Три голови ОДА і 15 мерів підписали звернення до влади з проханням підтримати законопроект про впровадження електронного квитка. За їхніми підрахунками, економічний ефект перевищить 17 млрд грн на рік.
Останні місяці активно обговорюється впровадження електронного квитка у різних містах України.
Хоча деякі міста вже робили спроби запустити єдиний квиток на всі види транспорту, з різних причин, в основному, законодавчим, ці спроби обмежувались метро і маленькими тестовими лініями.
На жаль, часто те, що в Україні називають реформою або інновацією, в світі вже давно впроваджено. Так, в Гонконзі картка Octopus для проїзду в транспорті працює з 1997 року, а найвідоміший електронний квиток Oyster card в Лондоні — з 2003 року.
Хороша новина в тому, що Україна може відразу взяти нові технології і швидко їх запустити. Вчитися на помилках інших і запускати — найкрутіше.
Запустити можна, але навіщо?
Оплата у будь-якому виді транспорту через один пластик — це зручно, не треба шукати готівку або принижуватися, доводячи, що ти пільговик.
Електронна картка транспорту або жителя одразу враховує, за скільки проїздів людина заплатила і на які пільги має право.
Також місто отримує статистику транспортних потоків, може оптимізувати маршрути і компенсувати пільги за реальними розрахунками, відстежуючи, наприклад, чи проїхали маршрутки по призначеному маршруту.
Електронний квиток — не просто пластик, це реальна реформа по всім кращим принципам європейської практики, інноваційне рішення, що спрощує життя, децентралізація і передача повноважень містам, боротьба з корупцією і виведення грошей з "тіні". Це масштаби, що впливають на всю економіку країни.
Протягом останніх місяців 15 мерів міст і три голови ОДА підписали звернення до міністрові інфраструктури Володимиру Омеляну, голові Верховної Ради Андрію Парубію і прем'єр-міністру Володимиру Гройсману з проханням підтримати законопроект 4121 для впровадження електронного квитка.
Законопроект вводить поняття "електронний квиток" і дає можливість містам самим приймати рішення про надання пільг та умов перевезень.
Після децентралізації міста можуть самі розпоряджатися своїми надходженнями в бюджет від транспортних послуг. Це означає, що місто не тільки відповідає за рівень надання послуг, але після прийняття законопроекту 4121 зможе впровадити електронний квиток як альтернативу або заміну паперовим квитками.
Надання транспортних послуг, на жаль, майже завжди збиткове, тобто витрати та інвестиції перевищують надходження від оплати за проїзд. З одного боку — зарплати великого штату співробітників, з іншого — постійна потреба в оновленні автопарку, вік якого часто більше 20 років.
Через кожне підвищення надходжень до бюджету — швидше не прибуток, а спосіб зменшити збитки. Це дозволяє більш ефективно надавати транспортні послуги і швидше оновлювати автопарки.
Наприклад, у Дніпрі в 2016 році прогнозується 377 млн проїздів, з них більша частина — на автобусах-маршрутках.
Обсяг наданих транспортних послуг — приблизно 1,4 млрд грн. За мінімальними оцінками, 20% транспортних послуг — у "тіні", і повне впровадження електронного квитка дозволило б вивести з "тіні" приблизно 350 млн грн на рік. Це можна порівняти з 4% міського бюджету, хоча не вся сума, виведена з тіні, перейде прямо в міський бюджет.
Якщо масштабувати цю логіку на 15 міст та області, які підписали звернення, то при повному впровадженні електронного квитка виведена з "тіні" сума може скласти понад 7 млрд грн на рік.
Враховуючи, що закон буде працювати на всю Україну, а у впровадженні проекту зацікавлені всі міста, ефект міг би перевищити 17 млрд грн в рік, враховуючи інвестиції. Це дорівнює приблизно 3% всього бюджету України.
Впровадження електронного квитка — це реальна реформа замість кредитів. Кредити — це життя за рахунок завтрашнього, а реформи — це поліпшення сьогоднішнього і можливість інвестувати в завтрашнє.
Яника Мірило,
радник міністра інфраструктури України, заступник міського голови Дніпра
epravda.com.ua
