"Громадське радіо" опублікувало запис бесіди з одним з викрадених, незаконно утримуваних, а потім видворених з так званої "ДНР" російських журналістів - Сергієм Єрженковим.
"Нас викрало збройне бандформування, яке не має ніякого юридичного статусу, насильно вивезло нас і незаконно утримувало, сказав в бесіді з Громадським Сергій Єрженков, журналіст «Дождя».
Сергій Єрженков і Василь Полонський, кореспонденти московського телеканалу «Дождь», під час свого відрядження в «ДНР» 25 листопада близько 20:00 за Москві перестали виходити на зв'язок. Перед зникненням Полонський встиг повідомити в редакцію про те, що їх затримали співробітники так званого «Міністерства держбезпеки» «ДНР».
Сергій Єрженков, кореспондент телеканалу «Дождя», видворений з «ДНР», розповів, як все відбувалося.
[B] Ірина Ромалійська: [/ b] Що там відбувалося насправді?
[B] Сергій Єрженков: [/ b] День тому я зустрічався з людьми, які повинні були мені передати якусь інформацію на умовах анонімності. Коли я повернувся, Василь в цей час спав, і я не міг потрапити в квартиру, тому в цей час познайомився з сусідкою. Вона сказала, що сюди вже приходили якісь люди, які представлялися і показували посвідчення так званого «МГБ». Я зрозумів, що це, швидше за все, по нашу душу, і вже тоді було зрозуміло, що за нами встановлено стеження.
25 листопада десь о 20 годині за московським часом до нас в квартиру, яку ми знімали, постукали і представились сусідами. Василь відкрив, і на нього відразу наставили дула автоматів. Було близько 5 або 6 чоловік. Вони сказали, що представляють держбезпеку «Донецької республіки», а ми ганьбимо честь і гідність їх республіки. На той час ми пробули там півтора дня.
[B] Михайло Кукін: [/ b] Коли ж ви встигли за такий короткий час зганьбити їх честь?
[B] Сергій Єрженков: [/ b] Я думаю, що за мною просто було встановлено стеження, а ми зустрічалися з деякими людьми. Справа в тому, що влада «ДНР» не може бути монолітною, і всередині неї теж є розбіжності, якими ми і намагалися скористатися, зустрічаючись з певними людьми. Інформатори нам розповідали, як влаштований бізнес в республіці.
[B] Ірина Ромалійська: [/ b] Тобто там вони є опозиціонерами?
[B] Сергій Єрженков: [/ b] Я б не сказав, що вони опозиціонери. Просто, розумієте, коли йде поділ в умовах ресурсів, які все меншають, а Москва, я так розумію, все менше і менше дає грошей, починається внутрішня боротьба.
Треба сказати, що там ніхто не хоче говорити на камеру, тому всі наші зустрічі носили анонімний характер. Максимум, що я міг зробити - це записи на телефон, але під час затримання мені його просто розколошматили, оскільки в молодій «республіці» немає кіберспеціалістов, які могли б просто видалити це все. Також вони отримали доступ до всіх моїх акаунтів в соціальних мережах і електронній пошті і викачали звідти всю інформацію.
[B] Ірина Ромалійська: [/ b] Що було далі, куди вас повезли?
[B] Сергій Єрженков: [/ b] Нас повезли в так звану будівлю «МГБ», яка знаходиться на вулиці Тараса Шевченка (скоріше за все бульвар Шевченка - ред.). Вони всіляко підкреслювали, що вивозять нас не в ліс і не надягають нам мішки на голову, а везуть в будівлю «МГБ».
І в цей самий момент, коли ми їхали, одного з них людей я відразу ідентифікував як москвича по «москальській» вимові, якою і я володію. Тобто найголовніший, який представився як Сергій Миколайович, швидше за все, був куратором з Москви або ФСБ. В кінці, коли він вже перепроваджував нас через кордон, він просив передати привіт Саші.
Михайло Кукін: Кого він мав на увазі?
Сергій Єрженков: Я вважаю, що Бородая. І потім він також сказав: «Головне нам з вами не зустрічатися в одних московських ресторанах».
Нас доставили в «МГБ» о 9 годині вечора за місцевим часом, де ми провели приблизно до 3-4-х годин ночі. Поруч з нами сидів чоловік грузинської зовнішності (я його раніше десь бачив і зараз намагаюся зрозуміти, хто він), він наставив на нас автомат Калашникова і грав прикладом, питав про телеканал «Дождь», про Ксенію Собчак. А в цей час якраз видаляли всі записи, які у нас були на електронних носіях.
Через 3 години, до нас спустився цей же Сергій Миколайович, який був головним в цій групі і сказав, що ми видворені з «ДНР», і в'їзд сюди нам тепер назавжди заборонений. Нас посадили в якийсь джип, і в ньому ми поїхали до кордону. Це все виглядало дуже стилістично і нагадувало другий сезон «Фарго»: погойдується джип, який проїжджає через Іловайськ, і люди в пальто з автоматами Калашникова.
Приїхали ми до кордону, вони привіталися з нашими прикордонниками і сказали: «Їх потрібно отчебуречіть в Ростов». Це вони мали на увазі доставити нас.
З огляду на, що Росія не визнає «ДНР», у мене виникає питання до ФСБ Росії: «З якого це часу уздовж російського кордону розгулюють озброєні до зубів люди з автоматами Калашникова, при цьому вони вітаються і мають неформальні відносини з нашими прикордонниками?» Хотілося б , щоб по цій ситуації провели внутрішнє розслідування, хоча надії на це немає ніякої.
Ірина Ромалійська: Чи застосовувалися до вас фізичні заходи впливу?
Сергій Єрженков: Коли вони увірвалися до нас в квартиру, у них був досить кровожерливий настрій. Я намагався апелювати до закону, говорити, що в такому випадку нам передбачений адвокат, що вони повинні хоча б представиться нам і показати своє посвідчення. Але насильство не застосовувалося. Я думаю, багато в чому, тому що Василь, коли ми їхали в машині, встиг повідомити про цей інцидент в редакцію. Після слів Василя, я думаю, вони отримали відповідний сигнал і вели себе більш, ніж мирно, якщо не враховувати, що на нас були наставлені автомати для психологічного тиску.
Я знаю, що наші колеги з «Дождя» дзвонили всім, в тому числі людям з Адміністрації Президента, піднявся шум, думаю, це нас і убезпечило.
Михайло Кукін: Наскільки я розумію, у них не було мети отримати від вас якісь свідчення, швидше, була мета стерти інформацію?
Сергій Єрженков: Так. Вони повністю знищили мій телефон, знесли і запаролили всю систему на моєму ноутбуці.
Ірина Ромалійська: Депутат російської Держдуми Євген Ревенко заявив, що потрібно ініціювати перевірку в зв'язку з вашим затриманням. Чи отримала ця історія якесь розвиток ?
Сергій Єрженков: На даний момент я не можу вам нічого сказати, тому що з Євгеном Ревенко я знайомий тільки поверхово, ми тільки один раз говорили з ним по телефону. Але зі мною зв'язалися люди, які допоможуть мені оформити скаргу до Європейського суду з прав людини, тому що, якщо відкинути всі емоції, і керуватися тільки законами Російської Федерації, України і міжнародного права, по суті, нас викрало збройне бандформування, яке не має ніякого юридичного статусу, насильно вивезло нас і незаконно утримувало. Це ряд статей Кримінального кодексу Росії, України і міжнародного права.
Ця історія закінчилася більш-менш благополучно. Але всі, журналісти і не тільки, повинні розуміти, що вирушаючи на окуповану територію Донбасу, вони будуть мати справу з терористами, а не прихильниками якогось там міжнародного права.
