«Президент Росії Володимир Путін хоче бачити Дональда Трампа наступним президентом Сполучених Штатів. З цією метою Путін і його уряд зробили безпрецедентні кроки, щоб вплинути на наш виборчий процес і допомогти кандидату від Республіканської партії. Чи вдасться це Росії, поки залишається під питанням. Але ясно, що у влади Путіна є мотиви і засоби, щоб спробувати», – пише колишній посол США в Росії Майкл Макфол у колонці для The Washington Post.Трамп є прихильником низки зовнішньополітичних кроків, вигідних Путіну. Найбільш шокуючою і прокремлівською заявою Трампа стала обіцянка «розглянути» питання визнання Криму російським. Президент Обама і майже кожен член Конгресу – не має значення, республіканець чи демократ – відкинули цю ідею. Тільки Афганістан, Куба, Нікарагуа, Північна Корея, Сирія і Венесуела визнали анексію Росією Криму. Природно, Путін хотів би бачити у списку тих, хто визнав анексію – і США.
Путін хотів би бачити США в списку тих, хто визнав анексію Криму
«Трамп також ясно продемонстрував зневагу до союзів США по всьому світу. Показавши нерозуміння принципів роботи НАТО, Трамп зажадав, щоб інші країни нам платили за захист, що викликало у багатьох союзників, особливо в східній частині Європи, сумніви в тому, чи прийдемо ми їм на допомогу в разі потреби, як обіцяли», – каже Макфол.
Він додає, що Трамп також образив союзників США в Азії, створивши тим самим ґрунт для посилення російського впливу в регіоні.
«В цілому, Трамп виступає за ізоляціоністську політику і відмову США від лідерської позиції у світі. Він не піклується про просування демократії і прав людини. Відхід США від глобальних справ збігається з міжнародними інтересами Путіна», – підкреслює автор.
Він впевнений, що перемога Трампа вигідна Путіну, а ось перемога Гілларі Клінтон – ні. Клінтон ніколи не визнає Крим частиною Росії; вона прагне зміцнити відносини США із союзниками і питання прав людини для неї є важливим.
«Путін і його уряд вже знають Клінтон за її чотири років на посаді державного секретаря. Вони пам'ятають жорстку лінію, яку вона зайняла у питанні політичного переходу в Сирії, її зусилля, хай і невдалі, змусити Росію підтримати навіть скромні резолюції Ради Безпеки стосовно цієї гуманітарної трагедії; і її заклики озброїти супротивників Сирії Башара аль-Асада, союзника Москви. Вони пам'ятають, як вона публічно критикувала порушення у Росії під час парламентських виборів в грудні 2011 року. Згодом Путін сказав, що це був «сигнал» російським протестувальникам», – перераховує Макфол.
Автор каже, що не варто дивуватися тому, що Путін і його уряд воліли б бачити в Білому Домі Трампа. Більше того, у російського президента є кошти для спроб впливу на результат голосування.
Він пояснює, що контрольовані Кремлем ЗМІ, зокрема, RT, публічно заявляють про перевагу Трампа.
«В одному з багатьох про-Трамповських репортажів російська державна служба новин Sputnik заявила, що підтвердила звинувачення Трампа в тому, що Обама є «засновником» Ісламської держави, і опублікувала в Twitter хештег #CrookedHillary. Прокремлівські блогери кинулися повторювати ті самі меседжі в Twitter і Facebook», - говорить Макфол. Навіть сам Путін втрутився, назвавши Трампа «яскравим і талановитим політиком».
Він також підкреслює, що росіяни, мабуть, стоїть за зломом поштових серверів Національного комітету Демократичної партії.
«З моєї аматорської точки зору тактика Росії здається грубою і контрпродуктивною. Невже твіти Sputnik в стилі #CrookedHillary вплинуть на виборців, що не визначилися? Сподіваюся, що ні, але точно сказати не можу. А от можу сказати, що Клінтон може стати президентом США у 2017 році. Російським чиновникам – від Путіна до людини, яка займається акаунтом Sputnik в Twitter – варто було б починати думати, що їм робити в такому випадку, і перестати лізти у виборчий процес», – зазначає дипломат.
Матеріал: НВ
