Вже спав перший ажіотаж безвізового режиму України і країн Євросоюзу. Все більше людей оформляють біометричні паспорти і планують свої поїздки, як і годиться, заздалегідь. Але для багатьох безвіз все одно ще поки таємниця за сімома печатками, завісу якої нам допомогли відкрити.
Наш автор, блогер Олена Маленкова, генеральний директор KDU- realty group, - людина, яка об'їздила дуже багато країн. І безвізовий режим, здавалося б, для неї не був пріоритетом. Проте, звична все аналізувати і об'єктивно оцінювати, Олена вирішила на собі випробувати плюси і мінуси нововведення. І вони з чоловіком відправилися в Європу - на цей раз за безвізом.
11 червня 2017 го року рівно о 00:00 в Україні вступив в законну силу безвізовий режим з 30-ма країнами Європейського Союзу. Практично з усіма країнами Європи, за винятком Великої Британії.
Багато скептиків не вірили в те, що українці зможуть вільно переміщатися без віз, і тому заздалегідь не потурбувалися про головну умову безвізового режиму - наявність біометричного паспорта.
У той день, коли стало відомо, що прийнято остаточне рішення Радою Європи, я вже 3 дні носила з собою в сумочці попередній закордонний, і після офіційного повідомлення, нарешті, поїхала в дозвільний центр подавати документи.
Нам хотілося бути в числі перших, які відвідали Європу за новими правилами.
У день, коли безвізовий режим вступив в силу, ми спонтанно сіли в машину і поїхали в Бориспільський аеропорт. Нам здавалося, що в будівлі буде шумно, святково, хотілося, щоб музиканти грали "Оду до Радості" - гімн Євросоюзу.
Але все відбувалося буденно і без ажіотажу.
Поспішаючі і зосереджені громадяни здавали свої валізи в багаж, діловито розкриваючи невинно-чисті біометричні паспорти.
Ці щасливчики потурбувалися про все заздалегідь і навіть встигли купити дешеві авіаквитки на лоукостер.
І все ж в перших числах липня ми купили квитки на wizzair, вибравши з сотень пропозицій виліт в найближче місто Євросоюзу, Братиславу.
Що ж дав безвіз українцям?
Можливість відчути себе, щонайменше Петром Першим, прорубати "вікно в Європу", при цьому отримавши біометричний паспорт без хабарів і блату.
Можливість перейти кордон з одним паспортом в руці, без принизливих процедур пред'явлення сум готівки євро або чеків банкомату з кредитної картки, зворотних квитків, ваучерів на поселення і іншої бюрократичної мішури, якою нас так довго лякали скептики.
Свободу вибору напрямку - залізної чи автомобільної дороги, авіакомпанії. А не необхідність прив'язуватися до пункту пропуску в країну, в яку відкрито візовий коридор.
Свободу подорожувати по прекрасних європейських дорогах в межах 90 днів, без побоювання вийти за коридор, призначений візовим офіцером в межах вашої запланованої поїздки.
Відчувати себе причетним до європейців, вибираючи абсолютно будь-який маршрут подорожі без кордонів, зупиняючись в маленьких милих європейських селах, обідати не в туристичній зоні, а разом з місцевими жителями, дивуючись, що ціни, виявляється, не дорожчы українських!
Розуміння необхідності вивчення хоча б англійської, якою говорить більшість зустрінутих вами іноземців. А ще краще іспанської, німецької, італійської! Зрозуміти, що незнання іноземних мов - ще один бар'єр на шляху до безвізу.
Свободу спілкування один з одним - в будь-якій точці Європи. Зрозуміти, що говорити по телефону "я в роумінгу" стає неактуальним. Тому що в Угорщині у вас практично домашній тариф на Водафон, а в Австрії, Словаччині, Словенії, Хорватії Київстар надає прекрасні умови для спілкування і інтернет-трафіку.
Подив вивчати міста і країни не за підручниками географії або телевізору, а виходити ніжками вікові вулички Відня, Бамберга, Барселони, Женеви. Насолоджуватися архітектурою і запам'ятовувати назви Саграда Фамілія, Собор Святого Штефана і Нотр дам де Парі.
Отримати справжню насолоду від відвідування музеїв, картинних галерей і слухати оперу в кращих світових театрах, дивуючись, що потрапити в деякі з них можна за 3-4 євро.
І, нарешті, розуміння того, що весь світ лежить біля твоїх ніг, що є сенс писати грандіозні плани і здійснювати фантастичні проекти. Що є сенс працювати, як віл, щоб мати ось таку можливість виїжджати в будь-який час і в будь-якому напрямку. Щоб зрозуміти, нарешті, що немає вищої радості, ніж повернення з далеких мандрів ДОДОМУ.
Олена Маленкова, Київ для InfoKava© Фото автора: Одна з поїздок цього року: Відень, Австрія.
