Сьогодні вся Україна - і вільні, і окуповані території - обговорює нагальну проблему: чи дієва блокада і чи дійсно в Україні все помре без донбаського вугілля.
Імпульсивний Парасюк і Семенченко, який здобув собі сумнівну репутацію, стали одними з головних організаторів блокади. У чому тільки їх вже не встигли звинуватити: і в пособництві Кремлю, і власних корисливих цілях, і в елементарній тупості, і чи не в зраді Батьківщині, оскільки Україна негайно загине, якщо блокада триватиме ще трішечки.
Ті, кого називають «диванними експертами», щодня аналізують події. Як не дивно, багато хто з них - це цілком поінформовані люди, які не обтяжені прагненням догодити і вашим, і нашим, і в силу цього, мають свободу у визначеннях. Але не всі українці читають Фейсбук, а телевізійні сюжети та інтернет-матеріали вельми часто носять той характер, який запрограмував власник каналу або сайту.
Тому спробуємо систематизувати повідомлення «диванних експертів» і подивитися, далекі вони від істини або все ж таки мають рацію.
В українських верхах вже третій рік поспіль панічно розповідають (спочатку за прем'єрства Яценюка, тепер - Гройсмана), що в Україні негайно все зупиниться, якщо не буде купуватися вугілля з окупованих територій, що альтернативи ахметовському антрациту (всі шахти належать СКМ) абсолютно немає, і Україна на межі енергетичного колапсу. І якщо переглянути публікації з 2014 по 2017 рік - один і той же період, - то вони відрізняються одна від одної виключно датою. Аргументи і навіть цифри - одні й ті ж. Змінилися персоналії, але, схоже, що і вони готові пожертвувати чим завгодно заради торгівлі з ОРДЛО.
До речі, це помітили навіть самі представники терористів і миттєво відреагували, зазначивши, що якщо блокада буде припинена, то за вугілля Україна буде платити в бюджет ОРДЛО, а то вони не дадуть ні тонни. Чи не відчуває Кабмін незручності за дезавуювання слів прем'єра, що це «своє вугілля зі своїх територій»?
Інформаційна щільність зараз дозволяє дуже навіть пильно відстежувати ситуацію в світі. І «диванним експертам» давно вже відомо, що за три роки, що минули з початку окупації, можна було спробувати вирішити це питання не в розпал опалювального сезону, а хоча б в один з трьох літніх сезонів, які вже відбулися.
З 14 теплоелектростанцій України 7 розраховані на антрацит. Ніде в світі антрацит на ці потреби не використовується, але в Україні це було логічно: близькість видобутку здешевлювала виробництво електроенергії. Втім, це ніяк не позначалося на споживачах, для яких електроенергія дорожчала постійно.
Оператори, що надають вугілля з ОРДЛО, це не тільки Рінат Ахметов, який, сяк-так, вважається українським олігархом, хоча йому належить кілька шахт (все той же антрацит!) В Ростовській області (Росія). Це ще й кола Олександра Клименка, Юрія Іванющенка, Олександра Януковича. Про це знають усі. Тобто, торгівля налагоджена саме з цими «власниками тепла». Це їх намагаються представити рятівниками України від холоду і темноти, не називаючи вголос.
До речі в тих же, що належать тому ж Ахметову, об'єднаннях "Павлоградвугілля" і "Добропіллявугілля", що входять в ДТЕК, і на державних шахтах Львівсько-Волинського вугільного басейну видобувається газове вугілля, яке могло б стати альтернативою антрациту - про це говорять фахівці, про це заявляли в свого часу і чиновники Міненерго, благополучно потім замовкнувши це питання. А чому б не запропонувати Інститутові вугільних енерготехнологій НАНУ повністю пропрацювати цю ідею? Але за три роки не знайшлося ані часу, ані коштів. Може, тому що є альтернатива - цілком собі вигідна і прибуткова: торгівля з ОРДЛО?
Відомо, що Україна відмовилася від південноафриканського вугілля: зольність, калорійність - не підходили місцевим ТЕС. Як сказав один з представників продавця: потрібно поступово переводити ТЕС на це вугілля - як людину на нову їжу.
Практично готовий контракт так і не здійснився - через непридатність вугілля.
Але ж цікаво дізнатися, що ДТЕК таки закупив вугілля з ПАР (додамо - за дуже навіть прийнятною ціною!) І успішно спалив його в своїх топках! І воно згоріло! Ну хіба не диво? І те, що ДТЕК купував для себе південноафриканське вугілля, а Україна в цілому - ні, говорить багато про що.
Для адаптації котлів на українських ТЕС, пишуть фахові видання, можна використовувати різні способи: одна частина українського антрациту, одна частина російського, одна частина південноафриканського. Потім перейти на співвідношення 50 на 50: половина українського і половина південноафриканського, з перспективою вийти на 70% південноафриканського і 30% - українського. Що і зробив, мабуть, ДТЕК.
На сьогоднішній день ціна на вугілля в Україні розрахована за формулою "Роттердам +", тобто, вартість торгів на біржі в Роттердамі плюс доставка, припустімо, з ПАР. Тарифи розраховуються за цією формулою - і Україна по них платить. Насправді весь цей час вугілля купувалося на окупованих територіях. Кого обманюють? Себе або пересічного українця?
Втім, інша категорія "диванних експертів" (а ми вже зрозуміли, що це не тільки "люди з вулиці") вважає, що ні в якому разі відмовлятися від торгівлі не можна, тому що формула «Роттердам +» потрібна була для визначення справедливої ціни справедливої ціни на українське вугілля, видобуток якого останніми роками катастрофічно падав, а продовження блокади - це збільшення витрат в країні на все.
Можна багато розмірковувати про блокаду - погана вона чи хороша. Можна говорити про аморальність Семенченко і істеричності Парасюка. Але що сказати про тих, хто вчора воював, а сьогодні бачить, як торгують практично його кров'ю? Чи зігріє таке тепло? Цей вибір уряду навряд чи буде прийнятий тими, хто вважає, що з неконтрольованими територіями не може бути ніякого бізнесу. Зауважте, не просто зв'язку, а саме бізнесу, оскільки нам весь час намагаються підмінити поняття.
І тільки одне є, в чому єдині і прихильники, і противники блокади: кожен повинен усвідомлювати наслідки. Однак сенс вони в ці слова вкладають різний.
Ваш Оглядач InfoKava.com
