Командир полку «Київ», Віталій Сатеренко, разом зі своїм подільником Анатолієм Сєріковим, які за часів президентства Януковича, здійснили рейдерське захоплення і знищили ряд унікальних українські видань, одним з яких було єдина в Криму українська газета «Кримська світлиця».
За які заслуги міністр Аваков, призначив відомого рейдера, ворога української культури, сприяючого окупантам, корупціонера командиром полку?
«Кримська світлиця» колишня гордість українців Криму їх візитна картка, про неї неповторну і єдину знали українці всього світу, її чекали від Карпат і до Австралії, і вона завжди приходила вчасно, приносила радості і біль українців Криму, яких київська влада при всіх президентах і урядах залишала один на один з місцевою україноненависною владою. Так було майже два десятки років. Доки її не знищили негідники Сатаренко і Сєріков.
З 27 квітня 2014 видавництво жило в обезголовленому стані, тому що колишньому генеральному директору Олесі Білаш міністр Е. Нищук не продовжив контракт, а термін попереднього минув. Повідомили А. Білаш про це рішення в п'ятницю, 25 квітня 2014 кілька людей у камуфляжі нібито Люстраційного комітету. Вони прибули у видавництво (вул. Васильківська, 1) після обіду у супроводі двох осіб, яких тут давно і добре знають.
Ці двоє одіозних персонажів, які протягом нетривалого часу — з лютого 2009 року до вересня 2010 мали безпосереднє відношення до видавництва: Сєріков Анатолій і Віталій Сатаренко. Сатаренко був генеральним директором, Сєріков головним редактором міністерської газети «Культура і життя». Але керував усіма процесами саме Сєріков.
Тоді, 25 квітня, всі, хто працював при цих особах, зрозуміли, що вони хочуть знову повернутися і здійснити операції, які їм не вдалося завершити в 2010 році, коли відбулося призначення нового міністра.
При наявності виділених державою коштів на діяльність видавництва протягом строку управління Сєріков і Сатаренко перестали виходити у світ всі видання, крім журналу «Пам'ятки України», який був виданий аж три номери за два роки. Щотижневі газети «Культура і життя» та «Кримська світлиця» виходили нерегулярно. (З головним редактором газети «Кримська сивтлиця» Качулой Ст. у Сатаренко був судовий процес за позовом Качули за його незаконного звільнення. Сатаренко суд програв).
Інші видання, а це чи не єдині в Україні культурологічні видання такого спрямування з 40-90-річною історією: «Музика», « Український театр», «Українська культура», «Театрально-концертний Київ» — не видавалися взагалі.
Метою цих діячів було виведення з числа засновників профільних журналів таких організацій, як Спілка композиторів України, Національна всеукраїнська музична спілка, Спілка театральних діячів, що дало б можливість знищити видання і приватизувати видавництво. При цьому після звільнення названих вище осіб відкритим залишилося питання, куди поділися державні гроші.
20 травня 2014 близько 13.00 до заступника генерального директора видавництва Віктора Пасака прийшли заступник міністра культури Олександр Журавчак , Віталій Сатаренко і фотокореспондент видавництва Ратушний Роман. Журавчак повідомив, що наказом міністра Нищука фотокореспондент Ратушний призначений на посаду генерального директора Національного журнально-газетного видавництва Міністерства культури України. На питання Пасака, ким є пан Сатаренко, йому було сказано, що той від міністерства курирує видавництво.
О 14.00 у кабінеті генерального директора був зібраний колектив видавництва, де В. Пасак представив Ратушного в якості гендиректора, який повідомив, що на наступний день, 21.05.2014 р. о 9.00 відбудеться збори колективу, де будуть висунуті конкретні пропозиції і вимоги нового керівництва.
21 травня 2014 зібрання розпочалося о 9.45 на другому поверсі видавництва. Поряд з новим, без проходження процедури конкурсного відбору, гендиректором, колишнім фотокором Романом Ратушним, на зборах — Сєріков і Сатаренко.
Ратушний у вступному слові сказав, що цих людей представляти немає потреби, всі їх знають, вони не з ним прийшли і є представниками міністерства, де їм довіряють і консультуються з ними. Надалі до колективу звертався, в основному, Серіков і деякі тези висловив Сатаренко. Сєріков оголосив, що видання чекають серйозні зміни, прочитав тези (додаються), які нібито є новою концепцією діяльності видавництва. В завуальованій формі було сказано, що, можливо, паперові видання переведуть в інтернет-версії.
На питання, хто вони є офіційними представниками міністерства, якоїсь компанії, що надає консультаційні послуги за угодою, Сатаренко відповів, що він є фізичною особою.
По закінченні зборів Ратушний і Сєріков в кабінеті гендиректора почали прийом працівників видавництва, викликаючи по черзі. Зокрема, заступника гендиректора Пасака В., керівника відділу кадрів Осипову А., головного бухгалтера Стратійчук В. Розмови вів виключно Сєріков, вимагаючи надати для ознайомлення внутрішню документацію відповідних підрозділів.
Головному редактору Порталу Культура Філатову А. Сєріковим було наказано на 22.05 на 10.00 подати текст з роздумами на тему «Чому треба ліквідувати Портал». Замість існуючого Порталу, за словами Серікова, створять новий сайт за зразком Музейного порталу, на запуск якого міністерство виділило 500 тис. доларів.
Голові профспілки Гончаренко Л. повідомлено, що найближчим часом — протягом 1,5 — 2 тижнів нікому відпустки не надавати, оскільки у видавництві буде здійснена реорганізація. Яка саме, не уточнив.
Тобто, до 16.00 21.05.2014 р. фізична особа Сєріков А., за фактом, незаконно перебуваючи в кабінеті гендиректора видавництва, вимагав на розгляд внутрішню документацію державного підприємства і віддавав розпорядження як керівник. Ратушний Р. виконував роль статиста.
О 16.45 Ратушним вже був підписаний наказ про призначення Серікова А. заступником гендиректора з виробничих питань. Заступником «зробили» і Сатаренко, хоча в штатному розкладі така посада не передбачена.
В 17.00 нове керівництво зробило обхід і огляд усіх приміщень видавництва.
Довгий час Сатеренко приховував свою біографію. Але тим не менш шило в мішку не сховаєш.
Як такі упирі часів Януковича примазуються до патріотів і добровольців?
Сподіваюся в СБУ, ГПУ і НАБУ, також зададуть питання цим панам, які внесли вклад у знищення української культури і допомогли окупантам прийти на українську землю.
Джерело: trident-ua.info
