Кажучи про електронну пошту Владислава Суркова, помічника Путіна і його "сірого кардинала" Олексій Мінаков з упевненістю стверджує, що все таємне колись стане явним.
В українській медіасфері думки розійшлися - хто всерйоз вважає, що хакери зламали пошту, а хтось відверто сміється над цим, називаючи погано зліпленим фейком. Але про все по порядку.
Зламана пошта [email protected] - фейк чи не фейк?
Достовірність пошти підтвердили два радника міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк та Антон Геращенко, а також частково СБУ. Але варто їм вірити?
Вже з першого погляду кілька безглуздо виглядає те, що помічник Суркова, Павло Карпов, підписується в кінці листа своїм псевдонімом Павлов, хоча в поле адреси вказано саме Павло Миколайович Карпов. Дивна конспірація.
Є й інші зауваження у скептиків. Це і українізми в тексті, і орфографічні помилки, і сам формат сканування, а не слово, і т. д.
Більше того, волонтеры InformNapalm не розглядали справжність даної зламаної скриньки. Так як очікували дамп з іншої зламаної пошти [email protected], який пізніше опублікували синхронно з Киберальянсом.
Взагалі, без дампа волонтери не дають ніяких оцінок інформації, інакше це ворожіння на кавовій гущі. Тому на даний момент план "Шатун" по дестабілізації ситуації в Україні не можна сприймати всерйоз. А моя особиста думка - це фейк.
Інша ситуація зі зламаної пошти адміністратора Суркова. Вона абсолютно достовірна. Зламана пошта [email protected] - не фейк.
Це підтверджено волонтерами InformNapalm. Та й, власне, будь-якого адекватного людині зрозуміло, що 1 Гб матеріалів - листи з вкладеннями - з низькою ймовірністю можуть бути об'єктом штучного створення. Тому відразу можна перейти до аналізу змісту пошти, яка є у відкритому доступі лише до 2014 року, решта - аналізують спецслужби.
Вхідні повідомлення адміністратора Суркова наповнені якісно виконаними щоденними мониторингами українського телеефіру. Ну, переживають наші сусіди, чим "годує" голови українців. Також на щоденній основі готується огляд політичних процесів в Україні та "управлінські рішення влади і значущі зміни в контролі бізнесу України". На підставі цього ви й самі можете зробити висновок про значення України для Росії. Причому, це ретельне спостереження за Україною було і до Евромайдана і військового вторгнення РФ.
Заява лідерів маріонеткових псевдодержав "днр" і "лнр" теж на контролі. Мабуть, щоб не бовкнули чого. Згоден, за такими нездарами потрібне око та око.
На особливому рахунку у Суркова не тільки Україна, але і Абхазія і Південна Осетія. Щодня моніториться динаміка суспільно-політичних процесів у цих регіонах.
Є лист від якогось Івана Демідова з анкетою по українському екс-депутату Олександру Шепелеву. І найцікавіше - це не те, що він має кілька паспортів різних держав, як зазначено в анкетних даних.
А те, що вказані контакти в Росії, через які він буде вирішувати питання про перебування в Росії за грошову винагороду. Це, взагалі, п'ять балів.
Є лист від представника МЗС України Андрія Плахотнюка з планом дій щодо синхронізації кроків України і РФ, спрямованих на повну імплементацію Мирного плану Президента України П. Порошенко, станом на 25 серпня 2014 року. тобто це ще до Мінських угод. До речі, на відміну від Мінських домовленостей, в цьому плані прописані навіть конкретні терміни щодо спільних кроків РФ і України.
А ось кумедний коментар людини з команди Суркова - Михайла Мамонова. Він скаржиться, що "президент" Абхазії Хаджимба щось там самостійно підписав, без узгодження, а це негативний сигнал.
Дивно, але "Звернення мирних жителів Донбасу до української громадськості" було написано ще в Кремлі і узгоджувалося у Суркова в кінці серпня 2014 року. Цілий тиждень це "Звернення" чекало своєї години і лише 2 вересня його побачив світ.
У липні 2014 року на пошту адміністратора Суркова прийшов лист з аналізом політичної ситуації в Україні з точки зору виборів. Кремль чітко розумів, що "Партія регіонів" може не пройти або подолати бар'єр із труднощами. Також в табличці зазначено, з ким з олігархів пов'язана кожна політична сила.
Єдине, що дивує, чому "Свобода" зазначена як така, що пов'язана з Порошенком. А з рештою все, як і є насправді.
Нижче лист - чисто посміятися, які пропозиції приходять Суркову на пошту.
А ось цей документ - далеко не жарти. Наш побіжний мільярдер Сергій Курченко на нараді у Суркова 30 липня 2014 року. Той самий Курченко, який досі має вплив і контролює деякі українські компанії та ЗМІ. Що примітно, в документі вказано без опису посади, на відміну від інших учасників наради.
До цього, у червні 2014 року, на нараду до Суркова заходив і сумно відомий Олег Царьов.
Причому, Царьов ходив до Суркова не один раз. Ось ще одна зустріч в червні 2014 року.
"Прем'єр-міністр" "днр" Денис Пушилін, зрозуміло, помічений в листуванні. Ось в червні 2014 року він штовхає Суркову якийсь кошторис - разом стоїть "щомісяця на газету 14 500 доларів". Це так, щоб розуміти порядок цифр навіть на дрібниці якісь.
Пушилін - взагалі, молодець. Відправляв він Суркову і список депутатів верховної ради "днр" з номерами мобільних телефонів. Знадобиться нам, я думаю.
Ось ще вражаючі суми на пропаганду. Всього 66 300 доларів на, як я розумію, написання та друк книги в примірнику 10 000, з перекладом на французьку, німецьку та англійську.
А у травні 2014 року Суркову прорахували витрати на дотації "лднр" з прогнозом до 2017 року. Мова йде про мільярди рублів.
Ще в травні 2014 року на пошті адміністратора Суркова опинився документ "Список кандидатур в уряд Донецької республіки". Більшість кандидатур "перевірені", а Захарченко "може розглядатися на роль прем'єр-міністра".
Ще я б звернув увагу на лист від 4 лютого 2014 року, тобто ще до втечі Януковича з України. Цей лист містить довідку про орієнтовну вартість проектування мостового переходу через Керченську протоку. Мабуть, план окупації Криму вже був напоготові.
Підтверджує це і ще раніше лист від 29 листопада з прикріпленим документом по системі виборів в АР Крим.
Засвітився в пошті і наш олігарх Віктор Пінчук з дружиною Оленою і близькою соратницею Юлією Чеботарьової. У них був якийсь візит на 16 січня 2015 року.
Костянтин Ернст відправляв Суркову в грудні 2013 року інформацію щодо телепростору України.
В кінці жовтня 2013 року політтехнолог Гліб Павловський відправив Суркову картину по Україні - Янукович програє у другому турі половині кандидатів у 2015 році, о боже, що ж робити.
А ось що. Треба допомогти йому програти майбутні вибори. Адже і допомогли програти, тільки в своєрідний спосіб.
Загалом, дарма наші силові органи спробували втюхати українцям фейк з одним листом з нібито пошти Суркова. Цим самим вони нівелювали і дискредитували справжню пошту - електронну скриньку адміністратора Суркова. А там багато цікавинок для Гааги, та й взагалі всім нам для розвитку подумати про можливості і методи роботи агресора.
За матеріалами: site.ua
