Осінні події в Києві - чи будуть сутички? Вірогідність зіткнень, які могли б перерости в масові безстрокові протести і сутички, підірвати владу, практично відсутня. Але локальні сутички цілком можуть бути.
Такий прогноз сьогоднішній ситуації в Києві дав журналіст Юрій Бутусов. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці
Також упевнений, що в Києві зіткнення не набудуть характеру збройного протистояння.
Єдина соціальна група в суспільстві, здатна самоорганізовуватися, висунути лідерів і налагодити субординацію, дисципліну і взаємодію - це учасники війни.
Вони також сильно обурені багатьом, що відбувається в країні. Але йде війна, і ті, хто був на фронті і є на фронті не будуть в цих умовах діяти на підрив ситуації всередині своєї країни, навпаки, будуть допомагати стабілізації. Це не означає, що дана позиція буде весь час. Не можна виключити, що настрої в суспільстві після листопада стануть більш радикальні, і акції протесту стануть більш системними.
Без сильної організованої підтримки учасників АТО будь-які протести не будуть мати стрижня і моральної ваги. Спроба будь-якої політичної сили розгойдати ситуацію і організувати активні дії щодо блокади, осади і т. п. чого-небудь без атошників провалиться. Втім, варто повторити, такий настрій зараз проглядається, але взимку може змінитися.
Які сили хочуть вийти на Майдан?
1. Звичайні українці, для яких Майдан в ці дні - важливий комунікаційний майданчик. Люди все одно будуть йти, ми всі будемо йти, і це здорово, що нас буде об'єднувати площа.
2. Політичні партії хочуть вивести прихильників для декларації своєї позиції. Це законно. Хтось із них хоче дострокових виборів - і це теж законно. нехай. Влада повинна відповідати на такі претензії насамперед стратегіями і результатами реформ. Без цього проблема не вирішується.
3. Радикальні політичні групи, які хочуть заявити про себе і про свої вимоги. Без підтримки учасників АТГО такі групи не зможуть розширити масштаби своєї діяльності. Вони будуть декларувати свої гасла, тому що Майдан для них насамперед комунікаційний майданчик, а не поле бою.
4. Наймані учасники замовних протестів. Так, таких багато, бо найняти натовп зараз коштує зовсім недорого. Ці люди можуть навіть розбити намети, але вони і їхні гучномовні вожді загалом нешкідливі, вони працюють, але ризикувати своєю шкурою не збираються.
Політична конкуренція посилилася, ораторів буде чимало. Це теж нормально, треба звикати, вникати.
Які загрози?
1. Основні загрози - використання масових акцій як фону для терористичних атак. наприклад, так як це було в лютому 2015-го в Харкові.
2. Це можуть бути окремі наші люди, які захочуть кулею або гранатою вирішити всі проблеми нашого суспільства. Ми пам'ятаємо, що після мітингу 31 серпня 2015-го, доброволець кинув гранату і вбив чотирьох військовослужбовців Нацгвардії. Це безглузде вбивство співвітчизників викликало у багатьох відразу і різке засудження.
3. Або малі групи російських диверсантів. Досить згадати. що проросійські громадські організації нікуди не поділися, вони продовжують роботу. І в 2014-му вони стали вербувальної середовищем для російських спецслужб. Командиром ударної групи в загоні Гіркіна, яка розв'язала війну, був киянин Сергій Журиков. Ще один киянин Антон Михайлов став командиром російської диверсійної групи в Харкові і був убитий коли йшов на завдання з магнітною міною. Російську агентуру сильно вибили і зачистили, але знайти поодинці або малу групу російські спецслужби зможуть.
Які висновки повинна зробити влада?
У протестних настроїв є реальні підстави. І цим настроям треба давати адекватну відповідь. Треба проводити реальні реформи, реально залучати громаду до управління державою, шукати більш ефективні стратегії.
Тим більше. якщо у нас дійсно відсутні чіткі і консолідовані програми розвитку самої влади, і в самій владі теж постійно йде боротьба за владу, л\поділ сфер впливу. і є гостра проблема взаємодії, злагодженості і компетентності.
Без об'єднання уряду і президента навколо стратегій розвитку турбулентність буде постійною. Об'єднувати повинні ідеї.
чи Варто виходити на Майдан?
Право на протест - гарантоване Конституцією. Тим більше Майдан - важливе місце у ці дні для всіх українців. Майдан - це місце для комунікацій і напрацювання горизонтальних зв'язків.
Так, на Майдані можуть поставити намети. так, там буду палити багаття і це може навіть не дуже презентабельно виглядати. Але це не підстава щось забороняти.
Треба вести комунікаційну роботу, треба спілкуватися, треба дивитися в очі, а не зажиматься тільки в рамках "фейсбуку", де люди іноді відриваються від життя з-за емоційних інформприводів, які барабанять по психіці кожен день.
Радикалізація найбільше відчутна при листуванні в соцмережах, де люди люблять матюкатися, не дивлячись в очі співрозмовнику. Тільки живе спілкування може змінити таке ставлення.
Майдан - це місце, де не страшно, давайте не забувати про це. І нехай краще туди вийде багато мотивованих, освічених людей, ніж це простір буде освоюватися тільки якимись маргіналами.
Треба пам'ятати про правила безпеки. не забувати, що йде війна, але звичка виходити на Майдан зміцнює українське суспільство. Так, цим користуються і наймані мітингувальники, і підставні фейкові персони, і самозакохані та інші та інші. Але такі неминучі витрати демократії і свободи. Чесних,адекватних громадян на Майдан виходить набагато більше і вони там потрібні, щоб спілкуватися з тими, хто, може, чогось не розуміє. Люди навчилися відчувати і розуміти фальш і нещирість, наше суспільство дорослішає.
Майдан - це точка мобілізації нації. місце зустрічі патріотів. Це точка нашого болю і нашої пам'яті про час, коли ми були єдині і наша спільна доля висіла на тонкій ниточці, і кожен з нас кожним словом і кожним вчинком хотів врятувати нашу спільну країну.
І що б тут не відбувалося, треба шанувати пам'ять тих, хто віддав свої життя взимку 2014-го. щиро вірячи, що ми, живі, на цій крові зуміємо врятувати незалежну вільну Україну, зробити її сильною. Їх пам'ять не можна образити.
