До появи паперових грошей використання монет призводило до великих незручностей. Коли в 1748 році М. В. Ломоносову видали премію в 2000 карбованців монетами, виявилось, що премія важила близько тонни. Ломоносов змушений був найняти кілька возів.
На індійських банкнотах завжди є шпилькові проколи на лівому полі. Вони виникають тому, що в цій країні прийнято брошурувати грошові знаки у пачки. Раніше їх прошивали нитками.
В столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді діє спеціальний банк для жінок. Тут всі співробітники і клієнти — жінки. Це дає можливість жінкам брати участь в економічному житті, не порушуючи вимог ісламу.
У Сполучених Штатах діє закон, який забороняє робити копії платіжних документів. У 1893 році був заарештований і оштрафований художник, який зобразив на своїй картині три американські банкноти у всіх подробицях.
Бюро гравіювання і друку роблять спеціальні випуски для багатих колекціонерів: листи нерозрізаних банкнот, на яких розміщуються від 4 до 32 грошових знаків. Такі листи офіційно продаються за ціною вище своїх номіналів і виходять в обмеженій кількості.
Незвичайний випадок підробки грошей стався в Перу: банкноти друкували ув'язнені однієї з в'язниць. Коли справа дійшла до суду, судді виявилися в скрутному положенні: всі злочинці вже були засуджені довічно.
Найбільш відомим пограбуванням XX століття став напад в Англії на поїзд, що перевозив гроші, який стався 7 серпня 1963 року. Здобич склала 2 631 684 фунтів стерлінгів. До речі, всі грабіжники згодом були заарештовані і засуджені на різні терміни.
Найбільшу колекційну ціну кількості грошових знаків, що мають право обігу, має банкнота США 1934 р. випуску номіналом в 10 000 доларів. Каталоги оцінюють такий знак, що знаходиться в банківському збереженні, в 30 тисяч доларів.
Найжахливішу інфляцію в історії пережила Німеччина. Після Першої світової війни, щоб розрахуватися з боргами, уряд Німеччини став друкувати нічим не забезпечені гроші, і відразу вартість паперової марки поповзла вниз. Менш ніж за два роки, з 1922 по 1923 рік, ціни в Німеччині злетіли на недосяжну висоту. Наприклад, ціна німецької поштової марки виросла з 20 пфенігів до 500 мільярдів марок.
У 2004 році найбільші корпорації США домоглися від державного казначейства права розміщувати на доларах свою рекламу. За грошима з рекламними текстами вже полюють колекціонери.
