В одному з недавніх голлівудських шедеврів, науково-фантастичному бойовику під назвою «Люсі», актор Морган Фрімен постає в образі всесвітньо відомого невролога. Стоячи за кафедрою у переповненій студентами великій аудиторії, він з таємничим придихом повідомляє: «Людська істота, за підрахунками вчених, використовує лише 10% власних мозкових здібностей. Уявіть, що буде, якщо ми отримаємо доступ до всіх 100».
Звучить інтригуюче і вельми приємно для тих, хто хоче вірити у власний великий потенціал. Але, на жаль, це неправда. Неврологам набридли подібні твердження, що не мають під собою наукового обгрунтування, зате широко популярні в народі. І вони вирішили препарувати найбільш поширені міфи, пов'язані з головним мозком.
Ми використовуємо тільки частину мозку
У 1907 році відомий психолог Вільям Джеймс заявив: «Ми витрачаємо лише малу частину наших розумових і фізичних здібностей». Один журналіст пізніше невірно його процитував, написавши, що ми ВИКОРИСТОВУЄМО лише 10% мозкових здібностей. Сканування показує, що людина використовує кожну частину мозку, хоча не всі вони активні одночасно. Ось чому пошкодження будь-якої області мозку, як, наприклад, при інсульті, зазвичай тягне за собою зміни в розумовій діяльності та поведінці.
Діти розумнішають від прослуховування класики
В американському штаті Джорджія з 1998 року кожному новонародженому дарують диск із записами класичної музики, до якого додається вітальна записка від мера. У посланні сказано: «Сподіваюся, вам і вашому маляті сподобається ця музика, і нехай вона робить вашу дитину розумнішою». Що ж, зворушливо, але не науково. Так званий «Ефект Моцарта» досі належним чином не доведено. Ідея поширилася після того, як в 1993 році в одному з університетів Каліфорнії було встановлено, що, слухаючи Моцарта, студенти показують кращі результати IQ-тесту, ніж у тиші. Після того випадку більше нікому не вдалося підтвердити цю заяву. Більш того, гарвардське дослідження 1999 року повністю її спростувало.
У дорослих нові мозкові клітини не утворюються
Дорослі щури, кролі й навіть птахи здатні обзаводитися новими нейронами, у той час як протягом 130 років вчені не могли побачити зростання нових клітин мозку у дорослих людей. Все змінилося в 1998 році, коли команда шведських вчених встановила, що нові клітини мозку утворювалися у зберіганні спогадів структурі під назвою гіпокамп. А в 2014 році вчені Каролінського інституту в Швеції, використовуючи метод датування віку клітин за допомогою вимірювання слідів вуглецю-14 в ДНК, заявили, що в смугастому тілі – зоні мозку, відповідальної за контроль над моторикою і пізнанням, також утворюються нові нейрони протягом життя. І хоча клітинам мозку далеко до дикої оргії неприборканого розмноження, все ж, вони постійно виробляються.
Перебування в комі подібно сну: ви прокидаєтеся бадьорим і добре відпочившим
У фільмах ті, хто потрапили в кому виглядають аж ніяк не погано. Зазвичай вони доглянуті і причесані, спокійно лежать у ліжку, а потім раптом прокидаються і, як ні в чому не бувало, починають базікати без утоми, чарівно посміхатися симпатичним медсестрам і навіть вставати і йти по коридорах. У реальному житті все інакше. Після перебування в комі людина знаходиться в інвалідному стані і потребує дуже довгої реабілітації. Сканування пояснює, чому це так. У 2012 році французькими вченими з Національного центру наукових досліджень було відкрито, що високоактивна ділянка мозку, яскравість якого не зникає навіть під час сну, абсолютно затемнюється у пацієнтів в комі, в той час як інші області залишаються висвітленими. Також, більшість коматозних станів не тривають більше двох-чотирьох тижнів.
Чоловічий мозок створений для математики і точних наук, а жіночий – для співпереживання
Той, хто вигадав цей міф керувався чим завгодно, тільки не даними науки. Мабуть, тут щось особисте. Насправді ж між чоловічим і жіночим мозком є лише незначні анатомічні відмінності: гіппокампус, відповідальний за пам'ять, більше у жінок, а мигдалина, що відповідає за емоції, більше у чоловіків (не зовсім те, що ви очікували, вірно?). Очікування соціуму, а не анатомічні особливості, примушують жінок занижувати або навіть нівелювати власні наукові здібності. Це було доведено в 1999 році, коли в Університеті Ватерлоо в Онтаріо канадськими психологами був поставлений досвід з участю жінок-математиків. У першому випадку перед початком математичного тесту було сказано, що жінки, швидше за все, з ним не впораються, оскільки він важкий і розрахований більше на «чоловічі» мізки. У другому ж випадку учасницям повідомили, що тест буде легким. Жінки показали погані результати в першому тесті та чудові у другому. Складність завдань обох тестів була абсолютно однакова.
Кросворди покращують пам'ять
Якщо вам завжди здавалося, що кросворди переоцінюють, – ви були праві. Вчені встановили, що розгадування кросвордів покращує (увага, барабанний дріб!) здатність розгадувати кросворди. Дослідники з Медичного коледжу ім. Альберта Ейнштейна з'ясували, що спочатку розгадування кросвордів затримувало погіршення пам'яті у осіб у віці від 75 до 85 років, але ця стримуюча властивість зникала при перших ознаках слабоумства. Лікарі кажуть, що розгадування кросвордів саме по собі не несе ніякої небезпеки. Тільки не треба сподіватися, що, присвятивши вихідні кросвордам, вранці в понеділок ви нарешті згадаєте, куди поділи ключі.
Інформація сприймається краще, якщо надходить по «потрібному» каналу
Всі ми чули про аудиалів і візуалів, і про те, що перші краще засвоюють на слух, а другі – візуально. Психологи з Університету Каліфорнії в Санта-Барбарі в 2006 році експериментально спростували це твердження. Як не прикро, але шлях до кращого засвоєння інформації лежить через повторення, тестування і відвідування занять, а не через особливо розвинені канали сприйняття студентів.
Алкоголь вбиває клітини мозку
Якщо після трьох-чотирьох склянок ви відчуваєте себе не дуже, це не тому, що ваш мозок помирає. Вчені з Бартолинского інституту в Данії порівнювали мозок алкоголіка і здорової людини і з'ясували, що кількість нейронів була приблизно однаковою. Що відрізняється, так це ефективність взаємодії нейронів. Тому сп'яніння веде до проблем з промовою, прямоходінням і самоконтролем. Втім, ви це вже знаєте.
Екстрасенсорні здібності – це науково доведений факт
Все почалося в 1930 році, коли якийсь ботанік з Університету Дюка проголосив, що було виконано ряд експериментів, в рамках яких деякі люди могли відгадувати фігури на захованих від них картках. І хоча іншими дослідниками цей дивовижний факт так ніколи і не був підтверджений, міф розповсюдився, особливо в рядах ЦРУ під час холодної війни. Підрозділ шпигунів-екстрасенсів було скасовано в 1995 році, коли керівництву стало очевидно, що екстрасенсорні здібності не є справжньою зброєю. Або цим фактом.
У одних людей краще розвинена ліва півкуля, в інших – права
У 60-х нейрофізіолог Роджер Сперрі з Каліфорнійського Технологічного інституту проводив експеримент з миготливими образами букв, вогнів та інших стимулів, спрямованими по черзі в ліве і праве око піддослідних. Сперрі виявив, що ліва півкуля краще обробляє вербальну інформацію, а права – візуальну і просторову. Протягом наступних десятиліть ці висновки були невірно витлумачені як домінування, зокрема, в навколонаукових книгах з психологічної самодопомоги. А в 2012 році психологи з Університету Британської Колумбії встановили, що творче мислення активує широку нейронну мережу, що охоплює обидві півкулі.
За матеріалами: trendymen.ru
