Війна забирає кращих. І молодих. Сьогодні в районі Кримського загинув Мирослав Місла. Він прожив всього 24 роки. Совість, надія, майбутнє нації. Його більше немає.
А ви і далі радійте, ходити на паради, вірте тільки хорошим новинам, і ставте мільйонні лайки солодким посіпакам тих, хто за миротворчою риторикою здає Україну. Ту саму Україну, яку сьогодні в черговий раз убили.
Гірко і боляче. Тільки вранці, за кілька годин до фатального обстрілу дзвонив Sergei Reznihenko, просив поради, допомоги - 93-ю жорстко криють, безпілотники коригують вогонь. Не можна дістати, зробити, купити якусь глушилку проти коректувальників?..
Господи, я навіть психанув у відповідь, - адже засоби РЕБ закупили! Складні штуки, сотні тисяч доларів - нам не потягнути... Треба вибити станцію десь нагорі, командуванню треба написати рапорт, зателефонувати, настояти, змусити, отримати...
Ні. Треба було бігти, кричати, допомагати, бити мордою об асфальт тих, з вини яких РЕБів у військах досі немає. Треба було щось робити!.. Негайно! Зараз!..
Не встигли...
Юрій Касьянов
волонтер
