В Італії мафіозні клани називають "родинами". В Україні їм періодично присвоюють нейтральне слово "бізнесмени". В Одесі такі "сім'ї", звичайно ж, теж є. Якщо запитати у одеситів, яких великих "ділків" вони можуть назвати, то серед названих прізвищ обов'язково прозвучить "Урбанскі". За депутатом Урбанським підчищають статті і атакують сайти редакцій, а його офшори нікого не турбують.
Найбільше сім'я Урбанских відома в Ізмаїлі. Саме там брати Анатолій та Олександр володіють судноремонтним заводом "Дунайсудосервіс". Природно, брати отримали свій завод не просто так. Сини Ігоря Урбанського, в минулому народного депутата V скликання та заступника міністра транспорту та зв'язку за часів Миколи Рудьковського та Йосипа Вінського, завжди добре слухалися батька і допомагали йому в сімейних справах.
Ігор Урбанський – одіозна персона. Ще на початку лихих 90-х на далекому острові Мен батько сімейства зареєстрував компанію "Kaalbye Ltd". Компанії необхідний був розвиток, і через короткий час Урбанський-старший реєструє офшорну дочірню компанію на Кіпрі під назвою "Каалбай шиппінг (Сайпрус) Лімітед".
Місце і час були обрані не випадково. Провалена приватизація радянських активів, яка послідувала відразу ж за розвалом СРСР в 1991 році, створила блискучі можливості для тих, хто знав, як ними скористатися. Приватизовані активи треба було в терміновому порядку вивести на західні і східні світові ринки.
Одеса стала ідеальним стартапом – більшість торгових кораблів колишньої радянської республіки, а також концентрація нафто - і газопроводів створили умови для заповзятливих і хитрих людей. Це були бізнесмени і злочинні синдикати, часто працювали рука об руку. Їх метою було захоплення максимального відсотка нової економіки країни. Слабкий уряд, величезні запаси радянського зброї і закордонний попит також означали перетворенню Одеси на один з основних центрів міжнародного збройового експорту в 90-х. Брала участь Kaalbye в цьому на перших порах – невідомо. Проте, в 2000 році Іраку та Китаю були продані українські крилаті ракети. Сталося це якраз за участю Kaalbye і корумпованих чиновників.
Накопичений на паливному і збройовому постачанні капітал зробив Ігоря Урбанського великим чоловіком в українській політиці. З вересня по листопад 2006 року — перший заступник міністра транспорту і зв'язку України Миколи Рудьковського. З 14 листопада 2006 — народний депутат Верховної Ради України V скликання від Соціалістичної партії України. З цього ж часу — перший заступник голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України. У грудні 2007 року був призначений на посаду заступника міністра транспорту та зв'язку України Йосипа Вінського.
Ігоря Урбанського підозрювали в тому, що він володіє судном "ФАЇНА", захопленому сомалійськими піратами. На борту виявився вантаж танків і стрілецької зброї. Депутат навіть судився з журналістами, які опублікували таку інформацію, однак пізніше Генеральна прокуратура за дорученням президента України провела розслідування історії з танкером, який перевозив зброю – танки, автомати Калашникова, патрони – і встановила, що організатором збройового скандалу був ніхто інший як Ігор Урбанський. Але до розуму цю справу так і не довели.
З журналістами у Ігоря Урбанського взагалі особливі відносини: після публікації під назвою "В Ізмаїлі скандально відомий клан Урбанских рветься до влади" портал INFOречье зазнав масованої атаки з боку хакерів. Редакція порталу тоді звинуватила саме Олександра Урбанського в замовленні атаки. А буквально позавчора статтю про Анатолія Урбанському видалили з Антикора.
Пізніше Ігор Урбанський купив синам завод ЗАТ "Ізмаїльський суднобудівний завод" (тепер "Дунайсудосервіс") за 3 мільйони доларів, при реальній ціні заводу в 10 мільйонів доларів, ніж «нагрів» державу на 7 мільйонів американських грошей.
Цікавий той факт, що бізнес-партнери Урбанського-старшого не померли природною смертю. Екс-глава "Укрспецекспорту" Валерій Малєєв загинув в автокатастрофі в березні 2002-го. Через два роки такий же спосіб розпрощався з життям громадянин Австралії іранського походження Хайдер Сарфраз - бізнес-партнер Урбанського. Приблизно тоді ж загинув українець Сергій Петров, який переховувався від слідства по справі про постачання ракет, вибухнувши у власній машині в одній з африканських країн. Минуло два роки, і громадянин Росії Олег Орлов був поміщений у психіатричну лікарню в Брно (Чехія), а в лютому цього ж 2006 року відправлений в Україну, однак після інсульту і у зв'язку важким нервовим захворюванням не може давати свідчення.
Цікаво, що сини батька продовжили традицію. Анатолій та Олександр зареєстрували офшорну компанію, на яку судновласники перераховують гроші за ремонт своїх судів. Далі компанія робить замовлення на ремонт судна рівно настільки, щоб оплатити людський працю і закупити необхідні матеріали. Решта залишається в офшорі і оподаткуванню в рідній Україні не підлягає.
Крім того, Анатолій та Олександр у 2014 році рушили в політику, розгорнувши масштабну піар-кампанію ще до початку передвиборчої гонки. Спочатку експерти стверджували, що в політику "кинуть" наймолодшого – Олександра Урбанського, так як в темних справах його ще не помічали, однак брата випередив Анатолій, хоча вони обидва зараз займають серйозні позиції в одеській влади. Нещодавно з'явилася інформація про те, що дані Анатолія Урбанського фігурують в "панамських документах" та його звинувачують у веденні бізнесу, незважаючи на статус народного депутата. Другу частину, до речі, Анатолій безсоромно визнає:
"Я ніколи не приховував, що прийшов у політику з бізнесу. Вся комерційна діяльність членів моєї сім'ї будувалася, будується і буде будуватися зовсім законно і прозоро. Податки платяться, робочі місця створюються. Я повністю підтримую Президента в його бажанні створити умови, які унеможливлять використання офшорів в Україні. Але далеко від берега бізнес теж має право на життя, це є у всьому світі і не мені це обговорювати: це вибір комерсантів. Давати коментарі з приводу когось матеріалу на якомусь сайті не маю бажання. При сучасних технічних можливостях розмістити фальшиві документи і списки на фейковом ресурсі може практично кожен. Як і відкрити псевдо-офшор - на будь-яке ім'я. Що коментувати? Політична боротьба використовує різні прийоми. І цей метод, на жаль, теж використовується. Якщо зі мною стали вести війну таким чином, значить, я свою діяльність веду правильно і добре комусь заважаю. Одеська область - не гаманець. Вона – земля, на якій потрібно довго і тяжко працювати, щоб отримати урожай. Красти тут нікому не дозволимо", -
патетично написав Урбанський у себе на Фейсбуці.А ось з частиною офшорів Анатолій Урбанський явно погарячкував. В базі даних власників офшорних компаній його прізвище. Урбанського називають співвласником компанії Jameson Global Limited " з Британських Віргінських Островів. Разом з ним компанією володіє його брат, нардеп Олександр Урбанський. Крім того, згідно з "панамським документів", співвласниками Jameson Global Limited є Карина та Ігор Авраменко: останньому належить судноплавна компанія Md Shipping. Співвласниками компанії є кілька юридичних осіб, також зареєстрованих в офшорних зонах.
Правда, одна інформація тягне за собою іншу. 10 березня 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що глава Одеської облради Анатолій Урбанський активно співпрацював з Партією регіонів і Сильної україни Сергія Тігіпка. Як виявилося, Анатолій Урбанський продовжує керувати низкою фірм і компаній, які належать збіглим регіоналам, а також доглядає за активами Курченко і Януковича. Це підтвердив тоді ще чинний прокурор Одеської області Давид Сакварелідзе.
"Ім'я Анатолія Урбанського спливло у справі "діамантових прокурорів", яке стало пріоритетним для Генеральної прокуратури, так як це внутрішнє розслідування, яке ми розраховуємо завершити до кінця весни. Анатолій Урбанський фігурує у свідченнях ряду свідків і на час розслідування він повинен бути відсторонений від посади. Теоретично по голові Одеської облради можна застосувати закон про люстрацію. Я взагалі насилу розумію, як головою облради став чоловік Тігіпко і сепаратист", —
резюмував Сакварелідзе.
Крім того, джерела стверджують, що сім'я Урбанских прикриває Волканова Валентина Дмитровича – депутата Одеської облради від БПП, якого Ізмаїл знає як рейдера і шахрая – пише Главкор.
До речі, і на цьому сайті матеріал "підчистили", залишивши копію на Скелет-інфо. Крім того, Волканов є власником багатостраждального Ізмаїльського винзаводу. Фонд держмайна висунув звинувачення проти ізмаїльського винзаводу за відмову від демонстрації фінансових надходжень за здачу місця в оренду. Заборгованість підприємства перед Фондом держмайна за станом на 7 серпня 2015 року становила трохи більше 2 мільйонів гривень. Але з урахуванням пені заборгованість збільшилася до 2,7 мільйонів гривень.
Щоправда, якась полтавська фірма "Українська Універсальна Біржа" вже готова допомогти заводу у відчуженні та реалізації державного майна.
Дружить Анатолій Урбанський і з Олексієм Гончаренком, який перефарбувався з "триколора" в "синьо-жовтий". Останній допомагав Урбанскому монополізувати владу в Одеській області, витіснивши звідти Саакашвілі.
Поки що Анатолій Урбанський міцно сидить на своєму місці. Офшорний скандал і наявність бізнесу ніяк не вплинули на його кар'єру, а довірені люди продовжують підчищати за ним компромат, щоб ні краплі бруду не впало на знамените прізвище Урбанських.
За матеріалами facenews
