За юліанським календарем, якого дотримується Православна церква, перший день різдвяних свят випадає на 7 січня. Період від Різдва до Стрітення Господнього (15 лютого) називається святками.
Різдво – одне із найважливіших релігійних свят, пов'язане з народженням Ісуса Христа. Як стверджує християнське вчення, діва Марія народила сина і сповила його в яслах. Тому червоний кут, де стояла кутя з узваром, називали «яслами». Саме кутя та узвар є своєрідним символом смерті Сина Божого. Ці продукти готують на поминальну трапезу.
З початком Різдва вже можна було їсти незабаром (м'ясну і молочну їжу). Саме на це свято в кожному господарстві кололи свиню, щоб приготувати різноманітні м'ясні страви. Адже, в народі однією з улюблених різдвяних традицій було ходити в гості.
Існувало негласне правило - до обіду жінки не ходили до сусідів. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажану гостю», замикали двері; якщо ж першим приходив чоловік, його пригощали святковим обідом. Традиційно, у другій половині дня старші члени громади збиралися в групи, а молоді хлопці та дівчата починала колядувати. На Поділлі робили це лише 8 січня, у другий день Різдва.
Різдвяні колядувальники завчасно обирали собі голову ватаги, «кози», «пастуха» та ін. персонажів дійства.
Козу одягали у вивернутий на виворіт кожух, кріпили на голову бутафорські роги, одягали дзвіночок на шию. У різних регіонах України традиції колядування відрізнялися одна від одноъ, але обов'язковим атрибутом була різдвяна зірка, яку носив береза, голова колядувальників.
Ватаги колядувальників ходили по дворах і просили дозволу заколядувати, коли господар дозволяв, починали грати веселе і смішне подання і співали вітальні пісні, в яких славили господаря і господиню будинку. Якщо в родині були діти, котрі довго не розмовляли - їм давали напитися води з ритуального дзвіночка. Якщо в будинку жила молода дівчина, саме вона обдаровувала колядовальщиков горіхами, яблуками та солодощами.
Українські колядки:
У деяких районах нашої країни, колядували не тільки хлопчики, але й дівчатка. Чим більше колядувальників відвідає будинок – тим вдаліше і благополучнішим буде наступний рік. Господарі винагороджували віншувальників. Молодь отримані страви і гроші збирала на «щедрі вечорки», які справлялися на другий день Різдва, 8 січня. На ці посиденьки старших не запрошували.
У світле свято Різдва Христового також існує звичай ділиться з ближніми просфору (свяченим хлібом).
А ось традиція наряджати ялинку з'явилася в Україні відносно недавно, після II Світової Війни. До цього будинку прикрашали ялиновими або сосновими гілками.
З різдвом пов'язано чимало повір'їв і прикмет.
За різдвяного дня передбачали погоду і врожай.
Якщо день видався сонячним – на врожай пшениці.
На Різдво йде сніг – буде щедрий урожай озимих.
Зелене Різдво – білий Великдень.
Який день Різдва, такий і на Петра (12.07).
В який день тижня Різдво – у той же день треба починати жнива.
Якщо вранці випав сніг – це обіцяло багатий і щедрий рік.
За матеріалами: meteoprog.ua
