Деякі вчорашні новини привели читачів в повне остовпіння: невже для того, щоб стало краще через двадцять років, треба ціле покоління викосити під корінь війною і законами, які перетворюють життя жителів країни в існування? Чи тепер це вважається реформами?
Генпрокурор України Юрій Луценко дав інтерв'ю німецькому виданню BILD, в якому пояснив деякі моменти гучного вбивства екс-депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова в центрі Києва. Головне, на чому зупинився генпрокурор, - то, що для верхівки РФ були небезпечні не тільки вже дані Вороненкова свідчення (проти Януковича), а ті, які він мав намір зробити в майбутньому, пояснив він виданню. У той же час генпрокурор зазначив, що є різні ознаки того, що у вбивстві присутній російський слід. "У Росії є мотив. По-перше, Вороненко хотів створити в Києві Центр опору, щоб викривати корупцію в російській спецслужбі ФСБ. Йшлося також про незаконний обіг наркотиків. Про це він заявив публічно. А по-друге, кілер мав стосунки з терористами, які в даний час знаходяться на території, яка не контролюється Україною. Я не кажу, що вбивця був російським агентом. Але він міг ним бути протягом багатьох років, вже під час свого перебування в українській Національної гвардії. Коли ми візьмемо його спільників, то будемо знати більше", - заявив Луценко.
Народний депутат Сергій Лещенко вважає, що президент України Петро Порошенко робить фатальну помилку, намагаючись боротися з антикорупціонерами тими ж методами, якими вони борються з корупцією: він не тільки відштовхує від себе найздоровіші сили країни, а й дає можливість реабілітуватися корупціонерам. Проте, кільце протидії корупції стає все вужчим і явно рухається в сторону Банкової, каже Лещенко у своєму блозі в журналі Новое время. Неможливо боротися з корупцією, потураючи одним і знищуючи інших, невигідних, - закон може бути тільки єдиним для всіх. Але наступ на антикорупціонерів відбувався в усі часи і в усіх країнах, і ті, хто протидіяв боротьбі з цією розкладаючою суспільство заразою, рано чи пізно втрачали владу.
Основною версією загибелі співробітника СБУ, полковника Олександра Хараберюша в Маріуполі є теракт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого. Про це заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак 2 квітня в Маріуполі після церемонії прощання з Олександром Хараберюшем. «Основна версія, яку обробляє Служба безпеки України, – це терористичний акт, це пов'язано з професійною діяльністю Олександра Хараберюша. Ми добре розуміємо, що прийшли саме за ним, він був кращим контррозвідником в Україні»,
– сказав Василь Грицак. Нагадаємо, вибух автомобіля, в якому за кермом перебував Олександр Хараберюш, стався вранці 31 березня на перехресті проспекту Металургів і вулиці Кафайскої в центрі Маріуполя. Від потужного вибуху Хараберюш, який обіймав посаду заступника начальника головного відділу контррозвідки Донецького управління СБУ, загинув на місці.
З початку доби бойовики 15 разів порушили режим тиші. Один український військовий поранений. Про це повідомляє прес-служба штабу АТО в Facebook. На маріупольському напрямку з 120 мм мінометів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї терористи обстріляли позиції сил АТО в районі Павлополя. З гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї було обстріляно Водяне. У населеному пункті Саханка на непідконтрольній Україні території на одному з будинків бойовики встановили український прапор і звідти вели вогонь із стрілецької зброї по морським піхотинцям поруч з Широкіним.На донецькому напрямку найбільшу кількість обстрілу зафіксовано під Авдіївкою. Тут терористи вели вогонь з 82 мм мінометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Зі станкового протитанкового гранатомета були обстріляні опорні пункти в районі Зайцевого. На луганському напрямку з автоматичних гранатометів бойовики відкривали вогонь по позиціях ВСУ поруч з Кримським. У штабі також повідомляють, що українські військовослужбовці дотримувалися режиму припинення вогню і обстріл бойовиків у відповідь не проводили.
Екс-міністр інфраструктури Олексій Кучеренко опублікував в Фейсбуці перепост, не називаючи імені автора, який проаналізував поданий до Верховної Ради невідкладний закон і пояснив, чим загрожує подібний закон будь-якому жителю України. "23 березня 2017 року в Верховній Раді як невідкладний зареєстрований президентський законопроект № 6232« Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пише автор пояснення. Чим же примітний цей закон на більш ніж 700 сторінках, які повинні подужати депутати до прийняття? Законодавчі ініціативи вдарять боляче, запевняє аналітик. Однією з новацій проекту є введення системи автоматизованого арешту грошових коштів боржника на банківських рахунках [/ b] (ст. 15 ЦПК, ст. 7 ГПК, ст. 9-1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 62 ЗУ « Про банки і банківську діяльність »). Тобто, це буде своєрідна форма забезпечення боргових зобов'язань, а суд може дозволити банкові за спрощеною процедурою без відома боржника заблоковувати його банківські картки і не розблоковувати, поки борг не буде виплачено. Повністю драконівський закон.
З 30 по 31 березня в НСК Олімпійський в Києві проходила спеціалізована виставка, присвячена міському громадському транспорту Сity Trans Ukraine 2017. Особливе місце в експозиції зайняли автобуси на блакитному паливі. Так, корпорація City Transport Group, якій сьогодні належить підприємство «Львівські автобусні заводи», представила машину з двигуном на стиснутому газі метані – LAZ-A-183 CNG. Ця 12-метрова машина розрахована на перевезення до 110 пасажирів і може мати до 52 крісел в салоні. Пасажири повинні оцінити пневматичну підвіску коліс на обох мостах. Серце автобуса LAZ-A-183 CNG – 6,9-літровий двигун MAN E 0836 LOH01, що працює на метані. Він розвиває 290 «конячок» і відповідає екологічним стандартам EEV. На даху встановлено балони під метан – на 600 літрів. На 100 км машина витрачає близько 24 л газа (контрольна витрата при 60 км/г). Максимальна швидкість – 80 км/г.
Підприємці України зможуть в онлайн-режимі відслідковувати стан податків на додану вартість та відшкодування ПДВ. 1 квітня, Мінфін запустив електронний реєстр відшкодування ПДВ Говориться на сайті Мінфіну. Зараз відбувається наповнення реєстру інформацією. Згідно з законодавством (Постанова КМУ №26 Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість), він буде доступним в перший робочий день квітня, 3 числа. Тепер кожен підприємець зможе в онлайн-режимі перевірити, на якому етапі знаходиться його платіж.
