Знайомтеся - це Лідія Іванівна, моя сусідка по Сімферопольській квартирі. У 2014, коли Росія захоплювала Крим, Лідія Іванівна дуже раділа і чекала російську пенсію, хоча і до цього не бідувала, тому що мала дачу біля Гурзуфа, яку здавала туристам і не погано на цьому заробляла. Крім того вона отримувала українську пенсію і досить високу (близько 2000 гривень), що при українських цінах дозволяло не тільки жити на широку ногу, але і допомагати дітям.
Мої попередження, що нічого хорошого Росія нам не принесе Лідія Іванівна слухати не хотіла, більше того, виявилося, що я тепер раптово стала фашисткою, яка заважає її дітям нормально жити.
Тому, що Росія хоче зробити з Криму перлину, дати людям російські пенсії і зарплати і нарешті вигнати звідси бендерівців.
І так Лідія Іванівна активно ходила на всі мітинги і референдум, навіть весь під'їзд агітувала голосувати за Росію.
Мені після референдуму довелося покинути місто і власну квартиру (чоловік військовий) і переїхати з чоловіком до Києва. З сусідкою після кримських подій не спілкувалися.
І ось не пройшло і три роки, дзвонить моя колишня сусідка і скаржиться мені на життя. Дачу відібрали, бо московським пацанам знадобилася земля біля моря і вони віджали як у сусідки, так і в інших кримчан, які чекали "русский мир".
Велику російську пенсію з'їла інфляція і великі російські ціни.
Банк, в якому працювали діти закрився, роботи в Криму немає і їм довелося переїхати в Київ. Так-так, саме в Київ, не до Москви, не в Пітер, а в бендеровський Київ.
Вже не бояться правого сектора, і росіян ніхто не утискає, разюче змінюються переконання людини, коли помахати перед нею грошима.
А моя Лідія Іванівна тепер ледве кінці з кінцями зводить, пенсії ледь вистачає на їжу та комуналку, а на ліки вже немає. З поліклініки половина лікарів звільнилося, а до тих, що залишилися - черги на тиждень вперед. Швидка раніше приїжджала за 10 хвилин, тепер доводиться чекати по 1-2 години, тому що постійно, то машина поламана, то заправити нічим, то лікарів немає.
Вона розповідає, чую що зі сльозами, а мені як мед на душу, тому що саме через таких сук, як Лідія Іванівна мені і тисячам інших довелося кинути свій будинок. Саме через таких совкових бабусь поламані купа життів і мені абсолютно насрати наскільки їм тепер важко, нехай жеруть свій "русский мир" і подавляться.
oleg-leusenko.livejournal.com
