Держава просить у МВФ транш у розмірі 1 млрд доларів, в той час як в цьому році на захоплені території Донбасу ми витратили 2 млрд доларів.
Про це говорить координатор громадської організації «Права Справа» Дмитро Снєгирьов, який повідомив, як він бачить ситуацію на Донбасі.
Першого вересня вщухли обстріли на Донбасі, але потім все повернулося на свої місця, і динаміка обстрілу збільшилася. Таке затишшя Дмитро Снєгирьов пояснює тим, що Росія знову продемонструвала, що «ЛНР» і «ДНР» повністю підконтрольні вказівок Кремля. Це був сигнал для наших західних партнерів напередодні саміту «Великої двадцятки». Була продемонстрована позиція, що, якщо Україна погоджується на пропозиції Росії, то війна припиняється за лічені години. Ці пропозиції прості: закон про загальну амністію, про вибори, і про особливий статус Донбасу.
Україна не може прийняти ці пропозиції, і виставляє протилежні вимоги – передача контролю над кордоном українським збройним силам і виведення всіх збройних формувань з території захопленого Донбасу. І знову, в черговий раз, ситуація зайшла в глухий кут. В Київ незабаром прибудуть міністри закордонних справ європейських країн-партнерів, але не слід очікувати, що світові лідери будуть грати на дипломатичному полі України. І більше того, заяву міністра закордонних справ Німеччини свідчить про те, що навпаки – Німеччина тисне на Україну, щоб вона прийняла пропозиції Росії. Тому, якщо ми і далі будемо сподіватися, що наші західні партнери нас захистять від російської агресії, ми знову будемо втрачати наші території.
«Ми повинні відійти від позиції «ні миру, ні війни». Повинні чітко визначити, що робити з Донбасом: чи звільняти, чи віддавати, визнаючи протекторат Росії над цими територіями. А ми досі з цим на державному рівні не визначилися»,
– підкреслив Дмитро Снєгирьов.Він висловив упевненість, що війну можна закінчити тільки двома способами: або визнати свою перемогу, або визнати свою поразку. Третього не дано.
«Я пропоную хорватська або азербайджанський сценарій. Тобто, коли країна на час відмовляється від цих територій, вводить жорстку економічну, політичну, дипломатичну й військову блокаду цих територій, а після певного часу їх повертає. А так виходить, що ціна цього «ні миру, ні війни» для України захмарна. Тільки за цей рік ми віддали неконтрольованим територій електроенергії на 24 млрд грн. 28 млрд грн. віддали на пенсійне забезпечення. Держава витримає таке навантаження на власний бюджет?»,
– задається питанням громадський діяч.У той же час Україна просить у МВФ транш 1 млрд доларів – це 25 млрд грн. Велика частина грошей піде на території в зоні проведення АТО.
"Якби ми визнали окупацію тих територій та Росію країною окупантом, то соціальне забезпечення лягло на плечі окупанта. Країна не має яскраво вираженої політики, тому що ніхто не хоче брати відповідальність, адже визнати ці частини Донбасу тимчасово окупованими – це означає кінець санкцій проти Росії, оскільки санкції прив'язані до виконання Мінських угод. Якщо ми визнаємо території окупованими, то це означає кінець Мінському процесу, і, відповідно, санкцій."
Повертаючись до теми розтрат потрібно відзначити, Україна витратила 3 мільярди в Донбас, які зараз пішли на програму так званої деокупації, а повинні були піти на розвиток збройних сил України, як єдиний гарант повернення тих територій. А ми відправляємо гроші в ті райони, які знаходяться в безпосередній близькості від зони бойових дій. Приміром, у Попасній на місці Леніна з'явився фонтан, вартістю 700 тисяч гривень. Навіщо такий світломузичний фонтан у місті, який знаходиться під обстрілом? Повинна бути чітка програма. Програма деокупації – 15 млрд доларів, і тільки 150 млн доларів з цих грошей піде на створення робочих місць. А 1,3 млрд піде на будівництво якихось шляхів та відновлення інфраструктури. А для того, щоб її відновити, треба дати людям заробити, тобто створити робочі місця, вважає Дмитро Снєгирьов.
За матеріалами: replyua.net
