Блогер, волонтер і активіст ГО "Автомайдан-Харків" Катерина Яресько передає свою розмову зі знайомою окупованого Криму:
"Катя, вітаю. Не писала, тому що ми всі залякані, але тут побачила пост про Крим, не можу мовчати. Мало того, що ракети з усіх дірок стирчать, скільки їх наїхало! Просто гидко".
"Дуже страшно?"
"Всі мовчать, навіть не пишуть смс. Я ось теж боюся. Менти скрізь! І військові!"
" Поки це ніяк не позначається на житті?"
"Кого-то зупиняють, хто ще не стикався з ними, деякі гайци адекватні, але таких мало. Морди у всіх сумні, у всіх напряг з грошима. У мене сил немає так жити. Грошей не вистачає навіть на їжу. Овочі супердорогі. Морозиво для мене розкіш. Хоча є й такі, хто ніби як добре живуть, але їх мало. Дуже багато заробітчан, ведуть себе борзо, на питання як у нас, дивуються – у вас? У нас, – кажуть. Ті хто голосував, скиглять."
"А є якісь видимі дії проти людей – затримання і т. п.? Або поки загальний тиск тільки відчувається?"
"Я не бачила прямих погроз, я просто сиджу вдома, нікуди не ходжу і нічого не бачу. Зайвий раз не хочеться виходити. Всі директори на підприємствах змінилися, пригнали росіян дивляться. Вони тепер верхівка і нахабно поводяться. Потрібно ходити і спілкуватися, щоб щось дізнаватися, а ми відокремилися своїм маленьким колом і ні з ким більше нікуди."
"Це правильно, потрібно бути обережними".
"Дуже багато байкерів. Просто арміями їздять, 77 регіон. Нещодавно бачила одного чеченця, хвалився він брав Крим. Вони хворі на голову все. Фоткати боюся. Вибачте. Та й нема чого – графіті зникли."
"Мда... це дійсно зміни".
"Всі їдуть! Це дуже погано! Наше місце займають і це видно".
"Якщо що, приїздіть до Харкова."
"Без грошей і житла їхати? Спасибі звичайно, у мене знайома в Харків їде з донькою, але у неї хоч щось є, і вона буде жити у родичів. Я все сподіваюся, що в наступному році все розвалиться."
"І ми сподіваємося."
"Розвалиться!!!! Не просто сподівайтеся! Все валиться! Тут видніше!!!!!"
"Це добре)."
"І ви не подумайте, я не стала ватяна, якщо не лайкаю або не пишу, просто страшно поки, вибачте. Але я читаю!"
"Спасибі велике. Пам'ятайте, що ми поруч. Треба справлятися."
За матеріалами obozrevatel.com
