Австралійські фізики створили наночастинки, що вибірково відображають або пропускають ультрафіолет та інші види випромінювання, потенційно небезпечні для людини у відкритому космосі, йдеться в статті, опублікованій в журналі Advanced Functional Materials.
"Наші наночастинки можна пристосувати і для інших цілей і роботи з іншими типами випромінювання. Наприклад, їх можна використовувати для створення стекол для ванних кімнат, здатних перетворюватися в дзеркала за бажанням людини, або вікон, пропускають мало чи багато світла в різний час доби або в різні пори року", — розповідає Андрій Мірошниченко з Національного університету Австралії Канберрі.
Вважається, що високий рівень космічної радіації є однією з основних проблем, які виникнуть під час польоту людини на Марс. Поки що неможливо передбачити, як випромінювання може вплинути на здоров'я космонавтів або астронавтів, проте адекватний захист вимагатиме великих витрат енергії.
Вчені планують вирішити цю проблему двома способами: нарощуючи товщину обшивки кораблів і скафандрів, і використовуючи надпровідники для підтримки потужних магнітних полів, які б відштовхували заряджені частинки і не дозволяли їм проникнути всередину. Подібні системи добре справляються з захистом від важких і повільних частинок, але при цьому не перешкоджають руху ультрафіолету і теплового випромінювання, здатних пошкодити ДНК і інші молекули клітин людини і напівпровідникові чіпи всередині кораблів.
Мирошниченко і його колеги знайшли спосіб захистити потенційних марсонавтів, супутники і космічні кораблі від подібних променів, створивши наночастинки, які можуть вибірково пропускати світло в залежності від того, наскільки сильно вони нагріті.
Вони являють собою невеликі шматочки кремнію, схожі на мікроскопічні зерна злаків розміром в декілька десятків нанометрів. Експериментуючи з такими частками, вчені виявили, що якщо їх скласти в певний візерунок, їх оптичні властивості змінюються таким чином, що вони починають або пропускати ультрафіолетове випромінювання, ІНФРАЧЕРВОНЕ випромінювання і видиме світло, або ж відбивати їх.
Найменші зміни в розмірах або положенні наночастинок, як зазначають фізики, різко змінюють їх оптичні властивості, завдяки чому навіть найменший нагрівання буде змушувати їх або відображати, або пропускати через себе ці промені. Температури в космосі можуть змінюватися дуже сильно в залежності від освітленості Сонцем, і це властивість наночастинок можна використовувати для захисту супутників не тільки від космічних променів, але і від перегріву, а астронавтів – від переохолодження.
За матеріалами: tt.inf.ua
