У Латвії за рішенням суду стягнуті в державну скарбницю майже 50 мільйонів ЄВРО, заарештовані на рахунках офшорних компаній у рамках кримінальної справи по відмиванню коштів, виведених з України № 11816005914. Дана справа розслідувалася Слідчим управлінням кримінальної поліції МВС Латвійської республіки.
49,3 мільйона доларів США з цих коштів - належали колишньому першому Віце-Прем'єр-Міністру Сергію Арбузову і перебували на рахунках латвійського відділення Приватбанку.
Крім цього в рамках справи були заарештовані менші суми на рахунках офшорних компаній Сергія Курченка та колишнього Міністра екології Миколи Злочевського, а також близько 32 мільйонів доларів США на рахунках Юрія Іванющенка в Regionala Investiciju Banka. Судячи з усього з коштів останнього арешт було знято.
Про ці суми було добре відомо українській Генеральній прокуратурі, слідство якої веде справи стосовно Арбузова, Курченка і Іванющенка. У Додатку до блогу вказані найменування компаній і суми, з рахунків яких списані кошти. Номери рахунків не вказані з етичних міркувань.
Вперше прокуратурі була офіційно повідомлено про заарештовані кошти у квітні 2015 року, коли керівництво Міжнародного управління Латвійської ГПУ приїхало в Україну. Ними було проведено ряд зустрічей з профільним Заступником Генпрокурора Віталієм Касько. Приводом для поїздки стало бажання виробити спільний план дій з розслідування відмивання з подальшою передачею кримінальної справи і заарештованих коштів Україні.
Тим не менш Касько, імовірно бажаючи приховати цю інформацію, оскільки один з фігурантів латвійського справи - Курченко - був клієнтом юридичної фірми "Арцингер", партнером якої був Касько, заблокував обмін інформацією з латвійськими правоохоронними органами. Так, навесні 2015 року Генеральною прокуратурою Латвії в Україну було направлено 6 запитів про міжнародну правову допомогу. У них була запитана інформація про українські рахунки, з яких в Латвію перераховувалися кошти, зазначеними українськими громадянами - директорами офшорних компаній. За відпрацювання запитів і передачу інформації відповідав особисто Касько і очолюване ним міжнародне управління ГПУ. Ні на один із запитів латвійською стороною не було отримано задовільної відповіді. Тільки відписки з текстом: "встановити не вдається, свідок не знаходиться за місцем реєстрації і тп". В цілому, їх характер латвійське слідство назвало "відверто образливим". При цьому Касько не передав в оперативне управління МВС на відпрацювання ті частини запитів, в яких прямо вказувалися IP адреси, з яких управлялися рахунки в Латвії. В той же час свого оперативного управління у ГПУ немає.
Повторно питання з обміном інформацією виникло в липні 2015 року. Коли я була призначена на посаду Начальника Управління МВС по забезпеченню повернення злочинних активів, в рамках моєї роботи над справою Курченко я обмінялася інформацією з латвійським слідством і підняла питання про термінове надання латвійським колегам даних, на підставі яких вони могли б визнати підозрюваними у своїй справі Арбузова, Курченко та інших осіб, що процесуально зобов'язало б їх передати в Україну справи разом з заарештованим засобами.
Було складено відповідне міжнародне доручення МВС. Однак Касько, який відповідав за обмін дорученнями між правоохоронними органами України та іншими державами, відмовився його підписувати, пославшись на те, що це зазначення Генпрокурора Шокіна.
За допомогою народного депутата Тетяни Чорновіл я потрапила на прийом до Шокіна, який, як з'ясувалося, нічого не знав про дане питання. Викликаний до нього в кабінет Касько почав запевняти, що інформація, надана мною - помилкова. Та грошових коштів у Латвії немає. Мені довелося показати листування з латвійським слідчим, а також нагадати про візит латвійських колег в ГПУ навесні 2015 року. Шокін дав доручення терміново підготувати матеріали і відправити в Латвію делегацію у складі ГПУ і МВС.
Після цього справу МВС по Курченко, на підставі якого повинна була відбутися поїздка, було витребувано у ГПУ, а поїздка слідчих ГПУ просто не організована. Одночасно Касько почав погрожувати начальнику слідства МВС кримінальною справою за розголошення таємниці слідства у разі надання мені будь-яких матеріалів справ.
У вересні 2016 року за заявою журналіста Лещенка, який з початку липня 2015 року методично писав скарги і негативні статті щодо Управління по поверненню злочинних активів МВС та мене особисто, Касько організував порушення проти мене кримінальної справи, незабаром закритої як безпідставної.
Вже пішовши з МВС, я була залучена в якості спеціаліста до розслідування справи по Курченко прокуратурою Одеської області та двічі з'їздила в Латвії в рамках розслідування цієї справи. У першій поїздці на зустрічі у прокуратурі також була присутня Тетяна Чорновіл у рамках свого робочого візиту.
Під час цієї зустрічі нам ще раз підкреслили, що для передачі справи в Україну, необхідно, щоб українські громадяни були визнані підозрюваними. Відповідно, без відпрацювання міжнародних доручень, відправлених ДП Латвійської республіки Генпрокуратурою України, нічого зробити було не можна.
Після повернення в Україну я склала кілька доручень для української Генеральної прокуратури, в тому числі з метою остаточного з'ясування, які саме рахунки були арештовані в Латвії, оскільки були розбіжності з українськими матеріалами. Запит по рахунках і відповіді на запити прокуратури латвійської так і не були відправлені. Натомість Генеральна прокуратура якийсь час намагалася за словами її представників, "отримати додаткову інформацію до Держфінмоніторингу України". До речі, саме на відсутність повідомлень цього органу в свій час посилався Касько, коли намагався переконати Генпрокурора Шокіна, в тому, що коштів у Латвії немає.
Більш того, судячи з усього, за сприяння того ж Каська, після спільних поїздок до Латвії, підлеглими Сакварелідзе було порушено кримінальну справу стосовно батька прокурора, який направив в Латвію запит про переняття справи і включив мене в склад слідчої групи.
В результаті, в зв'язку з тим, що українська Генеральна прокуратура так і не забезпечила обмін інформацією з Генеральною прокуратурою Латвії, як ще раз зазначив Генпрокурор Латвії Ерік Калмейрс, у своєму недавньому виступі, українські грошові кошти в розмірі майже 50 мільйонів ЄВРО були стягнуті до бюджету Латвійської республіки, а розслідування зупинено. І, ймовірно, з залишку коштів у розмірі 32 мільйонів доларів США на рахунках Іванющенко, був знятий арешт. так, під час останньої зустрічі в Латвійському МВС слідчий повідомила мені, що тільки один з їхніх запитів був відпрацьований міжнародним управлінням ГПУ - і відповідь повністю співпала з позицією латвійського адвоката компаній, в результаті чого з частини коштів потрібно було зняти арешт. Судячи з усього, мова йшла про гроші Іванющенка.
Юридично, стягнення українських коштів у бюджет Латвії без вироку стало можливим на підставі статей 626-630 кримінального процесуального закону Латвійської республіки. Саме з нього влітку 2015 року разом з ГПУ я написала законопроект про спецконфіскацію.
Тоді його опонентами виступили: заступник Генпрокурора Касько, громадські грантові організації в особі Віталія Шабуніна та Дар'ї Каленюк. А народний депутат Мустафа Найєм заявив, що не ухвалення цього закону у Верховній Раді вважає своєю заслугою.
Влітку цього року Генеральна прокуратура України, яка почала розслідування відносно колишнього заступника Генпрокурора Касько, спробувала передати його в НАБУ. НАБУ відмовилося прийняти до розслідування цю справу, порушивши при цьому статтю 216 Кримінального процесуального кодексу України. В результаті чого матеріали були передані не за підслідністю в МВС, де, судячи з усього, розслідування зупинено.
Компанія одного з фігурантів латвійської справи Злочевського, Burisma, в 2016 році була визнана кращою приватною компанією серед нафтових і газодобувних компаній, що працюють в Україні, і другою компанією в галузі в Національному Рейтингу якості управління корпоративною репутацією «Репутаційні Активісти».
На рахунках двох державних банків "Ощадбанк" і "Укрксимбанк" залишаються заарештованим 50 мільярдів гривень цінних паперів та грошових коштів на рахунках офшорних компаній колишнього Віце-Прем'єр-Міністра Арбузова, які неможливо стягнути без прийняття закону про спецконфискацію, аналогічного латвійському.
В цей же час у Верховну Раду подаються "ерзац" проекти, які автори називають "громадянською конфіскацією" і подібними термінами, написані за участю гранатових організацій, дію яких не зможе бути поширено на кошти періоду Януковича і які докорінно відрізняються і від латвійського законодавства, і від подібних положень кримінального процесу та інших країн.
Олена Тищенко
юрист
censor.net.ua
