Відмінити торги на 40 млн грн, через 7-10 днів збільшити обсяг закупівлі приблизно вдвічі, але при цьому підняти очікувану вартість на п'ять. Провести закупівлю вже за 200 млн грн., підписати договір 13 січня. Тупо? Не вірите? Не може бути?
Може - це державне підприємство #Селидіввугілля і закупівля продукції виробленої, в основному, на непідконтрольних нам територіях.
Пише на своїй сторінці Facebook блогер Oleksii Tamrazov.
Пошук в «Прозорро» на сьогодні видає 564 процедури закупівлі держпідприємства «Селидіввугілля»
- уточнює він.З них 374 завершені:
- 18 завершені відкриті торги;
- 7 переговорних процедур (електроенергія, вода тощо);
- 349 неконкурентних "допорогових" звітів про договори до 200 тис грн (і 1,5 млн грн для робіт). Про це більш докладно написав Юрій Ніколов.
Відкриті торги.
Нас зацікавили скасовані «відкриті» торги.
Їх лише 27.
Три таких закупівлі були оголошені 20 вересня 2016-го року, і скасовані 25-30 жовтня. 9-16 листопада вони були знову оголошені.
За час, що минув між скасуванням і новим оголошенням (9-16 днів), з боку держпідприємства з'явилася вимога банківської гарантії для учасників, і очікувана вартість закупівлі зросла у п'ять разів:
Запасні частини до очисних комбайнів - 6 000 000 грн перетворилося на 49 800 000 грн;
Запасні частини до стрічкових конвеєрів - 13 300 000 грн перетворилося в 47 200 000 грн;
Запасні частини до скребкових конвеєрів - 22 000 000 грн перетворилися в 103 000 000 грн.
Якщо за стрічкових конвеєрів і скребковим ніхто нібито не подавався на перші торги (і це послужило причиною скасування) то з очисними комбайнами щось пішло не так. Два пропозиції завантажені в "прозорро" та торги відмінено з інших формальних причин.
"Просто" в три рази дорожче.
Ціни та найменування, зазначені в даних тендерних пропозиціях, дозволяють стверджувати – «очікувану» підняли вартість у п'ять разів не тільки з-за кількості необхідного обладнання.
Між першими (скасованими) і другими (завершеними) торгами, ціни в середньому зросли у 2,6 рази. За деякими позиціями і в 10 разів.
Це видно на прикладі закупівлі все тих же запчастин для очисних комбайнів на 47,2 млн грн. Взявши ціни пропозицій 23 жовтня за базові, легко порахувати, що вартість даної закупівлі за рахунок збільшення кількості не могла бути понад 19 млн грн. Решта майже 31 млн грн це зростання цін в 2,6 рази (на фото нижче можна побачити деталі).
Що сталося за два тижні і призвело до такого зростання цін - невідомо.
Можливо відповідь на це питання допоможуть знайти міністр енергетики Ігор Насалик або голова профспілок гірників Mihaylo Volinets.
Компанія, де з персоналу є тільки директор.
Торги на 47,3 і 49,8 млн грн виграла компанія де з персоналу числиться один директор – ТОВ «Триалтрейд». Договори були підписані 13 січня 2017. Тоді ж були укладені договори на 103 млн грн з ТОВ «Доненергоекспорт».
У всіх тендерах, де беруть участь «Триалтрейд» і «Доненергоекспорт» звертають на себе уваги тендерні пропозиції начебто двох різних компаній. Документи, опубліковані нібито співробітниками різних компаній, ідентично «недоформатовані» зі зміщеними цифрами в одних і тих стовпцях/клітинках. Схоже на роботу однієї і тієї ж людини.
Виходячи з цін закладених в описаній нами закупівлі, всі три зазначені закупівлі на 200 млн грн можуть у реальності коштувати в 2,6-3 рази дешевше.
Крім того, «допорогові» неконкуретні договору з державними підприємствами вугільної галузі даного регіону мають ще декілька абсолютно нових компаній.
Зокрема, за «Селідоввугіллям» в «прозорро» числяться договору на 110 млн грн з ТОВ «Триалтрейд» і 288 млн грн з ТОВ «Фебреро», ТОВ «Биринг», ТОВ «Доненергоекспорт».
За ДП «Красноармійськвугілля» - 6,7 млн грн з ТОВ «Триалтрейд» і 38 млн грн з ТОВ «Фебреро», ТОВ «Доненергоекспорт».
За «Шахтоуправління південне» - 23,7 млн грн з ТОВ «Триалтрейд», ТОВ «Доненергоекспорт».
Сумарно ці компанії уклали договорів майже на 500 млн грн. Яка в них цінова "логіка" – невідомо. Вибірково проаналізовані звіти до 200 тис грн підтверджують застосування "логіки" множення цін на два або три.
Також варто відзначити кілька цікавих нюансів. Перший – виходячи з нашого дослідження ринку, продукція, яку замовляють вугільні держпідприємства, проводиться на окупованій території.
Другий – влітку цього року були гучні протести і голодування шахтарів, яким не платили зарплату. Один з представників гірників навіть намагався вчинити акт самоспалення. Страйкували саме співробітники «Селідовугілля» і «Червоноармійськвугілля». Після цих протестів, керівництво підприємств змінилося. А ціни на тендерах були помножені на 2-3.
Нижче наводимо «біографію» успішних компаній, одержуючих «помножені» підряди від держпідприємств.
ТОВ «Триалтрейд»
Ця компанія була зареєстрована у квітні 2014-го року. Спочатку вона називалася «ДКІ Груп». Володіли нею двоє жителів Донецька - Дмитру та Наталія Астафуровы.
Пізніше ця фірма була перереєстрована в Києві. Її новим власником став мешканець Рівненської області Засько Олександр Романович. Він же з вересня 2016 року виконує функції директора компанії.
В інтернеті вдалося знайти лише одне згадування про людину з таким ім'ям – його резюме. chrome-extension://ojlcebdkbpjdpiligkdbbkdkfjmchbfd/index.html?target_url=https://www.work.ua/resumes/3500138/
Виходить, що успішний вугільний бізнесмен, який закінчив Соціологічний факультет Київського політеху, ще влітку 2016-го року шукав роботу.
Його вимога по зарплаті, згідно резюме, становила 10 тисяч гривень. Раніше Засько займався ремонтами та будівництвом, був в. о. директора готельно-ресторанного комплексу та адміністратором диско-клубу «Інтонація».
Якщо уважно вивчити тендерну документацію, опубліковану в системі Prozorro ТОВ «Триалтрейд», можна помітити деяку невідповідність підписів від імені Романа Засько. Деякі автографи, можливо, виконані іншою людиною. Але компетентно судити про це, безумовно, можуть тільки профільні експерти.
Набагато цікавіше той факт, що, згідно з тією ж документації, настільки успішної компанії працює аж одна людина. Власне кажучи, це сам засновник і директор Засько.
ТОВ «Фебреро»
Ця фірма була зареєстрована в грудні 2015 року, а розмір її статутного фонду – 150 тисяч гривень.
Адреса прописки фірми – на вулиці Ванди Василевської в Києві. Власником і директором «Фебреро» числиться житель Луганська Олександр Севастьянов.
Докладної інформації про трудовий шлях цієї людини у відкритих джерелах немає. Крім того факту, що він був співзасновником луганської автошколи «Автопілот».
ТОВ «Биринг»
Компанія була зареєстрована у вересні 2016 року. Статутний фонд, як і у випадку «Фебреро» - 150 тисяч гривень. Юридична адреса – на вулиці Ялтинській в Києві.
Засновником і директором цієї компанії є Віктор Слюсаренко. Цей чоловік зареєстрований в місті Ровеньки Луганської області, який знаходиться під контролем так званої «ЛНР».
Жодних згадок про цю людину в відкритих джерелах не вдалося знайти.
ТОВ «Доненергоекспорт»
Єдина з названих, ця компанія, виходячи з офіційних даних, справляє враження «живий».
Вона була зареєстрована ще в 2009-му році в Горлівці Донецької області. Після початку війни, «Доненергоекспорт» був перереєстрований на вулиці Північній в Києві.
Власником компанії є прописана в Горлівці Наталія Горностаєва. Директором фірми значиться Валентин Горностаїв, очевидно, її чоловік.
Ці люди, за нашими даними, контролюють «Доненергоекспорт» весь час його існування.
Крім того, Валентин Горностаїв має відношення до ряду інших підприємств, які працювали у вугільній галузі.
Зокрема, він був власником ТОВ «ТД «Промислові інвестиції», яке в кінці 2013 року отримала підряди від держпідприємства «Торезантрацит» більш ніж на 270 мільйонів гривень.
http://nashigroshi.org/2014/01/13/telefonni-tezky-yanukovycha-otrymaly-153-miljony-vid-torezantratsytu/
Max Nefyodov Volodymyr Groysman Arsen Avakov Юрій Луценко Петро Порошенко
https://prozorro.gov.ua/tender/search/?query=33426253&procedure_t=aboveThresholdUA,aboveThresholdEU&status=complete
https://prozorro.gov.ua/tender/search/?query=33426253&procedure_t=aboveThresholdUA,aboveThresholdEU&status=unsuccessful
- 18 завершені відкриті торги;
- 7 переговорних процедур (електроенергія, вода тощо);
- 349 неконкурентних "допорогових" звітів про договори до 200 тис грн (і 1,5 млн грн для робіт). Про це більш докладно написав Юрій Ніколов.
Відкриті торги.
Нас зацікавили скасовані «відкриті» торги.
Їх лише 27.
Три таких закупівлі були оголошені 20 вересня 2016-го року, і скасовані 25-30 жовтня. 9-16 листопада вони були знову оголошені.
За час, що минув між скасуванням і новим оголошенням (9-16 днів), з боку держпідприємства з'явилася вимога банківської гарантії для учасників, і очікувана вартість закупівлі зросла у п'ять разів:
Запасні частини до очисних комбайнів - 6 000 000 грн перетворилося на 49 800 000 грн;
Запасні частини до стрічкових конвеєрів - 13 300 000 грн перетворилося в 47 200 000 грн;
Запасні частини до скребкових конвеєрів - 22 000 000 грн перетворилися в 103 000 000 грн.
Якщо за стрічкових конвеєрів і скребковим ніхто нібито не подавався на перші торги (і це послужило причиною скасування) то з очисними комбайнами щось пішло не так. Два пропозиції завантажені в "прозорро" та торги відмінено з інших формальних причин.
"Просто" в три рази дорожче.
Ціни та найменування, зазначені в даних тендерних пропозиціях, дозволяють стверджувати – «очікувану» підняли вартість у п'ять разів не тільки з-за кількості необхідного обладнання.
Між першими (скасованими) і другими (завершеними) торгами, ціни в середньому зросли у 2,6 рази. За деякими позиціями і в 10 разів.
Це видно на прикладі закупівлі все тих же запчастин для очисних комбайнів на 47,2 млн грн. Взявши ціни пропозицій 23 жовтня за базові, легко порахувати, що вартість даної закупівлі за рахунок збільшення кількості не могла бути понад 19 млн грн. Решта майже 31 млн грн це зростання цін в 2,6 рази (на фото нижче можна побачити деталі).
Що сталося за два тижні і призвело до такого зростання цін - невідомо.
Можливо відповідь на це питання допоможуть знайти міністр енергетики Ігор Насалик або голова профспілок гірників Mihaylo Volinets.
Компанія, де з персоналу є тільки директор.
Торги на 47,3 і 49,8 млн грн виграла компанія де з персоналу числиться один директор – ТОВ «Триалтрейд». Договори були підписані 13 січня 2017. Тоді ж були укладені договори на 103 млн грн з ТОВ «Доненергоекспорт».
У всіх тендерах, де беруть участь «Триалтрейд» і «Доненергоекспорт» звертають на себе уваги тендерні пропозиції начебто двох різних компаній. Документи, опубліковані нібито співробітниками різних компаній, ідентично «недоформатовані» зі зміщеними цифрами в одних і тих стовпцях/клітинках. Схоже на роботу однієї і тієї ж людини.
Виходячи з цін закладених в описаній нами закупівлі, всі три зазначені закупівлі на 200 млн грн можуть у реальності коштувати в 2,6-3 рази дешевше.
Крім того, «допорогові» неконкуретні договору з державними підприємствами вугільної галузі даного регіону мають ще декілька абсолютно нових компаній.
Зокрема, за «Селідоввугіллям» в «прозорро» числяться договору на 110 млн грн з ТОВ «Триалтрейд» і 288 млн грн з ТОВ «Фебреро», ТОВ «Биринг», ТОВ «Доненергоекспорт».
За ДП «Красноармійськвугілля» - 6,7 млн грн з ТОВ «Триалтрейд» і 38 млн грн з ТОВ «Фебреро», ТОВ «Доненергоекспорт».
За «Шахтоуправління південне» - 23,7 млн грн з ТОВ «Триалтрейд», ТОВ «Доненергоекспорт».
Сумарно ці компанії уклали договорів майже на 500 млн грн. Яка в них цінова "логіка" – невідомо. Вибірково проаналізовані звіти до 200 тис грн підтверджують застосування "логіки" множення цін на два або три.
Також варто відзначити кілька цікавих нюансів. Перший – виходячи з нашого дослідження ринку, продукція, яку замовляють вугільні держпідприємства, проводиться на окупованій території.
Другий – влітку цього року були гучні протести і голодування шахтарів, яким не платили зарплату. Один з представників гірників навіть намагався вчинити акт самоспалення. Страйкували саме співробітники «Селідовугілля» і «Червоноармійськвугілля». Після цих протестів, керівництво підприємств змінилося. А ціни на тендерах були помножені на 2-3.
Нижче наводимо «біографію» успішних компаній, одержуючих «помножені» підряди від держпідприємств.
ТОВ «Триалтрейд»
Ця компанія була зареєстрована у квітні 2014-го року. Спочатку вона називалася «ДКІ Груп». Володіли нею двоє жителів Донецька - Дмитру та Наталія Астафуровы.
Пізніше ця фірма була перереєстрована в Києві. Її новим власником став мешканець Рівненської області Засько Олександр Романович. Він же з вересня 2016 року виконує функції директора компанії.
В інтернеті вдалося знайти лише одне згадування про людину з таким ім'ям – його резюме. chrome-extension://ojlcebdkbpjdpiligkdbbkdkfjmchbfd/index.html?target_url=https://www.work.ua/resumes/3500138/
Виходить, що успішний вугільний бізнесмен, який закінчив Соціологічний факультет Київського політеху, ще влітку 2016-го року шукав роботу.
Його вимога по зарплаті, згідно резюме, становила 10 тисяч гривень. Раніше Засько займався ремонтами та будівництвом, був в. о. директора готельно-ресторанного комплексу та адміністратором диско-клубу «Інтонація».
Якщо уважно вивчити тендерну документацію, опубліковану в системі Prozorro ТОВ «Триалтрейд», можна помітити деяку невідповідність підписів від імені Романа Засько. Деякі автографи, можливо, виконані іншою людиною. Але компетентно судити про це, безумовно, можуть тільки профільні експерти.
Набагато цікавіше той факт, що, згідно з тією ж документації, настільки успішної компанії працює аж одна людина. Власне кажучи, це сам засновник і директор Засько.
ТОВ «Фебреро»
Ця фірма була зареєстрована в грудні 2015 року, а розмір її статутного фонду – 150 тисяч гривень.
Адреса прописки фірми – на вулиці Ванди Василевської в Києві. Власником і директором «Фебреро» числиться житель Луганська Олександр Севастьянов.
Докладної інформації про трудовий шлях цієї людини у відкритих джерелах немає. Крім того факту, що він був співзасновником луганської автошколи «Автопілот».
ТОВ «Биринг»
Компанія була зареєстрована у вересні 2016 року. Статутний фонд, як і у випадку «Фебреро» - 150 тисяч гривень. Юридична адреса – на вулиці Ялтинській в Києві.
Засновником і директором цієї компанії є Віктор Слюсаренко. Цей чоловік зареєстрований в місті Ровеньки Луганської області, який знаходиться під контролем так званої «ЛНР».
Жодних згадок про цю людину в відкритих джерелах не вдалося знайти.
ТОВ «Доненергоекспорт»
Єдина з названих, ця компанія, виходячи з офіційних даних, справляє враження «живий».
Вона була зареєстрована ще в 2009-му році в Горлівці Донецької області. Після початку війни, «Доненергоекспорт» був перереєстрований на вулиці Північній в Києві.
Власником компанії є прописана в Горлівці Наталія Горностаєва. Директором фірми значиться Валентин Горностаїв, очевидно, її чоловік.
Ці люди, за нашими даними, контролюють «Доненергоекспорт» весь час його існування.
Крім того, Валентин Горностаїв має відношення до ряду інших підприємств, які працювали у вугільній галузі.
Зокрема, він був власником ТОВ «ТД «Промислові інвестиції», яке в кінці 2013 року отримала підряди від держпідприємства «Торезантрацит» більш ніж на 270 мільйонів гривень.
http://nashigroshi.org/2014/01/13/telefonni-tezky-yanukovycha-otrymaly-153-miljony-vid-torezantratsytu/
Max Nefyodov Volodymyr Groysman Arsen Avakov Юрій Луценко Петро Порошенко
https://prozorro.gov.ua/tender/search/?query=33426253&procedure_t=aboveThresholdUA,aboveThresholdEU&status=complete
https://prozorro.gov.ua/tender/search/?query=33426253&procedure_t=aboveThresholdUA,aboveThresholdEU&status=unsuccessful
