Хто б як не хотів представити те, що відбувається між Росією і Україною, факти говорять одне: вже четвертий рік йде неоголошена війна проти України. Відкрита агресія і розграбування окупованої частини країни, підрив державності зсередини - на неокупованій. Це видно всім людям, які хоча б трішечки замислюються над ситуацією.
Але замислюються не всі. Є безліч тих, хто сприймає те, що відбувається поверхово, лише крізь призму власного добробуту, або приймаючи на сліпу віру все, що говорять ЗМІ, не вміючи відокремити правду від брехні.
На жаль, це можна віднести до багатьох ЗМІ, включаючи вітчизняні, які не завжди публікують перевірені факти, або видають бажане за дійсне, або ведуться (питання тільки - простодушно або навмисно) на відверту дезінформацію.
Навіть серед українських ЗМІ є ті, що працюють на користь російської пропаганди, - цього не приховати і не закрити на це очі. Але те, що творить російська пропаганда, не входить ні в які рамки і сприймається цивілізованим світовим співтовариством з обуренням, яке межує з жахом.
Риторика російських ЗМІ змінюється на догоду ситуації. Потрібно було на самому початку вселити невибагливій публіці, що в Україні відбуваються події, в яких замішані мало не людожери і людиноненависники, - це робилося повсюдно. І чим абсурднішими були звинувачення, тим, як виявлялося, охочіше вірила в них російська глядацька і читацька публіка. Одне з пояснень цього феномену те, що вірити треба було, інакше необхідно було б визнати, що те, що відбувається на сході України - несправедливо і обурливо, що Росія влізла не в свої справи, що вона намагається, як завжди, нав'язувати свою волю тим, хто не бажає бути в колі її геополітичних інтересів.
Ось так і прийшли до того, що в Донбасі в російські герої був зарахований не тільки виродок Моторола, а й справжній неофашист і шкуродер Мільчаков, про якого навіть в Росії давно складено відкрито негативну думку. Адекватні, мислячі люди зіставили б ці та подібні факти і прийшли б до висновку: якщо добровольцями в чужу країну йдуть мерзотники, то що ж це за торжество справедливості?
Але інформація йде суцільною лавиною - думати ніколи. Радянська пропаганда, яка колись здавалася найнесамовитішою і професійною, - просто дитяче лепетання перед потоком брехні і ненависті, що викидаються з вуст кремлівських пропагандистів. А з урахуванням того, що багато хто з них виконує свою роботу цілком креативно і небезталанно, все це діє. Діє, перетворюючи суспільство в отару тих, хто не бажає мислити і ненавидить усіх довкола. Забуто, що після розпаду СРСР, хоч і важко, але вдалося відмовитися від тотальної обробки умів. Забуто, що люди стали хоч трохи мислити і аналізувати факти - знову з'явилося нове-старе покоління людей, які вірять в єдиного лідера, «сильну руку» і телевізор.
На пропаганду Росія витрачає величезні гроші. Туди входить як обдурення мас в своїй країні, так і підкуп нечистих на руку і душу політиків і журналістів на території самої України та інших країн. Це вони створюють викривлене відображення сьогоднішнього дня в нашій країні.
А «факт» робиться просто. Береш, наприклад, фотографію, де людина годує голубів, і розповідаєш про те, що це зголодніла одеситка відбирає хліб у птахів і тут же його поїдає - до такої міри дійшов голод в Україні. Додаються реальні ім'я і прізвище автора «моторошного» знімка. Але зовсім же ніхто не зверне уваги на те, що жінка біля голубів одягнена цілком пристойно, а автор - «обережний ватник» - або закрив свою інформацію від широкої публіки (в стрічці Фейсбуку, на яку посилається знаменитий своїми провокаціями телеканал «Звезда», публікацію розшукати не вдалося), або писав це спеціально для російського споживача. А жінка, напевно, і не знає, що її звинуватили в злиднях.
На російських телеканалах можна дізнатися, що в Україні катастрофічно не вистачає продовольства, і населення голодує, так що чи не почалися вже голодні бунти, що в Україні (тут заново обговорюється знайома і улюблена тема) забороняють говорити по-російськи, а українська армія дійшла до краю морального розкладання. Але підтверджень, подібних Мільчакову, який катував українських полонених, відрізаючи у них вуха і добиваючи поранених, і цьому є документальні свідчення, у російських пропагандистів немає, все голослівно. А навіщо підтвердження? З'їдять і так. І їдять.
Гроші витрачаються і на обробку зарубіжного обивателя, якому підноситься замовне висловлювання, скажімо, одного маловпливового симпатика Росії в потрібному ключі. Але видається це за думку мало не всієї Європи. А вже про реакцію на це в Росії і говорити не доводиться. Трошки, звичайно, підкузьмив безвіз, який ЄС надає Україні, але нічого, креативники роспропаганди щось придумають і тут.
Є ще один варіант, який діє майже безпрограшно. Береться справжня стаття на потрібну тему у поважному і відомому зарубіжному виданні. І перекладається. Але так, щоб акценти були зміщені в потрібну сторону, а то і зовсім все викладається так, як треба, незважаючи на невідповідність оригіналу. І виходить, як правило, протилежне значення, чого і добивалися брехуни з роспропаганди. Ледачі читачі (і журналісти теж!) не перевірятимуть переклад, справедливо думають вони, а звернуть увагу тільки на джерело. Так і трапляється. І брехня крокує з видання у видання.
Дезінформація - головний інструмент Росії в боротьбі з Україною. Не вийшло провокаціями, не вийшло з наскоку, не вийшло, завдяки великій кількості проросійськи налаштованих вихідців з Росії всередині країни, - будемо брехати. І брешуть. Соковито, безсоромно, бридко. Потоки брехні вивергаються з екранів і з вуст посібників окупантів - вони отруйні.
Слідкуйте за інформаційною їжею, яку пропонують вам, - вона може бути небезпечною. Іноді до цього докладають руку і ті, хто називає себе українськими ЗМІ, - хтось в гонитві за переглядами і рейтингами, хтось - будучи на службі у близьких по духу, але далеких від патріотизму, або взагалі зовсім просто - годуючись з рук ворога.
Ми маємо право писати про свою країну те, що вважаємо за потрібне. Але в тому випадку, якщо написане - правда.
Зараз простіше перевірити справжність інформації, ніж в зовсім ще недавні часи. І якщо ви ну вже зовсім не всеїдний споживач, аналізуйте написане і почуте. Не дайте себе обдурити ані напівправдою, ані відкритою переконливою брехнею.
© Ваш Оглядач, InfoKava
