисника України, Покрову та День козацтва. Але це не вінегрет від побаченого, навпаки, за короткий час можна зрозуміти, яка вона Полтава. І придивитись до неї. І стає зрозумілим, що це кохання, хоч і з другого погляду.
Лілія Гафурова, Суми-Полтава-Суми, InfoKava
Фото автора
