На перший погляд, це нічим не примітне тихе місце в Обухівському районі. Маленьке - всього, приблизно, 800 жителів - село, багато зелені, як і всюди понад Дніпром...
І ось тут-то і прозвучало ключове слово - Дніпро! Тому що саме звідси, з крутих круч біля Вітачева відкривається приголомшливий вид на Дніпро - не просто велику красиву річку, а на той Дніпро-Славутич, по якому ходили козацькі чайки і над яким проносилися століття. Тут, мабуть, можна повірити словами великого Гоголя про те, що «рідкісний птах долетить до середини Дніпра» - такий він тут широкий, могутній і роздольний.
Це тихе місце - для любителів спокійного, споглядального відпочинку. Це прекрасне місце - для людей романтичного складу, фотографів і художників. І, нарешті, - це дивовижно духовне місце - недарма чудовий український письменник-фантаст, філософ, дисидент і провісник нової України Олесь Бердник свого часу вибрав саме це місце для проголошення тут Української Духовної Республіки. Він не просто відчував це - він знав історію тутешніх місць.
Літописна назва села - Витичів. Роки його заснування сягають глибокої давнини: розкопки показали, що люди тут жили, починаючи з 5-4 ст нашої ери. Ну а найперша письмову згадку про Витичів знайшли в записах візантійського імператора Костянтина Багрянородного, і датовані вони 950-957 роками.
Халеп'я, Трипілля, Витачів - цей вражаючий трикутник привертає увагу любителів історії і всіляких загадок минулого.
Для необізнаної людини околиця села Витачів, гора Красуха - просто високий природний пагорб над Дніпром, що відкриває неймовірної краси пейзаж. Насправді - це рукотворне місце, оборонний або могильний курган. Ці місця знали багато воєн, над ними проносилися століття, змінюючи один одного, і колись дуже важливий для Київської Русі місто перетворилося на маленьке село. Але аура цих місць змушує людину іноді навіть переглянути своє життя і почати її по-новому.
На початку 90-х років минулого століття на горі виросла дерев'яна капличка. Її побудував з товаришами Олесь Бердник, який оголосив ці місця Духовною Республікою. Йому, людині величезної освіченості і таланту, людині, що відчувала Космос, це місце здалося саме тим, звідки почнеться відродження духовної України. Каплиця була створена за єдиним збереженим проектом Тараса Григоровича Шевченка. Так що і тут простежується зв'язок часів.
Пам'ятний камінь, каплиця, побудована на місці поховання загиблих в 13 столітті від набігу половців жителів Витачева. Хатина, що органічно вписується в поля навколо і берега Дніпра, прекрасні види з крутих берегів... Роздолля України - тут.
У Витачеві не тільки збереглася старовинне городище і залишки старих валів, тут все дихає старовиною, починаючи від дерев'яного храму 1853 року заснування, до школи, якій уже понад 160 років. Історію в селі бережуть і шанують.
Ну а прекрасні місця не можуть не привертати уваги кінематографістів, тому в Витачеві знімалося безліч епізодів різних фільмів, рекламних роликів та навіть один фільм майже весь повністю - знаменитий «Вавілон-ХХ» Івана Миколайчука, незвичайна за жанром і недооцінена свого часу «романтико-поетична небилиця», що дала шлях у кіно багатьом відомим акторам.
Витачів і справді незвичайне місце. Той, хто хоч раз туди приїжджає, повертається знову і знову. Чому? Невідомо. Хтось - подихати повітрям історії. Хтось - заспокоїти душу і побачити, які прекрасні дніпровські береги, яка прекрасна Україна...
© Олександрина Кругленко, InfoKava
некомерційний проект
Фото зі сторінок Инна Кулакова і Borys Penchuk в Фейсбуці.