Без ліків сучасна людина прожити не може: її життя обов'язково обтяжене якимось захворюванням. І чим складніша і важча хвороба, тим легше на ній заробити. Це ще на зорі незалежності України зрозуміла фармацевтична галузь, розподілена по приватних руках, і з того часу українці отримують ліки дозовано: як того захочуть великі фармацевтичні компанії.
Їх по-швидкому приватизували далекоглядні майбутні мільйонери - ліки допомогли їм стати надзвичайно багатими в лічені навіть не роки - місяці.
З того часу в Україні діє справжня фармакологічна мафія, яка повністю контролює ринок ліків. Про це говорили давно, але зараз заговорили в повний голос.
Якщо зайти в аптеку, то можна побачити величезну кількість препаратів - корисних і не дуже. Але в переважній більшості - дорогих. Навіть ті, які звично є «соціальними» ліками для пенсіонерів і не є особливо дієвими, так само значно зросли в ціні, знизити яку через змову виробників неможливо. І якщо хтось із тих, що виробляє або упаковує ліки в Україні раптом надумає знизити ціни, його швидко поставлять на місце, а то і просто виштовхнуть з ринку. Через це багато препаратів, які, наприклад, в країнах Євросоюзу, коштують дешевше, в Україні продаються за завищеною ціною - іноді навіть в 3-5 разів. Та й ціна вітчизняних препаратів одного ряду від різних виробників і в різних регіонах може відрізнятися теж в рази. Але, що характерно, як тільки зраділі покупці виявляють дешеві ліки, вони миттєво зникають з продажу, і з'являються такі ж, але - іншої фірми і за ціною в півтора-два рази вище. Куди поділися попередні - ніхто не знає.
Є кілька фармакологічних кланів, які суттєво впливають на надходження на ринок нових ліків, особливо зарубіжних, регулювання цін на існуючі в бік збільшення, блокування відомостей, які може отримати звичайна людина, яка не орієнтується в Інтернеті, про ті чи інші препарати.
Все це, ясна річ, підноситься під соусом турботи про пацієнтів - щоб не займалися самолікуванням, не купували ліки, вироблені в інших країнах, а тільки ті, які їм пропонують учасники, що розподілили ринок.
У 2012 році фармацевтичний ринок підім'яв під себе Олександр Янукович, залишивши, втім, щілини для особливо наближених людей.
Подальші події в Україні, до певної міри, порадували гравців на цьому ринку, дозволивши їм позбутися значної кількості конкурентів.
Проте, кримінальні схеми і опосередкований вплив сім'ї Януковичів на цей ринок зберігається і приносить Україні не тільки неприємні відчуття, але і моральний і матеріальний збиток.
Один з ключових гравців на фармакологічному ринку - депутат Верховної Ради Гліб Загорій, який є кінцевим бенефіціарним власником в ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", а також власником інших підприємств, включаючи придбану на початку цього року охоронну фірму і абсолютно далеку від основного напрямку фірму з продажу насіння та багатьох інших - сфера інтересів Загорія все розширюється, і невідомо, яка компанія опиниться в полі го діяльності.
Здавалося б, навіщо людині, яка є однією з найбагатших людей України, ще й депутатство? Хіба мало влади і впливу у великому бізнесі, що потрібна ще й участь у законотворчості? Виявляється, так, і стратегія збудована непогана.
Із завидною періодичністю і абсолютно рівномірно в пресі з'являються абсолютно протилежні матеріали про нього: від відверто хвалебних до абсолютно вбивчих. Тобто, якщо простежити, то можна побачити: як тільки з'являється компрометуючий матеріал, у відповідь публікується позитивний. Ці «гойдалки» розгойдуються тим сильніше, чим ближче якісь серйозні події в країні, наприклад, виборна кампанія, або назрівають неприємності з законом.
У хвалебних, як правило, це історія сімейного бізнесу, «приреченість» молодої людини, яку буквально змусили займатися фармакологією та завантажили нелегкою перспективою стати мільйонером. Природно, згадується родина, досягнення і меценатство, у що повірити можна: маючи такий потужний і прибутковий бізнес, витратити дещицю на благодійність - не проблема.
У цих матеріалах не прочитати про заведені недавно, та й давно, кримінальні справи, особливо про гучну ймовірну причетність до замаху на конкурента - главу компанії-конкурента «Фармак» Філю Жебровську, акції підприємства якої є і у Загорія.
Годі й шукати пояснень тут і деяким вчинкам депутата-бізнесмена. Здивував свого часу публіку Загорій тим, як завзято кинувся на захист глави фіскальної служби Романа Насірова - коли відбувалося його затримання, а його друзі фізично перешкоджали цьому. Чи тільки по-дружньому або з побоювання, що можуть вийти на світло темні цятки в спільній біографії? З цього приводу так і триває розгляд.
Але депутатство все ж допомагає керувати ситуацією зсередини.
Гліба Загорія звинувачують, зокрема, в саботажі закону про міжнародні закупівлі. У цьому йому сприяють спеціальні кваліфіковані помічники, яких він намагається розставити на ключових постах поза своєю компанією. Найчастіше це вдається, іноді відбувається збій.
Головне завдання власників фармакологічних підприємств - не допустити відкриття ринку навіть для сертифікованих ліків. Простіше кажучи, те, чим весь світ лікується, українцям не підходить, тому що якісь міфічні бар'єри не дозволяють затвердити ті чи інші «чужі» ліки на українському медичному ринку. Або воно в Україні не вивчене, а зарубіжні дослідження до уваги не приймаються, хоча прекрасно годяться для дисертацій.
Насправді причини набагато прозаїчніші: боязнь конкуренції, перспектива здешевлення ліків, на яких зараз фармкомпанії, будучи практично монополістами, заробляють шалені бариші. Забавно, що про це Загорій сам чітко сказав в одному з інтерв'ю Forbes: «Ключові гравці фармацевтичного ринку України в даний час не зацікавлені змінювати правила гри, і не налаштовані сприяти подальшій гармонізації сфери обігу лікарських засобів відповідно до європейського законодавства. Яскравий тому приклад - проблеми, пов'язані з поетапним введенням в Україні європейської моделі ліцензування та інспектування імпорту лікарських засобів». При цьому якось було акуратно опущено, що він сам є не просто ключовим гравцем, а одним з лідерів цього ринку, що впливає на правила гри.
Останнім часом Загорій перейнявся самолікуванням українців: у Верховній Раді з його подачі лобіюється закон про заборону реклами медичних препаратів по телебаченню, нібито з метою турботи про здоров'я людей. Делікатно називається майбутній законопроект «тимчасовий мораторій на рекламу». Але все набагато простіше: серед купи всілякого рекламного лушпиння, ні-ні, та й промайне розповідь про справжні новинки в лікуванні. Ось про них-то і «піклуються» - не потрібно, щоб люди віддавали перевагу більш новим і ефективним препаратам, нехай лікуються тим, що випускається роками, десятиліттями, тим більше, що люди схильні до стабільності - їх треба тільки підштовхнути до потрібної думки. Втім, грубо Загорій не працює, у нього досить розгалужена мережа тих, хто озвучить потрібну тезу, напише і зареєструє потрібний закон, проголосує в правильному ключі. Що цікаво, опосередковано, через довгий ланцюжок, деякі проекти пов'язані з людьми, які, здавалося б, є навіть ідеологічними противниками. Але в підсумку все сходиться в одному і тому ж місці: там, де множиться капітал, вплив, а значить, влада.
Можна було б згадати про офшори і про вже досить давню, зам'яту на прохання, як кажуть, близької до родини Загорій, Валентини Матвієнко, Голови Ради Федерації Федеральних Зборів РФ, історії із замахом на голову компанії «Фармак» Філю Жебровську, де непривабливо фігурував голова «Дарниці», про розслідування НАБУ, сумнівне приєднання до «Дарниці» інших фаркомпаній, про ліки «Дарниці», спокійнісінько присутні на ринку Росії, які лише умовно прикриті іншими назвами і фірмами. Як і те, що в найближчих соратниках у Загорія ще зовсім недавно була Тетяна Бахтєєва - не остання особа у фармакологічній мафії навіть зараз, яка свого часу відібрала не одну успішну фірму у засновників.
Це факти загальновідомі, але акуратно нівельовані індульгенцією участі в пропрезидентської фракції. Важливо, мабуть, зараз те, що глава «Дарниці», в тому числі і за допомоги необхідних законопроектів, які він має можливість проштовхувати у Верховній Раді, хоче підім'яти під себе всю фармакологічну галузь України (сьогодні він контролює 20% цього ринку), щоб диктувати всім: виробникам, ти, хто торгує, купує - вже тоді вони будуть викладати стільки, скільки призначать і тільки за те, що їм запропонують, а не за те, що і де вони виберуть самі, оскільки все навкруги, умовно кажучи, буде «Дарниця».
Борис Резніков для InfoKava.
