Що чекає на "Приватбанк" - один із системно важливих банків України

Вже майже два з половиною роки в Україні триває фінансова криза. Україна втратила майже третину банківської системи. І вже два роки "Приватбанк" в центрі уваги, оповитий різними чутками. "Економічна Правда"(ЕП) з'ясувала, які чутки дійсно мають місце бути, і що чекає на фінустанову.


Нинішня гордість НБУ — очищення банківської системи — протікає в Україні своєрідно.

Так, багато хто з олігархів розлучилися зі своїми банками, але більшою мірою вони розлучилися з зобов'язаннями, які були на цих банках. А ось активи часто банкіри "несли" з собою різними способами.

За два роки банківський ринок змінився так, що серед тих банків, які раніше вважалися найбільшими, тепер немає банків з українським капіталом. Якщо не вважати два державних банки, а також ПУМБ і "Приватбанк".

Останній — один з трьох системно важливих банків України. Крім нього, такий же ярлик "системно-важливого" носять лише державні Ощадбанк і Укрексімбанк.

"Що буде з Приватбанком?" — приблизно на таке питання протягом останніх років доводиться відповідати різним високопоставленим чиновникам.

Навіть президент країни Петро Порошенко, який формально не повинен займатися обговоренням бізнесу приватних фінустанов, висловився з приводу бізнесу дніпровських олігархів, з якими у нього ще не так давно був конфлікт.

сказав Порошенко.

Що таке нормативи НБУ

У класичному розумінні банк — це фінансова установа, яка має розподіляти кошти в економіці. Збирати депозити у населення і суб'єктів господарювання та видавати ці кошти у вигляді кредитів.

При цьому у банку повинен бути регулятивний капітал, який не дозволяє банку перетворюватися у фінансову піраміду, норматив НБУ – Н2.

Іншими словами, регулятивний капітал — це сукупність власних коштів банку, рівень яких не повинен бути нижче 10% від всіх активних операцій банку. Ну і відповідно за всім цим наглядає регулятор — НБУ.

Також банк повинен формувати резерви, які покривають кредитні ризики. У НБУ існує своя система, за якої банки мають оцінювати якість кредитів.

Наприклад, якщо існує ризик, що кредит на 1 млн грн банк повернути не зможе з імовірністю 10%, він повинен сформувати резерви в 100 тис грн, які вичитуються з його власних коштів. Таким чином банк повинен забезпечити докапіталізацію на ті самі 100 тисяч грн.

З регулятивним капіталом Н2 пов'язані й інші нормативи, наприклад норматив Н7, який говорить про те, що банк не повинен видавати одному позичальнику більше 25% від власного капіталу. Або ж норматив Н9, який говорить про те, що банк не може видавати інсайдерам більше 25% власних коштів.

В ідеалі, якщо ці показники порушуються, то банк повинен збільшувати власні кошти на балансі, або позбавлятися від активів, які не дозволяють вписуватися в ці нормативи.

Коли банк дотримується всіх цих нормативів, його діяльність не повинна викликати питань у НБУ. Навіть якщо такий банк вважається "олігархічним", він навряд чи потрапить у немилість до регулятора. Формально "Приват" нормативи практично не порушує, але чомусь його завжди оточують різні недобрі чутки.

В чому проблеми "Привату"
так досить обтічно нещодавно висловився міністр фінансів Олександр Данилюк.

Як вже було сказано вище, формально більшість нормативів "Приват" вписується. Регулятивний капітал банку ще на початку року перевищував нормативні 10%. Інше питання — наскільки вся бухгалтерія банку відповідає дійсності.

Перше, що турбує багатьох банкірів, наскільки справедливо банк оцінює свої кредитні ризики. Протягом минулих років, коли якість активів в банківській системі сильно погіршувався, найбільші банки, за винятком "Привату", показували мільярдні збитки, які вони формували за рахунок резервування під кредитні ризики.

Після таких збитків банки змушені були докапитализироватся на такі ж мільярдні суми. Масштаби резервування "Привату" в той же час були набагато менше, ніж у інших банків, якщо порівнювати співвідношення кредитного портфеля і сформованих резервів.

У чому "секрет" якості кредитного портфеля Приватбанку? За даними ЕП, станом на 1 березня при кредитному портфелі 210 млрд грн, у банку було в резервах 29 млрд грн.

Для порівняння, два інших системно-важливих банку "Укрексімбанк" та "Ощадбанк", при кредитних портфелях в 105 млрд грн і 107 млрд грн мали по 46 млрд грн резервів. Правда, серед банкірів існує думка, що "госы" собі намалювали рівень проблем спеціально для докапіталізації, щоб отримати підтримку від держави на "розпил" нових кредитів.

Але навіть, якщо не брати системно важливі банки, то в іншому найбільшому банку ПУМБ при 36 млрд грн кредитів — 11 млрд резерви, у "Райфайзена" при 54 млрд кредитів 33 млрд резервів, у "Промінвесту" при 60 млрд 28 млрд резервів.

так висловлюється один з банкірів.
Справа в тому, що банк славиться добре поставленою претензійною роботою з боржниками. Мало кому під силу змагатися з юристами банку в судах. Багато хто кажуть, що у банку "теплі стосунки" з виконавчою службою. Якщо "вибивання" боргів стосується фізосіб, то способи банку далеко не гуманні.

На питання ЕП про недостатність резервування Приватбанк відповів наступним чином:



Але викликає питання не тільки якість портфеля, а і рівень інсайдерських кредитів. Неофіційно співрозмовники ЕП з інших банків України вказують на те, що сума інсайдерського кредитування досягає в банку 80%.

Тобто, більшість залучених коштів банку, які він приваблює в основному у фізосіб у вигляді депозитів, вкладено в бізнес самої ФПГ "Приват" та роздані численним бізнес-партнерам дніпропетровських олігархів.

Опосередковано про це свідчить інформація з аудованої фінансової звітності банку, де наведено кредитний портфель банку в розрізі галузей економіки та комерційної діяльності. Основним напрямком кредитування у банку є торгівля нафтопродуктами – близько 40 млрд грн, виробництво і торгівля феросплавами – 35 млрд грн,

Кредитний портфель Приватбанку на 31.03.2016

Галузь..........................................Сума, млрд грн
Торгівля нафтопродуктами................39,4
Феросплави ........................................35,1
Сільське госп.......................................33,5
Кредити фізособам........................... 32,5
Промвиробництво і хімія.................30,7
Фіноперації і торгівля ЦП.................15,6
Авіаперевезення................................14,4
Будівництво.........................................8,5
Гірськолижний курорт...................... 8
Малий і середній бізнес ...................2,4
Інше.......................................................7,3

Як відомо, практично у всіх цих сферах у групи "Приват" є активи.

У банку з такими тезами категорично не згодні і заявляють, що співрозмовники Економічної Правди плутають частку інсайдерських кредитів у кредитному портфелі з показником Н9 (максимальний розмір кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами від регулятивного капіталу).

йдеться у відповіді банку.

стверджують в "Приваті".

Але тут також варто відзначити, що ці показники також як і якість портфеля легко спотворити, видавши кредити пов'язаним компаніям не безпосередньо, а через ряд посередників.

Адже складно уявити, що банк кредитує своїх конкурентів у галузях, також як і складно уявити те, що конкуренти "Привату" йдуть кредитуватися до Коломойського і Боголюбого, віддаючи в заставу банку свої активи і надаючи банку інформацію про своє фінансове становище.

У зв'язку з вищевикладеним, як в експертних колах так і в ЗМІ, періодично обговорюються суми докапіталізації "Приватбанку".

Докапіталізація— одна з головних вимог НБУ до банків протягом останніх років. І один із способів вирішити проблеми банку, якщо вони дійсно мають місце бути.

Опитані ЕП учасники ринку в середньому називали суму в 30-40 млрд грн, яку потрібно внести в капітал акціонерам у найближчому майбутньому. Деякі навіть назвали цифру в 70-80 млрд, посилаючись на велику кількість інсайдерських кредитів банку. Однак ці цифри в банку також категорично заперечують.

відповіли на питання ЕП в банку.

Гра без правил

Банк також постійно оточують різні чутки, пов'язані з різними сумнівними операціями. З останніх - закриття італійської дочки латвійського підрозділу Приватбанку.

Але ще більш гучною справою є висновок 19 млрд грн з допомогою підконтрольних банку компаній. ЗМІ вже раніше писали про ці операції, але тільки тепер стало відомо, що цим епізодом зацікавилися правоохоронні органи.

Як відомо з Єдиного реєстру судових рішень, посадові особи "Приватбанку"видали 42 підконтрольним підприємствам кредити під заставу майнових прав на товар, після чого ті уклали сумнівні угоди з 100% передоплатою з нерезидентами, у результаті яких у банку не виявилося 19 млрд грн, а у компаній тих самих нібито товарів, за які вони платили гроші.

Ще до того, як це справа засвітилося в реєстрі, ЕП запитала представників "Приватбанку": чи не вважають вони подібні операції виведенням коштів з балансу банку.




Прес-служба дала відписку, що ресурси у вигляді рефінансування були використані лише для покриття відтоків коштів фізичних осіб. Втім, тут навряд чи є різниця, тому що це були гроші вкладників, компаній, або рефінансування НБУ. Операції проводилися як раз у період глибокої девальвації і чинили сильний тиск на валютний ринок, вимиваючи валюту з країни.

При цьому до девальвації банк підписав з НБУ додаткову угоду, що дозволяло йому не виконувати норматив за кількістю відкритих валютних позицій. Після настання девальвації банк, ймовірно, почав рятувати свій капітал, виводячи його на підконтрольні компанії. Але далеко не всі банки могли дозволити собі подібні операції, і змушені були понести збитки із-за девальвації.

З-за таких випадків "Приват" як раз недолюблюють інші банкіри, звинувачуючи його в нечесній грі.

Майбутнє

В той час, як держава декларує намір про те, що потрібно позбавлятися від державних банків, навколо "Привату" регулярно ходять чутки про націоналізацію.

Банк прокоментував чутки про свою націоналізації досить сухо.

відповіли в прес-службі.

У Онищенко давній конфлікт з Коломойським, що пояснює появу такого законопроекту.

раніше говорив Онищенко в інтерв'ю УП.

Після приходу нової влади був один яскраво виражений випадок, коли НБУ "поклав" банк з політичних причин. Так сталося з "Форумом" Вадима Новинського, у якого був конфлікт з президентом.

Але "Приват" — не той випадок з декількох причин. У держави немає фінансових ресурсів, а сума, яка знадобиться в разі введення туди ВА буде точно не менше 100 млрд грн, що для українського бюджету гроші абсолютно непідйомні.

Більш того, держава не може ввести туди технічно. каже співрозмовник " ЕП " в НБУ.

Останнім часом також піднімається тема, що того вимагає МВФ, проте це швидше шантаж Коломойського і Боголюбова з боку влади, оскільки всі розуміють неможливість подібного сценарію.

Виходячи з цього, розставання дніпровських олігархів зі своєю фінансовою установою може бути тільки добровільним.

У той же час, враховуючи, що ще з часів минулого кризи 2008 року, у світі відбуваються процеси, які припиняють подальше розростання найбільших фінансових установ, експерти не виключають, що Приват в майбутньому може бути розділений на декілька менш масштабних фінустанов: IT, транзакційний банк з роздрібним портфелем і корпоративний. Але що навряд чи буде питанням найближчого майбутнього.

так коментують це питання в самому банку.

За матеріалами Українська Правда