Абсолютна більшість рекомендацій по наданню невідкладної допомоги в якості ключового ради містять вимогу: рятувальник повинен насамперед забезпечити власну безпеку.
З цієї позиції порятунок потопаючого — одна з найбільш ризикованих дій для того, хто намагається бути рятувальником. Не підготовлений фізично і той, не володіє спеціальними навичками порятунку на воді, може допомогти лише на мілководді, в дитячому басейні, в ситуації, коли тоне маленька дитина, тобто тоді, коли для порятунку треба простягнути руку, але не треба самому триматися на воді і кудись плисти.
Ніяка книга не підготує вас фізично і не навчить техніці порятунку потопаючих.
УВАГА!
Не впевнені у своїх силах, не відчуваєте дна під ногами — кричіть, кличте на допомогу, але не множте своїм ентузіазмом кількість потопаючих!
Якщо все-таки допомагаєте, намагайтеся робити це, не заходячи у воду, з використанням підручних (мотузки, палиці, надувні круги тощо) і плаваючих (човни, катери тощо) засобів.
УВАГА!
На етапі невідкладної допомоги не має ніякого значення:
- яка вода (солона, прісна, хлорована);
- скільки років тому, хто тоне;
- який колір його шкіри (блідий, синій);
- скільки часу він провів під водою (при тій очевидній умові, що немає ознак біологічної смерті).
Невідкладну допомогу слід надавати всім потонувшим до появи професійних рятувальників.
І ще раз УВАГА!
Тактика ваших дій буде завжди однакова!
***
Першочергове завдання — якнайшвидше витягти постраждалого з води.
Якщо дитина не подає ознак життя:
- покладіть її на спину;
- видаліть зайвий одяг;
- почніть серцево-легеневуреанімацію (комплекс заходів, спрямованих на виведення організму зі стану клінічної смерті).
Реанімаційні заходи складаються з трьох послідовних етапів:
- масаж серця;
- забезпечення прохідності дихальних шляхів;
- штучне дихання.
Якщо дитина не подає ознак життя, НЕ ТРЕБА витрачати час на спроби видалення води із легенів:
- укладати потерпілого животом вниз — на коліно рятувальника і т. д.;
- піднімати рятованого за ноги;
- стукати йому по спині.
УВАГА!
Ні ви (прочитавши), ні я (написавши) не помилилися: витрачати час на спроби видалення води з легенів НЕ ТРЕБА!
Води в легенях або немає, або мало (вона всмокталася в кров), або її неможливо видалити вищеописаними способами. Ту невелику кількість води, яку видалити все-таки можна, буде видалено при проведенні масажу серця в процесі реанімації.
Якщо у потерпілого є: свідомість/дихання/кашель/рух кінцівок/блювотні позиви або якщо що-небудь з перерахованого з'явилося під час проведеної вами реанімації:
- надайте дитині можливість зайняти положення, найбільш зручний саме їй, або покладіть її в стійке положення на боці;
- ні на секунду не відходьте від потерпілого і не зводите з нього очей: стан може погіршитися і вимагати реанімаційних заходів в будь-який момент;
- зніміть мокрий одяг;
- інтенсивно зігрійте — не просто загорніть в сухий, а використовуйте теплий одяг, ковдри, ще краще якщо опиняться під рукою) — електрогрілку, тепловентилятори, фени тощо. Якщо є можливість, занесіть дитину в тепле приміщення або покладіть біля багаття;
- якщо дитина у свідомості (здатна сидіти) і немає блювоти, бажано давати невеликими ковтками тепле пиття (вода, чай, компот).
УВАГА!
Яким би благополучним на ваш погляд не був стан дитини, його в обов'язковому порядку слід доставити у стаціонар для лікарського спостереження. Після будь-якого утоплення різке погіршення стану — швидше правило, ніж виняток!
***
Профілактика
- Навчайте дітей плавати.
- Тих, хто вміє плавати, вчіть відпочивати на воді.
- Користуйтеся обладнаними пляжами.
- Будь-який рух дитини у напрямку до води повинен бути погоджений з дорослими.
- Не можна, щоб діти купалися без нагляду, навіть якщо вони вміють плавати. Дуже важливо при цьому, щоб наглядач дорослий не боявся води і не знаходився під впливом міцних напоїв.
- Не купайтеся довго в холодній воді.
- Не дозволяйте штовхати один одного або стрибати один на одного під час перебування у воді.
- Категорично забороняйте дитині пірнати, якщо він не вміє плавати.
- Не дозволяйте дітям запливати далеко або за буйки, перепливати водойми.
- Суворо карайте за ігри з криками «тону!»
- Не дозволяйте дітям пірнання, не перевіривши попередньо глибину водойми та стан дна.
- Категорично забороняйте стрибати у воду в незнайомих місцях та з обривів.
- Дитині, яка не вміє плавати, не можна заходити у воду без надувного жилета (кола, нарукавників) і далі, ніж по пояс.
- Величезна обережність з надувними матрацами, човнами, колами. Не дозволяйте дітям користуватися ними самостійно там, де глибоко, вітер, течія, хвилювання моря.
- Не перевантажуйте човни.
- Дитина в човні обов'язково повинна бути одягнена у рятувальний жилет.
- Не пірнайте з човнів, не пересідайте, не сідайте на борт і забороняйте дітям.
- Пам'ятайте, що в басейнах тоне більше дітей, ніж у відкритих водоймах.
- Не залишайте дитину одну у ванні або басейні.
- Не довіряйте старшим дітям стежити за молодшими під час купання де завгодно (в річці, в басейні, у ванні).
- Спорожняйте ємності з водою (тази, відра, ванни) відразу після використання.
- Ємності, постійно заповнені водою (наприклад, бочка у дворі), повинні бути недоступні для дітей або закриті.
- Обмежуйте і закривайте басейни, колодязі, ванні кімнати.
(Дана публікація являє собою адаптований до формату статті фрагмент книги
Е. О. Комаровського «Довідник розсудливих батьків. Частина 2. Невідкладна допомога».)
komarovskiy.net
