Десятки газових родовищ в Україні, в тому числі найбільше з них — Сахалінське, взяли курс на російського мільярдера Павла Фукса. Останні два роки росіянин скуповував активи у соратників Віктора Януковича — Едуарда Ставицького і Юрія Бойка.
На газовому небосхилі Україні з'явилася нова зірка: засновник MosCityGroup Павло Фукс. За останні два роки цей російський мільярдер скуповує пачку вітчизняних газодобувних компаній в енергетичних фаворитів Віктора Януковича — Едуарда Ставицького і Юрія Бойка.
Тепер Фукс — один з лідерів в парі приватних розпорядників покладів природного газу, на руках якого потенціал з десяти родовищ, включаючи найбільше в Україні Сахалінське.
Головним опонентом Фукса вважається команда міністра Арсена Авакова, у якої за Януковича відібрали частину бізнесу, а зараз благополучно його продали. Таким чином, росіянину точно не буде нудно, але до боротьби за надра він вже підготувався, записавши в партнери найвпливовіших резидентів України.
Road show
Щоб окреслити коло зв'язків власника проекту "Москва-Сіті" Павла Фукса в Україні, достатньо двох коротких епізодів з його життя.
23 серпня 2016 року в аеропорту "Жуляни" журналісти "Радіо Свобода" фіксують літак Gulfstream G280, яким Фукс прилетів разом з депутатом парламентської групи "Відродження" Віталієм Хомутинником — головною політичною опорою Ігоря Коломойського.
Через кілька тижнів Фукса знову помічають в "Жулянах". На цей раз він прибув сам. Однак на виході з терміналу аеропорту сів в автомобіль з держномером АА0006ВР, який зареєстрований на Григорія Суркіса — головного представника енергетичних інтересів Ігоря Кононенка.
Ті, хто заявляють, що діалог між Києвом і Москвою потрібно відновлювати, явно не знають, про що кажуть: він просто не припинявся. У випадку з Павлом Фуксом на це дійсно є вагомі підстави.
В його інтерпретації часті візити в Україну пов'язані з планами будівництва музею, присвяченого трагічним подіям в "Бабиному яру".
"Це соціально значущий проект для країни. Він її згуртує. Нас в цьому підтримують всі: і Адміністрація президента. — ЕП) — Борис Ложкін, президент", — заявив Фукс восени 2016 року в інтерв'ю каналу NewsOne.
Правда, крім цього проекту засновнику MosCityGroup доведеться відволікатися на другорядний — управління українською енергетичною імперією, яку він створив протягом двох останніх років. Цим Фукс зобов'язаний волі випадку, а саме втечі Януковича в Росію, яка враз оголила тили членів його команди.
Так, газодобувний бізнес Фукса в Україні являє собою збірну солянку активів вихідців з Партії регіонів.
За даними джерел ЕП, у Бойка і його бізнес-партнерів Юлія Іоффе та Івана Фурсіна структури Фукса повністю викупили ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" і 51% ПРАТ "Девон". У Ставицького — 67% ТОВ "Голден Деррік" та 22,5% ПАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння".
Квиток на війну
Рішення Фукса скупити активи опальних опозиціонерів неоднозначне. З боку його M&A-активність виглядає як поведінка корпоративного "санітара лісу", який підбирає за ослабленими гравцями всі активи без розбору.
Наприклад, головними виробничими активами фірми "ДВ нафтогазовидобувна компанія" вважаються теплоелектроцентраль "Есхар" в Харкові і шахта "Довжанська-капітальна" в Луганській області.
До війни на Донбасі це був такий собі міні-ДТЕК, в якому вугілля поставлялося на споріднене енергогенеруюче підприємство. Однак після початку бойових дій ця вертикальна інтеграція зламалася. У 2014 році шахта перейшла під контроль сепаратистів, які порізали на метал.
Тепер Фуксу доводиться шукати постачальника вугілля на "Есхар". "З нами переговори з цього приводу теж були", — повідомив ЕП один із співробітників ДТЕК.
Оформляючи на себе компанії "регіоналів", Фукс скуповував і їхні проблеми. Втім, за словами співрозмовників " ЕП на ринку, російський бізнесмен, насправді, знає, що робить.
По-перше, відзначає одне з джерел, операції проводилися з великим дисконтом.
По-друге, в діях власника MosCityGroup простежується чітка послідовність. Три з чотирьох придбаних компаній — "Укрнафтобуріння", "Голден Деррік" та "Девон" — є учасницями одного високорентабельного проекту — розробки Сахалінського газового родовища в Харківській області.
"Сахалінка" — найбільший майданчик вуглеводнів в країні. Його доведені запаси — 15 млрд куб м газу, 1,7 млн тонн конденсату і приблизно стільки ж нафти. Однак її резерви — її ж і прокляття: з часів здобуття Україною незалежності за право доступу до них йде нескінченна низка воєн.
При Януковичі-президенті протистояння йшло по трьом напрямам. Учасником першого було "Укрнафтобуріння". Ця компанія опинилася перед загрозою анулювання дозволу на користування надрами родовища.
Другий епізод стосувався ПРАТ "Девон", ТОВ "Сіріус-1" (через його засновника Павла Овчаренка контролюється Ігорем Коломойським) і ТОВ "Сахалінське" (через його засновника Ігоря Котвіцького вважається близьким Арсену Авакову).
Всі ці компанії були повідомлені про плани щодо розірвання договорів про спільну діяльність з державної НАК "Надра України", на підставі яких вони працювали на "Сахалінці".
Третій прецедент стосувався "Надр України". Ця держкомпанія заявила про бажання продати свою частку у спільних проектах з "Девон", "Сіріус-1" і "Сахалінське".
Результат всіх трьох процесів виявився один: тотальна зміна власників. Пакет Вітольда Фокіна та його партнерів у "Девон" (51%) відійшов структурам, близьким до команди Бойка, а частина частки Злочевського і Коломойського в "Укрнафтобурінні" (45%) стала власністю групи Ставицького.
При цьому власником паю НАК "Надра України" в договорах про спільну діяльність з "Девон", "Сіріус-1" і "Сахалінське" стало ТОВ "Голден деррік" — компанія, біля витоків створення якої стояли структури Ставицького.
Втеча Януковича в Росію давала шанс ущемленим в його каденцію відмотати ситуацію назад. Тому у команд Ставицького і Бойка не було іншого виходу, крім як працювати на випередження, продавши свої активи третій особі.
Джерела ЕП припускають, що Фукс увійшов в українську газовидобуток задовго до революції-2014, а його інтереси в цій ніші представляв російський бізнесмен Володимир Татарчук.
Хто такий Татарчук? В Україні він відомий як засновник Proxima Capital Group — власника 20% британської нафтогазової компанії JKX Oil&Gas Plc.
Остання володіє 10% ПАТ "Укрнафтобуріння" і контролює СП "Полтавська газонафтова компанія", що володіє правами на розробку родовищ у Полтавській області — Ігнатіївського, Мовчанівського, Ново-Миколаївського, Руденківського, Заплавського, Єлизаветівського, Червоноярского і Східного.
Також Татарчук входить до наглядової ради Альфа-Банку Україна, який, як відомо, належить іншому російському бізнесменові Михайлу Фрідману.
Лінійних доказів зв'язку між Фуксом і Татарчуком не існує, але в тому, що Proxima Capital Group залежна від MosCityGroup, немає ніяких сумнівів.
Ось приклад: в інвестиційному портфелі Татарчука його головним активом є холдинг "Росагромаркет". Це підприємство створювалося для побудови мережі оптово-розподільчих центрів в Росії, але де-факто цим займається MosCityGroup, якій належить 30% акцій "Росагромаркета".
"Татарчук — не самостійна фігура. Влітку 2016 року на одному з рад директорів JKX він поводився як людина, який отримав наказ зверху. Щодо спірного питання йому було доведено, що він не правий. Після цього він сказав, що йому потрібно з кимось порадитися", — говорить джерело ЕП.
Привіт від Авакова
11 січня співробітники Нацполіції провели обшук в офісі JKX Oil&Gas Plc.
Формальним приводом стало відкрите ще в 2016 році кримінальне провадження за підозрою у недоплаті податків. Проте неофіційна версія цікавіше.
Згідно з нею маски-шоу в компанії — це своєрідний привіт від команди Авакова. Мовляв, там досі не змирилися з тим, що в результаті маніпуляцій команди Януковича з частками у договорах про спільну діяльність з розробки Сахалінського родовища пай ТОВ "Сахалінське" Котвіцького скоротився майже вдвічі — з 75% до 40%.
Навіть якщо б цього епізоду не трапилось, у Авакова і Фукса все одно є привід для неприйняття. Останній не приховує дружби з міським головою Харкова Геннадієм Кернесом — непримиренним опонентом Авакова.
Загалом, займатися розвитком газового холдингу власнику MosCityGroup, який поки тільки формується, буде ненудно. Однак спостерігати за цим процесом з боку буде ще цікавіше: в команді Фукса не втрачають надії розширити ліцензійну базу українських енергокомпаній до старих кордонів.
У цьому сенсі швидше інших біжить "Голден Деррік". За даними джерел ЕП, у 2016 році компанія виграла суди і отримала на підставі відповідних постанов накази Держгеослужби про відновлення трьох площ: Ново-Диканської, Попаснянско-Самарської і Північно-Перещепинської.
Попереду у "Голден Деррік" — суперечки за відновлення анульованих прав експлуатації ще трьох десятків ділянок. Основна частина з них, 22, знаходиться в Полтавській області, займаючи 70% її території — понад 20 тис кв км
Економічна правда
