Деякі закони приймаються так поспішно, що їх проходження через комітети Ради та інші інстанції схожі на висверк метеора - майнув і немає. Деякі справи в довгих ящиках, вже й самі автори про них забули, і раптом - аж на наступній сесії, іншими депутатами, піднімається законопроект і... приймається. І неважливо, що ініціатори і ті, хто довів законопроект до підпису Президенту в даний момент знаходяться вже по різні боки барикад, і думка у них давно змінилося.
Є депутати, що видають законопроекти з кулеметною швидкістю - їх у них на сторінці на порталі Верховної Ради представлено по 20-30-100, а є і більше (!) штук. От скажіть, чи може людина продукувати повноцінні закони регулярно, дуже швидко і надзвичайно різнобічно: від інновацій і інвестицій до похоронної справи? Тут або у неї сидить ціла армія юристів, які готують ці самі закони, або закони можна піддати цілком справедливій критиці і не приймати. Бо в першому випадку виходить, що вибрали не цього депутата, а юристів, а в другому - відбувається імітація бурхливої законотворчої діяльності. Головне - подати. А приймуть чи ні, неважливо.
Правда, є й інші приклади: з поданих однією особою законопроектів, а їх кілька сотень (так!), прийняті понад 60%. Правда, це цифра з минулого року. Але ж промовиста!
Є й інша частина депутатів - які взагалі не беруть участі в законотворчості. Втім, ні, немає, до третього року таких не залишилося: хоча б по одному або подали, або взяли участь в розробці, але було. Але все одно, схоже, що виборці обрали кнопку для голосування. Хіба що цей єдиний законопроект переважував всі інші за важливістю.
Зараз основна частина активних людей знаходиться в соцмережах. Це дозволяє бути в курсі політичних подій, брати участь в них той чи інший спосіб, навіть не будучи політиком і, як показує досвід, навіть впливати на них, хоч і не завжди. Але в частині інформаційної миттєвості заміни соцмережам немає.
Тому законопроект, який може сміливо носити звання «самий екзотичний законопроект року», став відомий суспільству в лічені хвилини.
Так, мова йде про законопроект про читання молитви «Отченаш» перед кожним засіданням Ради. Його розробила різношерста група депутатів, саме об'єднання яких в авторський колектив вже викликає подив.
«Отченаш» - сам по собі гарна справа, охоронна молитва, яка налаштовує на добро. Немає ніяких протипоказань проти самої молитви. І для віруючих, і, як показує досвід, навіть невіруючих вона в інші моменти є моральною опорою.
А ось те, що депутати, які представляють своїх виборців в Раді, забули про те, що живуть у світській державі, де церква відокремлена від держави, де люди мають свободу віросповідання і можуть головною молитвою вважати абсолютно відмінні від православних чи взагалі бути атеїстами - це вже говорить про рівень самих депутатів. Те, що вони самі по четвергах збираються на ранкові молитви і розбір Святого письма, як розповів один з нардепів з телеекрану, якраз і говорить про те, що в країні свобода віросповідання. А не нав'язування його. Не треба людей силою тягнути до раю.
Але ж і не зрозумієш: чи то вони настільки наполегливі у своєму бажанні просунутися в царство небесне і показати Господу, які вони лояльні, чи то вони просто неосвічені в знанні законів своєї країни.
Є й інші, більш неприємні припущення: наприклад, відвернути увагу людей від прийняття непопулярних законів, попрацювати на благо тієї церкви, яка їм ближче, створити г'рунт для протесту, оскільки позиції, наприклад, УПЦ МП в Україні в зв'язку з активною підтримкою агресії Росії значно похитнулися, і їй потрібна підтримка віруючих. І ось такий «заспів» вельми до речі.
Втім, цим дивним законопроектом чудеса під куполом не обмежуються. Наприклад, кілька років тому, двома досить відомими депутатами був на повному серйозі запропонований законопроект «про відповідальність за втягнення в політичну проституцію і політичне сутенерство». Що характерно, всі відразу зрозуміли, що це означає. Ще один депутат пропонував створити якусь Комісію майбутнього, яка буде формувати цілі і завдання України в прекрасному далекові. І майже ж прийняли проект! Напевно, в якості бонуса пізніше екс-депутату довірили дуже відповідальну посаду. Якийсь депутат пропонував колись способи контрацепції продавати виключно в медустановах, і ні в якому разі в магазинах - щоб не травмувати українців психологічно. І це ще не кінець.
Але про це широкі маси так і не дізналися, а ті, що знали, вже і забули.
Здається, що знайдеться пара-трійка подібних законопроектів і сьогодні. Втім, один ми вже знайшли - з пропозицією вранішньої молитви.
