Про січень в народі кажуть: скільки днів – стільки й свят. У переддень Різдва, 6 січня, кожна українська родина готувала першу кутю. Святвечір, або багата кутя – суто сімейне свято. Як правило, його святкували ввечері, коли за обрядовим столом збиралася вся родина.
Святий вечір – одне з найголовніших православних свят. Його відзначають напередодні Різдва Христового. У різних областях України були свої обряди і традиції святкування Святвечора. Повсюдно існує традиція приготування першої куті. Її називали багатою, оскільки крім неї готували 11 пісних страв, серед яких обов'язково повинен бути червоний борщ, риба, гриби, пироги з капустою і квасолею, картоплю та узвар (узвар).
Протягом усіх різдвяних свят, які тривали від Різдва (7.01) та до Хрещення Господнього (19.01), в кожному будинку тричі варили кутю – багату, щедру і голодну. Кутю традиційно готували з пшеничного чи ячмінного зерна (на півдні України з рису).
Кутя – основна їжа в переддень Різдва, тому з нею пов'язано багато обрядів. Є навіть прикмета: «Якщо зерна піднялися через край горщика – на добробут, а якщо запали - це недобрий знак». Кутю заправляли медом і товченим маком, родзинками і горіхами. Усе це розмішували узваром.
Святвечір: українські обряди та традиції
На Волині напередодні Різдва вносили сніп сіна і стелили його під столом. Сіно мало пролежати до Хрещення. Хорошим знаком вважалося, якщо на ньому вляглася спати собака або кішка. На заході України до хати вносили плуга або ярмо, а в деяких областях випікали здобу у формі збруї.
Як тільки на небі з'являлася перша вечірня зірка, вся родина сідала за щедрий стіл. Урочиста вечеря складалася з дванадцяти різноманітних страв, а звідси й назва «багата кутя».
Першим за стіл сідав господар, за ним інші члени родини. Під час святкової вечері намагалися не виходити з-за столу, розмовляли пошепки. Вставши, глава сім'ї пропонував пом'янути покійних родичів і запросити їх на Святвечір. Вважалося, що саме в цей вечір всі родичі, близькі й далекі, повинні прийти в будинок. Для них звільнялося місце за столом, і ставились додаткові прилади. Слідом за господарем будинку, всі члени сім'ї повторювали молитву. Обряд поминання покійних існував у всіх регіонах. Звичай відрізнявся тим, що в одних випадках цим дійством започатковували вечерю, в інших – закінчували.
Наступну молитву виголошували за живих – усіх членів сім'ї. Бажали щастя, благополуччя і здоров'я. Після цього господар брав свічку та миску з кутею і, поклонившись до чотирьох кутів, передавав страву дружині. Перед тим як почати їсти, старійшина зачерпнувши ложкою куті, підкидав її до стелі – «на приплід». Скільки прилипне зерняток – стільки ягняток та іншої живності з'явиться в новому році.
Кожен з присутніх, з'ївши три ложки куті, мав посмакувати всі страви, завершували трапезу ще раз кутею та узваром.
Після святкової вечері діти відносили їжу хрещеним та бабам-повитухам. На Херсонщині робили це напередодні вечері. Матері клали на тарілку калачі, книш і солодощі. Діти, прийшовши до хрещених говорили:
- Добрий вечір! Мама і тато прислали вам хліб-сіль і вечерю...
Хресні забирали принесену вечерю і взамін давали свою. Дітей пригощали горіхами і солодощами, давали гроші.
Традиційно на Святвечір ворожили на погоду:
Заметіль у переддень Різдва - буде рання листя.
Якщо в перші дні різдвяних свят іній на деревах - буде хороший урожай хліба.
Якщо Різдво тепле - весна холодна.
Іній або сніг - на мокре літо і врожай зернових.
Сніг іде – врожай яблук.
З Різдвяного святвечора сонце йде на літо, а зима — на мороз.
Завірюха - бджоли добре роїтимуться.
На небі багато зірок - урожай на горох.
За матеріалами: meteoprog.ua
